The Environmental Protection Agency said that an unknown amount of dangerous chemicals may have washed downriver from a contaminated site near Houston, Texas, in the flooding from Hurricane Harvey in late August.

The EPA confirmed Thursday that the flooding damaged a protective cap at the San Jacinto River Waste Pits. The cap, made of rock and fabric, was meant to keep sediments contaminated with dioxins from spreading. Dioxin has been shown to cause cancer and birth defects.

The EPA said its dive teams collected samples of river sediment that showed dioxin at concentrations 2,000 times higher than the level at which the EPA requires cleanup.

The waste pits, which house decades-old refuse from a paper mill, are among 13 designated Superfund sites hit by the hurricane in August. The Houston Chronicle reported that the Superfund sites, which are identified as posing an environmental risk, were submerged for days at the height of Houston’s post-storm flooding.

The Chronicle also reported that more than 600 people who live nearby are suing the responsible parties — International Paper and Industrial Maintenance Corporation — claiming the pollutants at the site have harmed their health, property values and livelihoods.

A local television station reports the Harris County Attorney’s Office has also filed lawsuits over the waste pits.

A hearing on the case is set for Monday.


Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 30 вересня в румунському Клужі заявив, що «майбутнє пишуть угорською мовою». Він додав, що національна місія Угорщини – знайти і зберегти всі закордонні угорські громади, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Наше завдання – домогтися, щоб вони процвітали на землі, де народилися; могли навчатисяугорською мовою і могли жити як угорці», – наголосив Орбан.

Думки Орбана конкретизували його однопартійці. Вони вважають, що за потреби уряд Угорщини зможе забезпечити навчання угорською на Закарпатті через приватні школи та приватні університети. Про це заявив у Будапешті Ґерґей Ґуляш, керівник проурядової фракції ФІДЕС на презентації книжки «Національна політика: в лещатах. Аспект – без кордонів».

Політик владної коаліції позитивно оцінює той факт, що як уряд Угорщини, так і опозиція виступають єдиним фронтом у питаннях національної політики.

Депутат Європарламенту від ФІДЕС Дьєрдь Шепфлін, виступаючи на презентації, висловив занепокоєння тим фактом, що оскільки Україна не є членом ЄС і навряд чи набуде членства найближчим часом, новий закон України «Про освіту» не можна розглядати як питання компетенції Європейського союзу.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам. У Києві також висловлювали думку, що висновок Венеційської комісії Ради Європи про цей закон буде на користь України.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»


На мітингу, який 30 вересня пройшов біля пам’ятника Дюку де Рішельє в Одесі, колишній очільник Одеської області та екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі висловив бажання «змінити владу в Україні». «Треба поміняти владу в Києві. Саме вони заважали мені змінити Одесу на краще. Потім повернусь до вас», – сказав він одеситам.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, також він закликав присутніх, яких зібралося кількасот, їхати до Києва 17 жовтня, щоб «перемогти зло». Раніше на своїй сторінці у Facebook він писав про вимоги, які планує висунути в цей день разом із громадськими активістами і деякими політиками. Зокрема, йдеться про створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності, ухвалення нового виборчого закону.

30 вересня Міхеїл Саакашвілі приїхав в Одесу вперше після відставки з посади голови обласної державної адміністрації в листопаді минулого року. Опоненти екс-очільника Одеського регіону спробували завадити мітингу і гучно увімкнули музику на Приморському бульварі. Дехто з них вдягнув маски із зображенням Саакашвілі. Між прихильниками Саакашвілі та його противниками сталися суперечки й сутички. Кордоном між ними забезпечували правоохоронці. За даними, які повідомив Радіо Свобода радник ГУНП України в Одеській області Руслан Форостян, загалом на Приморському бульварі перебували близько сотні поліцейських, в тому числі спецпризначенців.

Після мітингу колишній очільник Одеського регіону разом з численною групою підтримки пройшов понад кілометр центральними вулицями міста, в тому числі Дерибасівською.


Засуджений у Росії український режисер, кримчанин Олег Сенцов написав листа московській правозахисниці Зої Свєтовій, у якому повідомив, що його етапують в колонію Ямало-Ненецького автономного округу на півночі Росії. Повний текст листа, датованого 17 вересня, Светова опублікувала на сайті організації «Відкрита Росія» 30 вересня.

«У мене все нормально. Їду. Вивезли різко з Якутії і везуть в Ямало-Ненецький автономний округ. А там тільки одне місце для відбування покарання – це легендарні Харпи», – йдеться в тексті.

У листі Сенцов припустив, що його перевозять через активну підтримку з боку активістів і політиків.

«Клімкін (міністр закордонних справ України – ред.) намагався до мене додзвонитися на мій день народження в липні, і приїжджали «Пуссі Райот» з Альохіною до Якутська мене підтримати. Це чудово! Але замість дзвінка мені дали чергове ШІЗО (штрафний ізолятор, місце ще більш суворого тримання в межах в’язниці – ред.), а потім взагалі вивезли в більш жорстке місце – Харп. Наказ про це Федеральна служба виконання покарань Росії підписала наприкінці липня. Це зовсім не означає, що не треба нічого робити… Просто знайте, що у місцевих правозастосувальників своя логіка в голові, і реагують вони часто ось так», – пише український в’язень.

9 вересня стало відомо, що Олега Сенцова етапували з колонії в Якутську до СІЗО-1 Іркутська. Пізніше з’явилися повідомлення, що Сенцова етапували з Іркутська до Челябінська. Однак у Челябінському слідчому ізоляторі спростували інформацію про етапування туди Сенцова.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.


Начальник управління інформаційної підтримки та координації поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Ігор Дузяк отримав від Тернопільської міської ради земельну ділянку вартістю 1 гривня. Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

5 вересня 2017 року поліцейський Ігор Дузяк офіційно набув права на отримання земельної ділянки площею 600 квадратних метрів від органу місцевого самоврядування.

Згідно зі щорічною декларацією, Ігор Дузяк володіє земельною ділянкою в селі Лозова (Тернопільська область) площею 800 квадратних метрів, квартирою площею 67 квадратних метрів на праві спільної сумісної власності у Тернополі, автомобілями ВАЗ 21063, ВАЗ 2108, а також Fiat Sedici.

Заробітна плата Ігоря Дузяка у 2016 році становила 127 тисяч гривень. Окрім цього, в структурах Національної поліції отримала платню і його дружина, що дорівнювала майже 113 тисячам гривень. 


Solar power is definitely the wave of the future. But in the future instead of a roof covered with solar panels, your own windows might not only be collecting power from the sun, but also helping your house conserve energy. VOA’s Kevin Enochs reports.


Years of limited oversight and unchecked growth have turned Facebook into a force with incredible power over the lives of its 2 billion users. But the social network has also given rise to unintended social consequences, and they’re starting to catch up with it:

House and Senate panels investigating Russian interference in the 2016 elections have invited Facebook, along with Google and Twitter, to testify this fall. Facebook just agreed to give congressional investigators 3,000 political ads purchased by Russian-backed entities, and announced new disclosure policies for political advertising
Facebook belatedly acknowledged its role purveying false news to its users during the 2016 campaign and announced new measures to curb it. Founder and CEO Mark Zuckerberg even apologized, more than 10 months after the fact, for calling the idea that Facebook might have influenced the election “pretty crazy.”
The company has taken flack for a live video feature that was quickly used to broadcast violent crime and suicides; for removing an iconic Vietnam War photo for “child pornography” and then backtracking; and for allegedly putting its thumb on a feature that ranked trending news stories.

Facebook is behind the curve in understanding that “what happens in their system has profound consequences in the real world,” said Fordham University media-studies professor Paul Levinson. The company’s knee-jerk response has often been “none of your business” when confronted about these consequences, he said.

Moving fast, still breaking things

That response may not work much longer for a company whose original but now-abandoned slogan — “move fast and break things” — sometimes still seems to govern it.

Facebook has, so far, enjoyed seemingly unstoppable growth in users, revenue and its stock price. Along the way, it has also pushed new features on to users even when they protested, targeted ads at them based on a plethora of carefully collected personal details, and engaged in behavioral experiments that seek to influence their mood.

“There’s a general arrogance — they know what’s right, they know what’s best, we know how to make better for you so just let us do it,” said Notre Dame business professor Timothy Carone, who added that this is true of Silicon Valley giants in general. “They need to take a step down and acknowledge that they really don’t have all the answers.”

Hands-off Facebook

Facebook generally points to the fact that its policies prohibit misuse of its platform, and that it is difficult to catch everyone who tries to abuse its platform. When pressed, it tends to acknowledge some problems, offer a few narrowly tailored fixesand move on.

But there is a larger question, which is whether Facebook has taken sufficient care to build policies and systems that are resistant to abuse.

Facebook declined to address the subject on the record, although it pointed to earlier public statements in which Zuckerberg described how he wants Facebook to be a force for good in the world. The company also recently launched a blog called “Hard Questions” that attempts to address its governance issues in more depth.

But Sheryl Sandberg, the company’s No. 2 executive, offered an unexpected perspective on this question in a recent apology. Facebook “never intended or anticipated” how people could use its automated advertising to target ads at users who expressed anti-Semitic views. That, she wrote, “is on us. And we did not find it ourselves — and that is also on us.”

As a result, she said the company will tighten its ad policies to ensure such abuses don’t happen again.


The White House has made it official: The annual cap on refugees coming into the United States in fiscal year 2018 will be 45,000. Calling it the “America First Refugee Program,” the late Friday announcement says it is “a level that upholds the safety of the American people.”

The new limit, which was submitted to Congress earlier in the week, puts the United States on track to accept fewer refugees in fiscal 2018 than in the past 37 years that the current refugee program, known as USRAP (United States Refugee Admission Program), has been in existence.

The White House said Friday that the decision was made after consulting with the secretary of state, the secretary of homeland security, and the president’s national security team.

White House: Safety first

It said the new ceiling is “designed to accommodate additional vetting procedures” designed to “thoroughly and safely process applicants for potential threats to public safety and national security.”

The announcement also said, “With this new ceiling, the United States will continue to permanently resettle more refugees than any other country, and we will continue to offer protection to the most vulnerable, including those who have been persecuted because of race, political opinion, nationality, religion, or membership in a particular social group.”

The White House also said the decision “reflects the need to concentrate limited resources on the approximately 270,000 aliens who have applied for asylum but have not been properly vetted, and are already present in the United States.”

​Refugees: ‘Pillar of national security’

Last year, the administration of President Barack Obama set the cap on refugees at 110,000, but the incoming administration of Donald Trump in January issued an executive order reducing the cap to 50,000, saying more refugees would be “detrimental to the interests of the United States.”

A bipartisan group of 34 U.S. senators, including former presidential candidates John McCain and Bernie Sanders, sent a letter to the White House on Monday, calling the refugee program “a critical pillar of our national security and our foreign policy.” It said 50,000 “is insufficient when compared to the millions of people who have been forced to flee their countries.”

Questioned earlier this week about the prospect of a 45,000 cap, refugee advocates also reacted with dismay.

David Robinson, executive director of Jesuit Refugee Service/USA, called the new refugee cap “shamefully low.” He called the change “a retreat from global leadership” that “undermines both our interests and our values.”

Linda Hartke, who heads the Lutheran Immigration and Refugee Service resettlement agency, said the measure would be “callous and tragic.”

“We are not afraid of our new neighbors and are not fooled by cruel and false claims that refugees are a threat to our safety,” she said this week.

Legislative remedy

She said if members of Congress want to push back, there are legislative ways to do it. 

“There are avenues,” she said. “Whether there are elected officials who choose to exercise those, I don’t know.”

A proposal put forth by the conservative Heritage Foundation last week suggests that federal lawmakers should “reassert congressional leadership in refugee policy,” and establish parameters for the executive branch based on historical levels. It also suggested that private sponsorship could be used to bolster the refugee program.

VOA immigration reporter Victoria Macchi contributed to this report.