Угруповання «ДНР» назвало Дмитра Трапезникова «виконувачем обов’язків» убитого ватажка Олександра Захарченка. Такими є результати наради, проведеної бойовиками ввечері 31 серпня, через кілька годин після смерті Захарченка.

Як ідеться в «офіційній» біографії Трапезникова, розміщеній на сайті «ради міністрів» угруповання, він народився в 1981 році у російському Краснодарі, але вже наступного року його родина переїхала до Донецька. З 2001 до 2005 року він працював у футбольному клубі «Шахтар», президентом якого є відомий український бізнесмен Рінат Ахметов.

З 2010 по 2012 рік працював заступником голови районної ради Петровського району міста Донецька.

З 2005 до 2010 року, а також до початку збройного конфлікту на Донбасі Трапезников займався бізнесом, а з 2014 року перебував на різних адміністративних посадах у складі угруповання «ДНР».

Читайте також: У Донецьку після вбивства Захарченка масово затримують людей – Денісова

У центрі Донецька 31 серпня близько 17:30 пролунав вибух, унаслідок якого був смертельно поранений ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Також на цю тему: «Його використали і прибрали»: що означає вбивство Захарченка?

Це вже не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помирає насильницькою смертю. Раніше в такий спосіб у Донецьку загинули Арсеній Павлов («Моторола») та Михайло Толстих («Гіві»).


Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, реагуючи на висловлювання українського колеги Павла Клімкіна, публічно підтвердив 31 серпня, що угорська сторона не наполягатиме на збереженні назви посади міністерського уповноваженого Іштвана Ґрежі, «відповідального» за Закарпаття.

«Для уряду Угорщини важливий розвиток Закарпаття. Очевидно, що для цього є потреба в бюджетному джерелі, яке забезпечує Угорщина. Однак, на жаль, український уряд через важко збагненні причини всілякими засобами перешкоджає надходженню коштів із цього джерела. Саме тепер вони причепилися до титулу Іштвана Ґрежі. Якщо ціною допомоги Закарпаттю є зміна назви посади міністерського уповноваженого, тоді ми це зробимо», – заявив міністр Сійярто, перебуваючи в робочій поїздці до Відня.

«Почав ранок з розмови зі своїм угорським колегою Петером Сіярто. Угорці нас добре почули і змінюють назву свого уповноваженого «по Закарпаттю», – вказав у мережі Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Недавнє призначення офіційним Будапештом урядовця Іштвана Ґрежі на пост урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, а також відповідального за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні ( в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.) призвело до дипломатичного скандалу між Україною та Угорщиною. У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, позаяк у МЗС України вважають, що до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України. 

Іштван Ґрежа з 2016 року і до 1 липня поточного року обіймав посаду урядового комісара, відповідального за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України. За цей час він і його помічники, включно з двома консульствами Угорщини на Закарпатті, встигли реалізувати кілька амбіційних для чинної угорської влади проектів у Закарпатській області. Серед них – організація масових курсів угорської мови і так званий план Еґана, покликаний підтримати місцевих угорськомовних підприємців, а також надання гуманітарної допомоги, передусім медикаментів.


Президент Росії Володимир Путін висловив співчуття у зв’язку зі смертю ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка.

«Підле вбивство Олександра Захарченко – це ще одне свідчення: ті, хто обрав шлях терору, насильства, залякування, не хочуть шукати мирне, політичне рішення конфлікту, не хочуть вести реальний діалог із жителями південного сходу. А роблять небезпечну ставку на дестабілізацію ситуації, на те, щоб поставити народ Донбасу на коліна. Цього в них не вийде», – ідеться в тексті, поширеному офіційним сайтом президента Росії.

Раніше речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва закликає до неупередженого розслідування смерті Захарченка, і додала, що «київська партія війни реалізує терористичний сценарій, посилюючи і без того складну обстановку в регіоні».

Речниця МЗС України Мар’яна Беца відповіла на заяву Захарової. «Мегаблискавична реакція МЗС РФ на вбивство Захарченка свідчить, як мінімум, про спроби РФ прикрити маріонеток, яких вона підтримує і фінансує», – написала Беца в мережі Twitter.

У центрі Донецька 31 серпня близько 17:30 пролунав вибух, унаслідок якого був смертельно поранений ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Це вже не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помирає насильницькою смертю. 

Громадянин Росії Арсен Павлов («Моторола»), який приїхав на Донбас у 2014 році і очолив там незаконне збройне формування – батальйон «Спарта», загинув 16 жовтня внаслідок вибуху, влаштованого в ліфті його будинку. Павлов неодноразово хизувався знущаннями над захопленими в перебігу бойових дій українськими військовими і казав, що «розстріляв 15 полонених» військових ЗСУ.

8 лютого 2017 року був убитий невідомими особами у своєму робочому кабінеті на базі бойовиків незаконного збройного формування «Сомалі» в Донецьку Михайло Толстих, більше відомий як «Гіві».


Top NAFTA negotiators from Canada and the United States increased the pace of their negotiations Thursday to resolve final differences to meet a Friday deadline, with their Mexican counterpart on standby to rejoin the talks soon.

Despite some contentious issues still on the table, the increasingly positive tone contrasted with U.S. President Donald Trump’s harsh criticism of Canada in recent weeks, raising hopes that the year-long talks on the North American Free Trade Agreement will conclude soon with a trilateral deal.

“Canada’s going to make a deal at some point. It may be by Friday or it may be within a period of time,” U.S. President Donald Trump told Bloomberg Television. “I think we’re close to a deal.”

Trilateral talks were already underway at the technical level and Mexican Economy Minister Ildefonso Guajardo was expected to soon rejoin talks with U.S. Trade Representative Robert Lighthizer and Canadian Foreign Minister Chrystia Freeland, possibly later on Thursday, people familiar with the process said.

Trump said in a Bloomberg interview: “Canada’s going to make a deal at some point. It may be by Friday or it may be within a period of time,” Trump said. “I think we’re close to a deal.”

Negotiations entered a crucial phase this week after the United States and Mexico announced a bilateral deal on Monday, paving the way for Canada to rejoin talks to modernize the 24-year-old accord that underpins over $1 trillion in annual trade.

The NAFTA deal that is taking shape would likely strengthen North America as a manufacturing base by making it more costly for automakers to import a large share of vehicle parts from outside the region. The automotive content provisions, the most contentious topic, could accelerate a shift of parts-making away from China.

A new chapter governing the digital economy, along with stronger intellectual property, labor and environmental standards could also work to the benefit of U.S. companies, helping Trump to fulfill his campaign promise of creating more American jobs.

Trump has set a Friday deadline for the three countries to reach an agreement, which would allow Mexican President Enrique Pena Nieto to sign it before he leaves office at the end of November. Under U.S. law, Trump must wait 90 days before signing the pact.

The U.S. president has warned he could try to proceed with a deal with Mexico alone and levy tariffs on Canadian-made cars if Ottawa does not come on board, although U.S. lawmakers have said ratifying a bilateral deal would not be easy.

Dairy, dispute settlement

One sticking point for Canada is the U.S. effort to dump the Chapter 19 dispute-resolution mechanism that hinders the United States from pursuing anti-dumping and anti-subsidy cases. Lighthizer said on Monday that Mexico had agreed to eliminate the mechanism.

Trump also wants a NAFTA deal that eliminates dairy tariffs of up to 300 percent that he argues are hurting U.S. farmers, an important political base for Republicans.

But any concessions to Washington by Ottawa is likely to upset Canadian dairy farmers, who have an outsized influence in Canadian politics, with their concentration in the provinces of Ontario and Quebec.

 “Ultimately, we’ve got huge issues that are still to be resolved,” said Jerry Dias, head of Canada’s influential Unifor labor union. “Either we’re going to be trading partners or we’re going to fight.”


Microsoft will begin requiring its contractors to offer their U.S. employees paid leave to care for a new child.

It’s common for tech firms to offer generous family leave benefits for their own software engineers and other full-time staff, but paid leave advocates say it’s still rare to require similar benefits for contracted workers such as janitors, landscapers, cafeteria crews and software consultants.

“Given its size and its reach, this is a unique and hopefully trailblazing offering,” said Vicki Shabo, vice president at the National Partnership for Women and Families.

The details

The new policy affects businesses with at least 50 U.S.-based employees that do substantial work with Microsoft that involves access to its buildings or its computing network. It doesn’t affect suppliers of goods. Contractors would have to offer at least 12 weeks of leave to those working with the Redmond, Washington-based software giant; the policy wouldn’t affect the contractors’ arrangements with other companies. Leave-takers would get 66 percent of regular pay, up to $1,000 weekly.

The policy announced Thursday rolls out over the next year as the company amends its contracts with those vendors. That may mean some of Microsoft’s costs will rise to cover the new benefits, said Dev Stahlkopf, the company’s corporate vice president and general counsel.

“That’s just fine and we think it’s well worth the price,” she said.

Microsoft doesn’t disclose how many contracted workers it uses, but it’s in the thousands.

The new policy expands on Microsoft’s 2015 policy requiring contractors to offer paid sick days and vacation.

Facebook

Other companies such as Facebook have also committed to improve contractor benefits amid unionization efforts by shuttle drivers, security guards and other contract workers trying to get by in expensive, tech-fueled regions such as the San Francisco Bay Area and around Washington’s Puget Sound.

Facebook doesn’t guarantee that contract workers receive paid parental leave, but provides a $4,000 new child benefit for new parents who don’t get leave. A much smaller California tech company, SurveyMonkey, announced a paid family leave plan for its contract workers earlier this year.

Washington state law

Microsoft said its new policy is partially inspired by a Washington state law taking effect in 2020 guaranteeing eligible workers 12 weeks paid time off for the birth or adoption of a child. The state policy, signed into law last year, follows California and a handful of other states in allowing new parents to tap into a fund that all workers pay into. Washington will also require employers to help foot the bill, and will start collecting payroll deductions next January.

A federal paid parental leave plan proposed by President Donald Trump’s daughter, Ivanka Trump, could rely on a similar model but has gained little traction.

“Compared to what employers are doing, the government is way behind the private sector,” said Isabel Sawhill, a fellow at the Brookings Institution who has urged the White House and Congress to adopt a national policy.

Sawhill said it is “very unusual and very notable” that Microsoft is extending family leave benefits to its contract workers. Microsoft already offers more generous family leave benefits to its own employees, including up to 20 weeks fully paid leave for a birth mother.

Pushing the feds

Microsoft’s push to spread its employee benefits to a broader workforce “sends a message that something has to happen more systematically at the federal level,” said Ariane Hegewisch, a program director for employment and earnings at the Institute for Women’s Policy Research. Until then, she said, it’s helpful that Microsoft seems willing to pay contracting firms more to guarantee their workers’ better benefits.

“Paid family leave is expensive and they acknowledge that,” Hegewisch said. Otherwise, she said, contractors with many employees of child-bearing age could find themselves at a competitive disadvantage to those with older workforces.

Republican state Sen. Joe Fain, the prime sponsor of the measure that passed last year, said Microsoft’s decision was “a really powerful step forward.”

By applying the plan to contractors and vendors around the country, “it really creates a pressure for those state legislatures to make a similar decision that Washington made.”


The Senate Judiciary Committee has added former Solicitor General Theodore Olson and former White House counsel John Dean to the list of witnesses who will testify next week in the confirmation hearings for Brett Kavanaugh to serve on the Supreme Court.

Olson served as solicitor general in the George W. Bush administration. He’s one of the country’s best-known lawyers, having argued the Bush v. Gore Supreme Court case that stopped Al Gore’s recount in the 2000 presidential election. He’ll offer backing to a former colleague in the Bush White House. Kavanaugh served as legal counsel and later as staff secretary for Bush.

Dean ultimately cooperated with prosecutors and helped bring down Richard Nixon’s presidency, though he served a prison term for obstruction of justice. He has been a harsh critic of President Donald Trump and is listed as a Democratic witness. Senator Dianne Feinstein, a California Democrat, said Dean would “speak about the abuse of executive power.”

Democrats trying to defeat Kavanaugh’s nomination have asserted that Trump chose him for the court because he would protect the White House from special counsel Robert Mueller’s Russia investigation. Kavanaugh has written that it would be appropriate for Congress to pass a statute that would allow lawsuits against a sitting president to be deferred until the president’s term ends. He said Congress should consider doing the same with “respect to criminal investigations and prosecutions of the president.”

Former Secretary of State Condoleezza Rice, Republican Senator Rob Portman of Ohio and attorney Lisa Blatt will introduce Kavanaugh when hearings begin Tuesday.

Representative Cedric Richmond, a Louisiana Democrat who is chairman of the Congressional Black Caucus, will also testify as a Democratic witness later in the week.


Посольство США в Україні стурбоване зникненням людей в анексованому Росією Криму. Про це посольство заявило 30 серпня у Facebook.

Дипломати нагадали про зникнення кримського татарина Ризвана Абдураманова та інших кримчан на півострові.

«У 2016 році 48-річний кримський татарин Ризван Абдураманов з села Батальне вирушив до Феодосії, щоб влаштуватися на нову роботу. Він більше не повернувся додому. Ми глибоко стурбовані зникненням кримчан, зокрема Ризвана. Росія має повернути кримчан до їхніх родин і припинити тактику вимушених зникнень і тортур з метою переслідування і придушення їхнього політичного інакомислення», – написали американські дипломати.

Повідомлення супроводжують хештеги «Крим – це Україна», «Зниклі в Криму» і «Куди зник Ризван».

Житель Ленінського району Різван Абдураманов зник у листопаді 2016 року. На початку грудня у Феодосії були знайдені його документи. До цього дня місцезнаходження Ризвана невідоме.

Докладніше про це: Активісти повідомляють про зникнення ще двох кримчан

Після анексії Криму на території півострова почастішали випадки викрадення людей, переважно з числа кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідчого комітету Росії стверджують, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».

За даними активістів, з моменту анексії Криму Росією зникли 44 кримчанина, 16 із них досі вважаються зниклими без вести, шестеро були знайдені мертвими, ще двоє перебувають у місцях позбавлення волі.


Сполучені Штати засудили «переслідування» з боку Росії міжнародних транспортних перевезень у Азовському морі та Керченській протоці, заявивши, що це ще один приклад спроб Москви «дестабілізувати» Україну.

Держдепартамент США 30 серпня звинуватив Росію у перешкоджанні у період від квітня сотням комерційних суден через обмеження розмірів кораблів, які можуть пройти через Керченську протоку, єдиний шлях до територіальних вод України в Азовському морі з Чорного моря.

«Дії Росії, що перешкоджають морському транзиту, є ще одним прикладом її кампанії з метою підірвати та дестабілізувати Україну, а також її нехтування міжнародними нормами», – наголосило зовнішньополітичне відомство США.

«Ми закликаємо Росію припинити переслідування міжнародних перевезень у Азовському морі та Керченській протоці», – сказано в повідомленні.

Сполучені Штати продовжують підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, включно з її територіальними водами, додали в Держдепартаменті.

У 2016 році Росія розпочала проект будівництва мосту, який пов’язує окупований український півострів Крим з півднем Росії.

Цей крок призвів до засудження та санкцій з боку українського та західних урядів.

У середині травня, після завершення будівництва автомобільної частини мосту, Росія, за повідомленнями, перемістила морські судна, включно з військовими кораблями Каспійської флотилії до Азовського моря. Москва при цьому посилалася на необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта.

Відтоді Росія затримала понад 148 українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.


Європейський Союз знову закликав Російську Федерацію негайно звільнити незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова, йдеться у повідомленні Постійного представництва Євросоюзу при Організації з безпеки і співробітництва в Європі у мікроблозі Twitter.

«ЄС закликає Росію негайно і без будь-яких умов звільнити українського кінорежисера Олега Сенцова, який вже більше 100 днів голодує на знак протесту проти позбавлення волі українських політичних бранців Росією», – йдеться у повідомленні.

У ньому посилаються на виступ делегації ЄС на засіданні Постійної ради ОБСЄ, що відбулося у Відні 30 серпня.

21 серпня Євросоюз вже виступав із закликом до російської влади звільнити Олега Сенцова, а також інших українців, «незаконно затриманих у Росії й Криму».

У червні Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова та інших політичних в’язнів Росії. 

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися й інші міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти у всьому світі.

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.


An attorney for a woman suspected of being a covert Russian agent said he’s confident she’s not “aware of or guilty of any crimes” in South Dakota as authorities have pursued an unrelated fraud investigation into her boyfriend.

Defense lawyer Robert Driscoll told The Associated Press on Wednesday that Maria Butina, 29, knew “very little” about the fraud case led by the U.S. Attorney’s office in South Dakota. Butina was arrested in July and has pleaded not guilty in Washington to charges of conspiracy and acting as an unregistered foreign agent for Russia.

In court papers filed shortly after Butina’s arrest, prosecutors accused her of using a personal relationship with an unnamed American political operative — identified only as 56-year-old “U.S. Person 1” — as part of her covert activities for Russia. She’s accused of gathering intelligence on American officials and political organizations and working to establish back-channel lines of communications for the Kremlin.

Offer to cooperate

During a July court hearing, Driscoll disclosed that Butina had offered to assist the government in the South Dakota fraud investigation into her boyfriend, U.S. Person 1. Prosecutors confirmed the investigation in court, but provided no further details other than to say it was unrelated to Butina’s charges in Washington.

“When the government incarcerated her, I stopped negotiating with them over her testimony,” Driscoll said Wednesday of the fraud investigation.

Driscoll said he’s operating under the idea that U.S. Person 1 is 56-year-old conservative operative and South Dakota businessman Paul Erickson. Butina’s defense said in a recent court filing that they’ve had a five-year relationship.

A South Dakota U.S. attorney’s office spokeswoman declined to comment, and Erickson hasn’t returned telephone messages from the AP.

South Dakota events

The new court documents were filed in a legal push to allow Butina to be released from jail and put on house arrest with electronic monitoring as she awaits trial. Butina’s defense said in a memorandum that the government has falsely smeared her reputation and painted her as a “Kremlin-trained seductress,” arguing she has genuine ties to the U.S. including her relationship with Erickson — she had planned to move in with him in South Dakota — and her wish to have a career in America.

The memorandum states Butina came to the U.S. to attend graduate school and that her activities weren’t “covert or clandestine.” A status conference in the case is scheduled for Sept. 10.

Erickson in 2015 helped arrange speeches in South Dakota for Butina to talk about freedom and entrepreneurship at a Sioux Falls school, at the University of South Dakota and at a teenage Republican camp held in the Black Hills.

Arranging the events followed an unusual career for Erickson that has included working on Pat Buchanan’s 1992 presidential campaign and making an action movie with Jack Abramoff.


Puerto Rico’s Archdiocese of San Juan filed for bankruptcy on Wednesday after officials embargoed $4.7 million from its accounts following a lawsuit filed by retired Catholic school teachers seeking their pensions. 

Archdiocese attorney Carmen Conde told The Associated Press that the filing was a last recourse. She said roughly 75 full time and part-time employees are affected, along with dozens of parishes across the U.S. territory. She said the Archdiocese cannot pay its water or power bills, has halted all charity work and is relying on a group of volunteers.

“The Archdiocese no longer has money to operate,” she said. “The embargo caused an economic and administrative crisis.”

A judge earlier this year ordered the Archdiocese to pay $4.7 million worth of pensions to both active and retired teachers working at dozens of its schools. The ruling comes two years after Archdiocese officials informed several hundred teachers that their pensions would be eliminated because payouts exceeded contributions, which led to the lawsuit. Enrollment at Catholic schools in Puerto Rico has plunged with hundreds of thousands of families leaving the island for the U.S. mainland amid a 12-year recession.

Antonio Bauza and German Brau, two attorneys who are representing the teachers, did not return messages for comment. In a June filing, the attorneys wrote that the teachers are mostly elderly people who are suffering irreparable damage.

“Some of them have lost, or are in danger of, losing their homes. Others, who suffer from serious and debilitating health conditions, are unable to pay for their medical costs, including cancer treatments,” they stated.

Conde said it’s the first time the Archdiocese has filed for Chapter 11 bankruptcy. She said officials embargoed 21 Archdiocese accounts that hold a total of $606,000 and froze another 12 accounts that have nearly $341,500 in them. In addition, officials also froze 160 accounts belonging to dozens parishes that hold a total of $3.8 million.

She said the Archdiocese will be filing a document with more details, but that it has assets ranging from $10 million to $50 million, along with debts of that same amount.


The leaders of the United States and Canada expressed optimism on Wednesday that they could reach new NAFTA deal by a Friday deadline as negotiators prepared to talk through the night, although Canada warned that a number of tricky issues remained.

Under pressure, Canada rejoined the talks to modernize the 24-year-old North American Free Trade Agreement after Mexico and the United States announced a bilateral deal on Monday. Canadian Foreign Minister Chrystia Freeland said late on Wednesday that talks were at “a very intense moment” but said there was “a lot of good will” between Canadian and U.S. negotiators.

“Our officials are meeting now and will be meeting until very late tonight. Possibly they’ll be meeting all night long,” Freeland said. She and U.S. Trade Representative Robert Lighthizer had agreed to review progress early on Thursday.

U.S. President Donald Trump has set a Friday deadline for the three countries to reach an in-principle agreement, which would allow Mexican President Enrique Pena Nieto to sign it before he leaves office at the end of November. Under U.S. law, Trump must wait 90 days before signing the pact.

Trump has warned he could try to proceed with a deal with Mexico alone and levy tariffs on Canadian-made cars if Ottawa does not come on board, although U.S. lawmakers have said ratifying a bilateral deal would not be easy.

“They (Canada) want to be part of the deal, and we gave until Friday and I think we’re probably on track. We’ll see what happens, but in any event, things are working out very well.” Trump told reporters at the White House.

The upbeat tone contrasted with Trump’s harsh criticism of Canada in recent weeks, railing on Twitter against Canada’s high dairy tariffs that he said were “killing our Agriculture!”

Canadian Prime Minister Justin Trudeau said he thought the Friday deadline could be met.

“We recognize that there is a possibility of getting there by Friday, but it is only a possibility, because it will hinge on whether or not there is ultimately a good deal for Canada,” he said at a news conference in northern Ontario on Wednesday.

“No NAFTA deal is better than a bad NAFTA deal.”

 Freeland, who is Canada’s lead negotiator, was sidelined from the talks for more than two months, and will be under pressure to accept the terms the United States and Mexico worked out.

She declined comment on the issues still in play, but said on Tuesday that Mexico’s concessions on auto rules of origin and labor rights had been a breakthrough.

Ottawa is also ready to make concessions on Canada’s protected dairy market in a bid to save a dispute-settlement system, The Globe and Mail reported late on Tuesday.

Sticking points

One of the issues for Canada in the revised deal is the U.S. effort to dump the Chapter 19 dispute resolution mechanism that hinders the United States from pursuing anti-dumping and anti-subsidy cases. U.S. Trade Representative Robert Lighthizer said on Monday that Mexico had agreed to eliminate the mechanism.

To save that mechanism, Ottawa plans to change one rule that effectively blocked American farmers from exporting ultra-filtered milk, an ingredient in cheesemaking, to Canada, the Globe and Mail reported, citing sources.

Trudeau repeated on Wednesday that he will defend Canada’s dairy industry.

Earlier on Wednesday, the Trump administration’s own anti-dumping duties on Canadian paper, used in books and newsprint, were thrown out by the U.S. International Trade Commission.

The independent panel ruled that about $1.21 billion in such paper imports from Canada were not harming U.S. producers.

Other hurdles to a NAFTA deal include intellectual property rights and extensions of copyright protections to 75 years from 50, a higher threshold than Canada has previously supported.

Some see the tight time-frame as a challenge.

“There’s nothing here that is not doable for Canada,” said Brian Kingston, vice president for international affairs at The Business Council of Canada.

“We’ve got the best negotiators in the world, but they can only stay awake so many hours of every day.”


Germany announced a new agency on Wednesday to fund research on cybersecurity and to end its reliance on digital technologies from the United States, China and other countries.

Interior Minister Horst Seehofer told reporters that Germany needed new tools to become a top player in cybersecurity and shore up European security and independence.

“It is our joint goal for Germany to take a leading role in cybersecurity on an international level,” Seehofer told a news conference with Defense Minister Ursula von der Leyen. “We have to acknowledge we’re lagging behind, and when one is lagging, one needs completely new approaches.”

The agency is a joint interior and defense ministry project.

Germany, like many other countries, faces a daily barrage of cyberattacks on its government and industry computer networks.

However, the opposition Greens criticized the project. “This agency wouldn’t increase our information technology security, but further endanger it,” said Greens lawmaker Konstantin von Notz.

The agency’s work on offensive capabilities would undermine Germany’s diplomatic efforts to limit the use of cyberweapons internationally, he said. “As a state based on the rule of law, we can only lose a cyberpolitics arms race with states like China, North Korea or Russia,” he added, calling for “scarce resources” to be focused on hardening vulnerable systems.

Germany and other European countries also worry about their dependence on U.S. technologies. This follows revelations in 2012 by U.S. NSA whistleblower Edward Snowden of a massive spying network, as well as the U.S. Patriot Act which gave the U.S. government broad powers to compel companies to provide data.

“As a federal government we cannot stand idly by when the use of sensitive technology with high security relevance are controlled by other governments. We must secure and expand such key technologies of our digital infrastructure,” Seehofer said.


Надзвичайний і повноважний посол України в Австрії Олександр Щерба спростував інформацію про те, нібито брав участь у переговорах щодо продажу «Українського медіа-холдингу». Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода. 

«Це (опублікувало – ред.) одне славне видання під назвою «Страна.ua», яке відоме своєю «коректністю» і «достовірністю» своїх даних. І це було саме в той період, коли була інформаційна атака в різних джерелах, пов’язана з одним відомим олігархом. Ну от вони таку річ придумали, що я ніби був посередником при продажі мільярдної цієї угоди», – зазначив він. 

Два роки тому, в травні 2016 року, видання «Страна.ua» опублікувало статтю, в якій ішлося, зокрема, про те, нібито Олександр Щерба у 2013 році був одним із переговірників стосовно продажу «Українського медіа-холдингу» бізнесменом Борисом Ложкіним (у 2016 році головою Адміністрації президента Порошенка) . 

«Цікаво, що, за чутками, Щерба також брав участь в переговорах про продаж в 2013 році Борисом Ложкіним… «Українського медіа-холдингу». Купив його тоді, нагадаємо, бізнесмен Сергій Курченко, близький до сім’ї Януковича і особисто до Сергія Арбузова. Причому, що характерно, за повідомленнями ЗМІ, гроші від Курченка до Ложкіна за покупку «УМХ» в розмірі 315 мільйонів доларів проходили через австрійські банки…», – йшлося в матеріалі. 

Продаж медіа-холдингу United Media Holding (UMH) відбувся у 2013 році. Його власником був підприємець Борис Ложкін, а покупцем – нині олігарх-утікач Сергій Курченко. До холдингу входив, зокрема, журнал Forbes Ukraine, який вів розслідування проти Курченка. 

Сайт міжнародного телеканалу Al Jazeera опублікував розслідування, у якому йшлося про те, що продаж було «заплямовано брудними грошима, і цей осад не змити». Як з’ясували журналісти, Сергій Курченко, якого названо «газовим чарівником України» часів екс-президента Віктора Януковича, взяв кредит у державному «Укрексімбанку», однак ці гроші були «брудними», бо походять із позики, забезпеченої вкраденими активами. 

Також читайте: В Австрії закрили справу про відмивання грошей Ложкіним і Курченком – видання

Повністю інтерв’ю з Олександром Щербою дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 1 вересня.


Український бізнесмен Дмитро Фірташ не отримує консульського захисту України в австрійському суді. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив надзвичайний і повноважний посол України в Австрії Олександр Щерба. 

«Ніяких контактів з паном Фірташем у мене немає – на його бажання, оскільки у 2014 році, коли його заарештували, було запропоновано йому послуги українських консулів. Він відмовився, історію закінчено», – сказав Щерба. 

52-річного мільярдера у США звинувачують у справі про хабарі на суму близько 18,5 мільйона доларів при отриманні ліцензії на видобуток титанової руди в Індії. Фірташ заперечує звинувачення і каже, що вони політично мотивовані та спрямовані на обмеження його політичної діяльності в Україні. 

Дмитра Фірташа вважають одним з основних «донорів» екс-президента Віктора Януковича, чий режим був повалений після масових протестів в Україні у лютому 2014 року. Після цього Фірташ втік до Росії, а звідти вирушив до Австрії, де був заарештований у 2014 році за ордером США. Він був звільнений після виплати застави у 125 мільйонів євро з умовою не покидати Австрію. 

Фірташ є засновником консорціуму, який займається виробництвом добрив, титану і видобутком газу, також він є головним акціонером одного з телевізійних каналів України. 

Повністю інтерв’ю з Олександром Щербою дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 1 вересня.


Увечері 29 серпня в Дніпрі під стінами обласного управління поліції відбулася акція «Активісти – не мішень». Кілька десятків учасників, зокрема з організацій «С14», «Січ-Дніпро» та «Ліга Сходу» протестували «проти переслідувань націоналістів» з боку правоохоронних органів, а також вимагали об’єктивного розслідування нападу на Катерину Гандзюк та звільнення з-під варти львівського активіста «С14» Марка «Майора».

У руках вони тримали плакат із написом «Свободу Марку Майору, ні мусорському терору!» 

За словами одного з учасників акції Кирила Дороленка, в Україні почастішали напади на націоналістів, зокрема на півдні України.

«Ми прийшли до управління поліції, щоб заявити про солідарність постраждалими від нападів. Завтра у Марка апеляційний суд, і ми хочемо показати працівникам поліції, які перебувають у Дніпрі (так, вони не мали стосунку до херсонських чи львівських епізодів, але вони є в одній системі), що місто Дніпро солідарне з націоналістами Одеси, Херсона, Маріуполя, Львова, інших міст. Чому ми тут? Бо на місці Марка та Катерини Гандзюк завтра може опинитися кожен із нас», – сказав Кирило Дороленко.

Він також нагадав, що в Дніпрі досі не розслідувані всі напади на активістів під час Революції Гідності.

За словами учасників акції, Дніпро долучився до всеукраїнського флешмобу «Хто замовив Катю Гандзюк?» Волонтери виготовили шаблон і нанесли тематичні графіті на асфальт біля управління поліції та в інших місцях. На завершення акції активісти, вигукуючи патріотичні гасла, запалили фаєри.

З обласного управління поліції до учасників ніхто не вийшов. Патрульні поліцейські стежили за акцією, але не втручалися.

Виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва й надали охорону.

Наразі під вартою перебувають четверо підозрюваних, ще одного відправили під домашній арешт. Крім того, суд арештовував першого затриманого в цій справі Миколу Новікова, однак 22 серпня в ГПУ повідомили, що провадження проти нього закрили «за відсутністю в його діях складу злочину». Правоохоронці заявили, що він не причетний до нападу.

3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

Після нападу на Катерину Гандзюк почалася публічна кампанія на її підтримку. 17 серпня поліція повідомила про затримання у Львові групи молодиків, що наносили трафаретне графіті. За даними силовиків, сталася сутичка, під час якої поліцейського поранили ножем. Пізніше, 20 серпня, Нацполіція заявила про нагородження цього співробітника іменною зброєю та виділення йому службової квартири.

У свою чергу, на сторінці ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» повідомили, що графіті, про яке йдеться, стосувалися саме цієї справи, а затриманий активіст є представником організації «С14». В організації стверджують, що нападником був не він, навпаки – на нього напав представник поліції.