Дослідник Стенфордського університету і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що немає на сьогодні підстав говорити про намір Росії анексувати, за аналогією із Кримом, територію Донбасу. Про це він сказав в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії ТВ.

«Подивіться на останні шість років: спочатку росіяни незаконно застосували військову силу для захоплення Криму, провели цей абсолютно фальшивий референдум, а потім незаконно анексували півострів. Той факт, що це нелегальні дії, підтверджується тим, що так мало країн в світі визнали включення Криму до складу Росії. Але якщо говорити про Донбас, то Росія не намагалася його анексувати. Там не зробили нічого, що наводило б на думку про те, що Москві потрібен Донбас. У Росії засвоїли, що захоплення Криму обійшовся набагато дорожче, ніж очікувалося», – сказав Пайфер.

На його думку, Донбас «коштував би» Росії ще дорожче, ніж Крим, і вона, ймовірно, не згодна на такі «витрати».

«Схоже, Кремль дійсно використовує Донбас як засіб: це спосіб чинити тиск на уряд в Києві. Існує не так багато ознак того, що росіяни насправді анексують Донбас. Думаю, це наближає Донбас до врегулювання ситуації. На жаль, Росія не зробила того, що повинна була, щоб залагодити цей конфлікт. Це одна з причин, чому я вважаю, що в якийсь момент Заходу слід розглянути питання про подальші санкції, щоб спробувати вплинути на витрати і прибуток Москви від того, що вона робить на Донбасі», – резюмував експосол США в Україні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».


У Службі безпеки повідомили про заблокування каналів розповсюдження з Росії і від сепаратистського угруповання «ДНР» деструктивної інформації з використанням «ботоферм» напередодні місцевих виборів в Україні.

«Оперативники та слідчі спецслужби встановили, що телекомунікаційні платформи використовувались для створення і просування фейкових акаунтів і спільнот в інтересах РФ та незаконних збройних формувань. За задумом кураторів, масове поширення неправдивої інформації серед українського сегменту мережі інтернет» напередодні місцевих виборів мало дестабілізувати ситуацію в країні. Для організації протиправної діяльності організатори схеми використовували сім-картки українських і російських операторів мобільного зв’язку. Співробітники СБУ встановили особи всіх фігурантів, які перебувають на території нашої країни. Оплату від замовників вони отримували через заборонені російські платіжні системи», – розповіли в СБУ.

За даними СБУ, під час проведення обшуків у Києві та Донецькій області правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, SIM-картки, чорнові записи щодо реєстрації користувачів соціальних мереж, які «розміщували матеріали провокаційного характеру на шкоду інформаційній безпеці».

«Наразі перевіряється версія стосовно причетності до організації вказаної протиправної діяльності спеціальних та розвідувальних органів так званої «ДНР» і Росії. Триває досудове слідство за ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України», – зазначили в СБУ.

Читайте також: З початку року СБУ відкрила близько 80 справ через держзраду і створення терористичних організацій

Раніше СБУ вже повідомила про блокування «ботоферми» з поширення «деструктивної інформації». Тоді теж повідомлялося про викриття анонімних віртуальних акаунтів для поширення фейкових новин про політичну ситуацію в Україні.


Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура розкритикував відсутність чітких дій та реакції своєї партії на заяву депутата Верховної Ради Миколи Галушка, який заявив про продаж владною партією місць у списках.

За словами Качури, він просив винести це питання на засідання фракції, проте цього не зробили.

«Якби ми жили в європейській площині, то всередині партії могла би бути серйозна розмова. А в нас, на жаль, я зараз скажу таку сенсаційну річ, не те, що повинен сказати представник партії «Слуга народу». Але в нас страус заховав голову в пісок по цьому питанню, як і про інших питаннях також», – заявив Качура в прямому ефірі Радіо Свобода.

 

За словами народного депутата, «кейс Галушка» – це наслідок того, що в президентській фракції брак комунікації, і наразі, каже Качура, визріла потреба в перезавантаженні фракції на рівні керівництва.

Напередодні голова партії «Слуга народу» у коментарі Радіо Свобода заявив, що «продаж місць у списку з’ясувати важко».

 

26 вересня народний депутат від фракції «Слуга народу» Микола Галушко заявив, що виходить із партії. У своєму відеозверненні до президента України Володимира Зеленського він стверджував, що всі місця в списку «Слуги народу» в його окрузі №97 у Київській області були продані.

У партії «Слуга народу» заявили, що вивчають заяву Галушка. «Це дуже серйозні звинувачення, оскільки «договорняки» і торгівля місцями в списках суперечать моральним засадам нашої команди. Тому служба безпеки партії вже почала відповідні перевірки», – йшлося в офіційній заяві партії у фейсбуці 27 вересня.

 


Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що партії «Демократична сокира», яка оскаржувала в суді відмову Київської міської територіальної виборчої комісії реєструвати політичну силу на вибори до столичної ради, відмовили в задоволенні позову.

«Як встановлено з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації кандидатів стало те, що грошова застава була внесена із порушенням вимог Порядку внесення, повернення або перерахування грошової застави на місцевих виборах, а саме – кошти були внесені не місцевою організацією політичної партії, яка висунула кандидата на посаду, або місцевою організацією відповідної партії вищого рівня», – йдеться в повідомленні.

В ОАСК встановили, що документ про внесення грошової застави, «передбачений ст. 222 Виборчого кодексу України як обов’язковий, був поданий не тим суб’єктом, що визначений абз.4 ч.2. ст.225 Виборчого кодексу України, а тому висновок територіальної виборчої комісії про відмову у реєстрації кандидатів є обґрунтованим».

Суд зазначив, що відхилення від законодавчо встановлених правил внесення грошової застави і надання переваги одному суб’єкту виборчого процесу буде свідчити про порушення принципу рівності, передбаченого Виборчим кодексом України. При цьому, додали в суді, чинним законодавством не встановлено жодних обмежень щодо «повторного подання документів, оформлених належним чином».    

Днями представники партії «Демократична сокира» заявили, що Київська міська територіальна виборча комісія відмовила її кандидатам у реєстрації на тій підставі, що «застава за вибори по Києву сплачена з рахунку всеукраїнської, а не місцевої організації».

Місцеві вибори в Україні призначені на 25 жовтня.


Речник президента Росії Дмитро Пєсков відмовився прокоментувати рішення Верховного суду Карелії, який збільшив термін ув’язнення в колонії для історика, керівника регіонального відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва. За словами Пєскова, ця тема перебуває «не під контролем» Кремля, повідомляє видання «Медуза».

Пєсков пообіцяв, що в Кремлі «більш уважно ознайомляться» зі справою Дмитрієва. Речник висловив сумнів у тому, що Володимир Путін знає про справу карельського історика.

Верховний суд Карелії 29 вересня збільшив термін ув’язнення для Дмитрієва з трьох з половиною до 13 років колонії. Захист історика має намір оскаржити це рішення суду. У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.

Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовленні порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав. Зараз Верховний суд Карелії відправив справу у виправдувальній частині вироку на новий розгляд. Вирок, ухвалений Дмитрієву в липні, оскаржили всі сторони процесу – захист, обвинувачення і потерпілі.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.


Дружина білоруського блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» і фрілансера-консультанта Радіо Свобода розповіла про «нелюдські умови», в яких її чоловіка утримують у в’язниці в Жодіно. 

Дарія Лосік впевнена, що Ігорю спеціально створюють такі умови, щоб зламати його і змусити обмовити себе й інших людей. Відео з розповіддю Дарії Лосик опублікувала в своєму телеграм-каналі білоруська служба Радіо Свобода.

«Мій чоловік, Ігор Лосік, консультант Радіо Свобода, був затриманий 25 червня прямо біля власного будинку в Барановичах. Відтоді ні я, ні наша дочка Пауліна, якій немає ще і двох років, ні його батьки його не бачили», – каже Дарія.

За її словами, Ігореві Лосіку «свідомо створюють нелюдські умови»: переводять із камери в камеру, позбавляють листів і преси, підсадили співкамерника з педикульозом, тримають у розташованій у напівпідвальному приміщенні маленькій камері, де не можна зробити навіть пару кроків.

«Говорячи чесно і прямо, для мого чоловіка і батька нашої дочки влаштували катівню, помістивши його в умови, що мало відрізняються від нелюдських», – заявила Дарія.

Жінка впевнена, що всім цим її чоловіка не вдасться зламати, і він не обмовить ні себе, ні інших людей.

Звертаючись до Слідчого комітету, Генеральної прокуратури і міліції, Дарія Лосік зажадала припинити тиск на чоловіка, звільнити його і припинити знущання над ним і сім’єю.

Лосіка затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі за участю дев’яти осіб і двох понятих. У блогера конфіскували ноутбук, комп’ютер і, можливо, телефон.

Ігор Лосік є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа. Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання Лосіка і закликала негайно його відпустити.

На телеграм-канал «Білорусь головного мозку» підписані 427 тисяч людей. Він докладно висвітлює події навколо виборів президента Білорусі і мітинги й затримання після них.

 


Потрібно вивести з України всі незаконні збройні формування, їхню техніку, провести повну деокупацію


Україна продовжує підтримувати територіальну цілісність Азербайджану. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на брифінгу 30 вересня.

«Одним із наріжних каменів української зовнішньої політики є підтримка територіальної цілісності держав. І ми послідовно підтримували територіальну цілісність Азербайджану, так само як Азербайджан підтримував нашу територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах, і цей принцип залишається для нас абсолютно незмінним», – наголосив Кулеба.

 

Він додав, що з цього питання міністерство веде переговори з партнерами, щоб мати скоординовано позицію. Окрім того Кулеба говорив з главою МЗС Азербайджану.

«Нинішня ситуація красномовно свідчить про те, що так звані заморожені конфлікти – насправді ніякі не заморожені. В будь-який момент вони можуть вибухнути. Це осередки нестабільності в Європі і міжнародне співтовариство має відповідним чином ставитися до їх врегулювання», – додав міністр.

 

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.