«Ми прийшли туди, бо нас запросив народ Сирії. Ми не маємо наміру йти звідти, доки народ Сирії не скаже: «Ви зробили свою справу»


Верховна Рада України оприлюднила порядок денний позачергового пленарного засідання, що скликане на 4 березня.

Як мовиться в повідомленні пресової служби апарату парламенту, до Верховної Ради звернувся президент України щодо включення додаткових питань до порядку денного цього засідання.

Таким чином, мовиться в повідомленні, на позачерговому засіданні запланований розгляд таких питань:

проєкт закону про схвалення рішення президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях (реєстр. № 3003П);
проєкт закону про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про національну безпеку України» щодо набрання чинності положеннями стосовно головнокомандувача Збройних сил України, Генерального штабу Збройних сил України, видів і окремих родів військ (сил) (реєстр. № 3015П);
проєкт закону про ратифікацію Рамкового договору між урядом України та урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України (реєстр. № 0025У);
проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям закону України «Про запобігання корупції» (друге читання) (реєстр. № 2500Д);
про кабінет Міністрів України;
про діяльність Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу генерального прокурора у сфері подолання корупції в Україні і зміцнення правопорядку.

Попереднього дня, 28 лютого, пресова служба парламенту повідомляла, що голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу президента України Володимира Зеленського скликає позачергове засідання парламенту 4 березня о 16-й годині. У тому повідомленні не було вказано, які питання мають бути винесені на розгляд.

Невдовзі по тому в офісі Зеленського повідомили, що голова держави «звернувся з проханням включити до порядку денного засідання питання щодо розгляду декількох проєктів законів та щодо Кабінету міністрів України», а також «просить заслухати звіт про діяльність правоохоронних органів».

Останніми днями, посеред повідомлень про дедалі гірший стан у багатьох галузях економіки України і вкрай низькі рейтинги уряду, лунають розмови про можливість відставки прем’єр-міністра Олексія Гончарука і його уряду.


Сполучені Штати Америки за погодженням із владою Афганістану підписали з афганським ісламістським рухом «Талібан» угоду, що має на меті завершити конфлікт в Афганістані.

Угода, підписана в столиці Катару Досі, містить графік виведення військ США з Афганістану, де вони перебували понад 18 років, в обмін на низку зобов’язань талібів у галузі безпеки і їхніх обіцянок піти на переговори з владою Афганістану. В церемонії підписання взяв участь державний секретар США Майк Помпео і лідери талібів. При цьому Помпео наголосив, що нинішнє підписання – «це лише початок».

У спільній декларації влад США й Афганістану з приводу підписання мовиться, що США й інші країни НАТО виведуть з Афганістану всі свої війська протягом 14 місяців у разі, якщо таліби дотримаються взятих на себе зобов’язань. Міністр оборони США Марк Еспер, який перебуває в столиці Афганістану Кабулі, наголосив, що виведення іноземних військ буде відбуватися тільки на визначених умовах і що Вашингтон не вагаючись скасує угоду, якщо її не виконають таліби.

Еспер і президент Афганістану Ашраф Гані підписали спільну заяву, в якій ідеться про зобов’язання Кабула підтримати угоду США і талібів.

Угоду вже привітали у світі. Зокрема, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ назвав її «першим кроком до тривкого миру», але застеріг, що «шлях до миру буде важкий і складний». Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель так само привітав «важливі перші кроки» до вирішення конфлікту і закликав не змарнувати нинішньої можливості піти в напрямку миру і «без зволікань» почати переговори між владою Афганістану й талібами.

Рух «Талібан» дотепер відмовлявся від прямих переговорів із владою Афганістану, називаючи її «маріонеткою Заходу», але погодився на переговори зі США, які теж кілька разів опинялися на межі зриву. Як вважають, передбачені угодою прямі переговори Кабула й талібів може бути важко здійснити через взаємну недовіру обох сторін.

Нинішній конфлікт в Афганістані триває від 2001 року, коли міжнародна коаліція під проводом США ввійшла в Афганістан, щоб скинути тодішню владу талібів у більшій частині території країни і ліквідувати в цій країні осередки екстремістської мережі «Аль-Каїда», яка перед цим вчинила великий теракт у США 11 вересня того року. Скинені таліби і союзні їм ісламістські угруповання пізніше змогли перегрупуватися і зараз фактично контролюють значну частину Афганістану й ведуть бої проти урядових сил і їхніх західних союзників.


У пунктах пропуску, в аеропортах країни, на лінії розмежування в районі проведення операції Об’єднаних сил та на адмінмежі з окупованим Кримом продовжується проведення температурного скринінгу, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я.

«Перевірку проводять працівники Державної прикордонної служби та медики. За 3 доби температурний скринінг провели у більше 160 тис. осіб. У випадку виявлення ознак гострих вірусних захворювань у людини проводяться додаткові дослідження», – зазначається на сайті відомства.

Так, зокрема, вранці повідомлялося про перевірку двох людей з Івано-Франківської та Кіровоградської областей, що прибули з Італії, та мають симптоми застуди.

Окрім того, МОЗ повідомило про заплановану на 29 лютого другу перевірку евакуйованих із Китаю українців. Наразі ознак коронавірусу у них не виявлено.

Міністр закордонних справ Вадим Пристайко говорив про плани проведення додаткової евакуації з Китаю громадян України, які наразі там лишаються.

24 лютого Міністерство охорони здоров’я повідомило, що ВООЗ передала Центру громадського здоров’я України 30 наборів реагентів для тестування на новий коронавірус (COVID-19). Повідомлялося, що набори містять приблизно 3000 реакцій, чого має вистачити для дослідження на захворювання більше 950-ти людей. Згідно з повідомленнями, зразки від пацієнтів з підозрою на коронавірус направлятимуться у Київ у лабораторію Центру громадського здоров’я. За даними МОЗ, від моменту отримання зразка лабораторією в середньому необхідно 5-7 годин для визначення результату.

Окрім того, 28 лютого у МОЗ заявили, що очікують на експрес-тести на коронавірус, розроблені у Китаї, які дозволять виявити коронавірус за «15-20 хвилин».

Загалом у світі, за даними міністерства, станом на 29 лютого у світі зафіксували 85 187 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 2 924 – летальні; одужало вже 39 545 осіб.

Підтверджених випадів захворювання на гострий респіраторний синдром, спричинений саме коронавірусом в Україні немає. Водночас в Італії на коронавірус захворіла 26-річна українка. Раніше повідомлялось про коронавірусну інфекцію і у чотирьох українців з круїзного лайнера Diamond Princess, одну українку виписали.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.


У Києві привітали контракт, що його уклало Міністерство оборони США на виробництво нової партії протитанкових ракетних комплексів «Джавелін» для низки країн-партнерів, зокрема й для України.

«Під сонцем Аризони невдовзі почне визрівати нова партія «джавелінів» для України. Дякую нашим друзям США за непохитність нашого стратегічного партнерства», – написав у твітері віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, цитуючи повідомлення про цей контракт.

Попереднього дня, 28 лютого, Міністерство оборони США повідомило про низку контрактів із виробниками на виробництво чи поставки товарів оборонного призначення. Серед них є й контракт із виробником «джавелінів», компанією Raytheon/Lockheed Martin Javelin JV з міста Тусона у штаті Аризона, на ці комплекси для армії США і для продажу до 16 країн, серед яких і Україна. Загальна сума всього контракту – майже 18,5 мільйонів доларів, очікуваний термін виконання – до 25 червня 2020 року. Конкретний склад замовлення не повідомляється.

Імовірно, наразі йдеться лише про частину замовлення, про яке домовилася раніше Україна. Контракти на поставку зі США цієї, вже другої партії ПТРК «Джавелін» (Javelin) Міністерство оборони України уклало протягом 4-го кварталу 2019 року. Державний департамент США погодив продаж нової партії «джавелінів» Україні на початку жовтня 2019-го. Тоді йшлося про 150 ракет і 10 пускових установок для них на суму понад 39 мільйонів доларів.

Попередніми місяцями 2019-го посадовці зі США заявляли, що Україна звернулася до Сполучених Штатів із запитом про продаж їй нових протитанкових ракетних комплексів Javelin, – після того, як на початку того року Київ заявив, що готовий почати масштабну закупівлю високотехнологічної зброї зі США і країн-членів НАТО і, зокрема, отримати більшу кількість цих ПТРК.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про надання Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. Тоді йшлося не про продаж, а про військову допомогу США Україні. 1 березня 2018-го Державний департамент США схвалив передачу Україні 210 ракет протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження танків та іншої бронетехніки, він здатен діяти і проти оборонних споруд, а також проти безпілотників, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку.


У Москві та низці інших російських міст тривають акції до роковин смерті опозиційного політика Бориса Нємцова, якого застрелили п’ять років тому на мосту поблизу Кремля.

У російські столиці триває масштабна хода: поліція нарахувала 8 тисяч учасників, тоді як активісти ініціативи «Белый счетчик» нарахували 22,3 тисячі людей на марші. При цьому, за даними ініціативи, значну кількість людей, що спізнились до початку акції, поліція відтіснила.

За даними проекту Радіо Свобода Північ.Реалії (Север.Реалии), у Санкт-Петербурзі на ходу пам’яті вийшли близько 2 тисяч людей, у різних джерелах повідомляється про чотирьох або шістьох затриманих.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Сибір. Реалії,у Владивостоці на акції пам’яті Нємцова також затримали чотирьох учасників.

Також є дані про проведення таких акцій у Новосибірську,Красноярську, Єкатеринбурзі, Іркутську, Пскові, Вологді та інших містах.

Бориса Нємцова застрелили з близької відстані на мосту Великий Москворецький у центрі Москви 27 лютого 2015 року.

У червні 2017 року російський суд засудив за звинуваченням у цьому вбивстві колишнього керівника батальйону Чечні Заура Дадаєва до 20 років ув’язнення. Четверо інших чеченців були визнані винними у причетності до вбивства та засуджені до позбавлення волі від 11 до 20 років.

20 лютого Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) закликала владу Росії відновити розслідування убивства Бориса Нємцова.


Словаччина голосує на парламентських виборах. Виборчі дільниці відкрилися 29 лютого о 7:00 та мають закритись о 22:00.

За результатами опитування незадовго до виборів, трипартійна коаліція прем’єр-міністра Пітера Пеллегріні, можливо, могла втратити більшість.

За попередніми опитуваннями громадської думки, як повідомляють ЗМІ, лідером у виборах до парламенту Словаччини може вперше стати заснований наприкінці 2011 року рух OĽaNO (абревіатура розшифровується як «Звичайні люди і незалежні особистості»), лідером якої є депутат парламенту і підприємець Іґор Матович. Саме ця політична сила становить найбільшу конкуренцію партії Роберта Фіца Smer, відсуваючи її на друге місце.

Третє місце, за результатами опитуваннями, може зайняти ультраправа партія «Наша Словаччина» на чолі з Маріаном Котлебою – згадку про ім’я якого навіть поставили на початку офіційної назви партії: «Котлебівці».

До парламенту Словаччини, за попередніми опитуваннями, можуть дістатись також нова центристська партія колишнього президента Андрея Кіски «За людей» (заснована у 2019 році) і партія нинішнього голови Національної ради Словаччини Андрея Данка – SNS (Словацька національна партія) – націоналістична консервативна політична сила з орієнтацією на народні маси, вважає себе наступницею Словацької народної партії, заснованої у 19-му столітті.

Виборче право у Словаччині має понад 4 мільйони громадян. Нинішні вибори є першими після трагічної загибелі словацького журналіста-розслідувача Яна Куцяка. У лютому 2018 року у будинку поблизу Братислави, були розстріляні репортер Ян Куцяк та його наречена Мартіна Куснірова. Подвійне вбивство спричинило масштабні протести, що призвели до відставки прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

Куцяк писав про корумповані зв’язки між політикою та бізнесом. У березні того ж року словацька поліція повідомила про затримання підозрюваних. У жовтні 2019 почався розгляд справи по суті в суді.

 


Державна прикордонна служба повідомила про доправлення до Бердянська рибальського судна, яке напередодні затримали в Азовському морі російські прикордонники.

«Сьогодні вранці на пост технічного спостереження Держприкордонслужби надійшла інформація, що кораблі БО ПС ФСБ РФ доставлять в район загальновизначеної системи розподілу руху в Азовському морі малий плавзасіб з українськими громадянами, що був затриманий ними 14 лютого цього року. Вже за декілька годин, на відстані майже 10 морських миль від порту Бердянськ, тактична група катерів Маріупольського загону Морської охорони, що несла службу у даному районі, виявила кораблі БО ПС ФСБ РФ, від яких в бік українського берега направлявся малий плавзасіб. Із наближенням він був розпізнаний як ЯЗП-0901, на борту якого перебували 4 особи», – йдеться на сайті ДПСУ.

За цими даними, зараз встановлюються обставини затримання цих громадян російською стороною, за порушення прикордонного режиму та порядку виходу плавзасобу в море кожного з рибалок притягнуто до адміністративної відповідальності,а на плавзасіб накладено заборону виходу в море терміном на 30 діб.

Управління ФСБ Росії в Криму і Севастополі 15 лютого повідомило про затримання в Азовському морі судна з чотирма громадянами України на борту. Підконтрольна Росії омбудсмен Криму Лариса Опанасюк сказала, що команда українського судна в Азовському морі затримана на 48 годин. Пізніше в ФСБ сказали, що капітан затриманого в Азовському морі судна визнав свою провину на допиті.

16 лютого Керченський міський суд заарештував на 10 діб чотирьох громадян України, затриманих російськими прикордонниками в Азовському морі «за незаконний вилов риби».

25 лютого рибалки вийшли з-під арешту. 

Українська прокуратура Автономної Республіки Крим 15 лютого відкрила кримінальне провадження України за фактом незаконного захоплення «співробітниками прикордонного управління ФСБ Росії» українського судна з чотирма людьми на борту.