На парламентських виборах у Грузії лідирує владна партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія», свідчать результати екзит-полів.

Хоча чотири екзит-поли показали суттєво різні результати, вони продемонстрували, що «Грузинська мрія» здобула достатньо голосів, щоб подолати позначку у встановлені законом 40,5 відсотка. Це означає, що політична сила зможе самотужки формувати уряд.

Усі чотири екзит-поли були здійснені на замовлення телеканалів. Опитування для Imedi TV показало, що «Грузинська мрія» набирає 55 відсотків, а головна опозиційна партія «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі – 23 відсотки.

Екзит-пол Mtavari Arkhi TV показав 41 відсоток для «Грузинської мрії» та 33 відсотки для «Єдиний національного руху». Телеканали Formula 1 та Rustavi 2 з посиланням на свої екзит-поли дають «Грузинській мрії» 46 та 51 відсоток відповідно.

У вересні опозиційні партії «Єдиний національний рух» й «Сила в єдності» запропонували експрезиденту Грузії, а нині голові виконавчого комітету Нацради реформ України Міхеїлу Саакашвілі стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра від їхніх політичних сил. Він погодився.

У грузинському парламенті 150 місць. 120 з них обираються за партійними списками, ще 30 – в одномандатних округах.

На цьогорічних парламентських виборах у Грузії прохідна планка для партій була зменшена з п’яти до одного відсотка.

 


У столиці Німеччини Берліні 31 жовтня запрацював новий аеропорт.

«Нарешті ми можемо розпочати службу нашого аеропорту. Нарешті», – сказав керівник летовища Енгельберт Луетке Далдруп.

Дату відкриття аеропорту відкладали шість разів. Спочатку аеропорт «Берлін-Бранденбург» мали відкрити в жовтні 2011 року. Найскладніша ситуація відбулася у 2012 році, коли відкриття довелося скасувати за чотири тижні до запланованої дати через проблеми з пожежною безпекою. Згодом в аеропорту виявляли нові дефекти.

На його будівництво витратили шість мільярдів євро – утричі більше, ніж було заплановано.

Перші пасажири прилетіли на двох літаках компаній Easyjet та Lufthansa.

Біля аеропорту в костюмах пінгвінів протестували активісти. Вони привертали увагу до змін клімату, які спричиняє повітряний транспорт.


Зазвичай, в Україні «щось трапляється» перед приїздом місії Міжнародного валютного фонду, заявив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода. Так міністр прокоментував рішення Конституційного суду, який скасував відповідальність за декларування недостовірної інформації.

У нього запитали, чи вважає він, що судді Конституційного суду реагували на опитування від президента України Володимира Зеленського. Громадян, зокрема, запитували, чи підтримують вони довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах.

«Я думаю, що навряд чи це пов’язано хоч якось з опитуванням. Тому що рішення очікувалося. Скоріше співпадіння трапляються інші у нас. Як правило, перед тим, як має приїхати місія МВФ, трапляється щось, що б’є дуже сильно по наших програмах і зобов’язаннях, які вже імплементовують, що потенційно може відстрочити приїзд місії МВФ. І це історично», – сказав Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він не виключає, що хтось намагається зірвати співпрацю України з міжнародними партнерами.

«Збіг завжди буває. Тобто можна не ходити до ворожки – завжди перед приїздом місії МВФ, перед запланованим приїздом відбудеться щось негативне. І МВФ це знає. Вони розуміють, що слід очікувати негативу, що може зривати їхню місію. Вони вже навіть на це дивляться більш-менш поблажливо, розуміючи, що це внутрішньоукраїнські ігри», – додав Малюська.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.


Американські спецпризначенці врятували громадянина США з полону в Нігерії, повідомив Пентагон. 27 жовтня озброєні люди взяли американця в полон та перевезли його через кордон до Нігерії.

Наразі він перебуває в безпеці, ним опікується Державний департамент США.

За даними Пентагону, під час спецоперації жоден американський військовий не постраждав. За словами речника Міністерства оборони, США цінують підтримку іноземних партнерів під час цієї спецоперації.

Засоби масової інформації пишуть, що звільненим з полону американцем є 27-річний Філіп Волтон. Він мешкає в селищі Массалта на півдні Нігеру з дружиною та родиною.

Нігер лежить в самому серці регіону Сахель, який бореться з повстаннями груп, що мають зв’язки з екстремістськими угрупованнями «Аль-Каїда» та «Ісламська держава». У полоні бойовиків перебувають кілька громадян країн Заходу.


Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва мало що змінить, розповів міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Навпаки, вона іноді може призвести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде не продумана. Інша справа – якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?» – розмірковує Малюська.

Він зазначив, що в ситуації з Окружним адміністративним судом Києва мало хто сумнівається в професійності суддів.

«Судді професійні і знають законодавство дуже і дуже непогано. Сумніваються у доброчесності і в етичних стандартах. Це ключове», – розповів Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він оцінив петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою ліквідації Окружного адміністративного суду як політичне звернення.

«Треба зробити щось з ОАСК, з тим, щоб він перестав генерувати ось ці сумнівні судові рішення, щоб йому знову можна було би довіряти. Як це зробити? Реорганізація, злиття чи передача повноважень іншому суду, чи передача разом з ліквідацією? Тобто там потрібно зробити кілька кроків, але це вже вирішувати за консультаціями», – заявив Малюська.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів. У відповідь президент доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя.

 


Через те, що на президентських виборах у США нині поштою надходять десятки мільйонів голосів, результат від 3 листопада може стати неостаточним. Наступні дні, тижні, ба більше місяць, можуть бути напововнені юридичними чварами, перерахунками голосів і заявами про шахрайство. Яким може бути результат виборів наступного президента Сполучених Штатів – у відео Радіо Свобода.


Міністерство закордонних справ України ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за декларування недостовірної інформації, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері.

«На доручення президента України МЗС ініціює взаємодію з міжнародними партнерами задля подолання негативних наслідків рішення Конституційного суду та відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – повідомив Кулеба.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.


Станом на 31 жовтня у світі кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 перевищила 45,6 мільйона. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від початку пандемії більш ніж 29,7 мільйона, померли майже 1,2 мільйона людей.

 

Найбільше інфікованих виявили у США (понад 9 мільйонів хворих, 229,7 тисячі померли), Індії (8,1 мільйона хворих, 121,6 тисячі померли) та Бразилії (5,5 мільйона хворих, 159,4 тисячі померли).

Більше мільйона хворих на COVID-19 виявили у Росії, Франції, Іспанії, Аргентині та Колумбії.

Як зазначає Reuters, з моменту виявлення перших випадків коронавірусного захворювання у Китаї у грудні 2019 року, випадки COVID-19 підтвердили у понад 210 країнах та територіях.

Від початку пандемії в Україні виявлено понад 387 тисяч інфікованих коронавірусом, померли 7 196 людей, одужали – майже 159 тисяч. Минулої доби встановлено черговий рекорд – 8 752 нових хворих.


В окупованому Криму російські поліцейські зупинили одиночний пікет матері фігуранта червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Зуре. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Жінка стояла у селищі Жовтневе на Московській трасі, тримала в руках плакат з написом «Мій син – не терорист».

 

Біля неї зупинилося авто російської поліції. Силовики заявили, що «документують правопорушення». На їхню думку, це був не поодинокий пікет.

«Ви зобов’язані проїхати з нами у відділення поліції. Ви стоїте тут на трасі незаконно», – заявив поліцейський, який представився як «заступник начальника поліції з охорони громадського порядку».

Також на одиночний пікет з плакатом «Мій син – не терорист» вийшла мати ще одного фігуранта цієї справи Ескендера Абдулганіева, Еміне.

 

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».


Шотландський актор, перший виконавець ролі агента 007 Джеймса Бонда, сер Шон Коннері помер у віці 90 років. Про це повідомляє ВВС з посиланням на членів сім’ї актора. Причина смерті не називається.

Роль агента британської розвідки Джеймса Бонда – одна з найвідоміших у кар’єрі Коннері. Він зіграв у семи фільмах про пригоди шпигуна, зняті за романами Іана Флемінга.

Серед його інших відомих картин – «Ім’я троянди», «Полювання на Червоний жовтень», Індіана Джонс та Останній хрестовий похід», «Перший лицар» та інші.

 

Коннері отримав «Оскара» за роботу у фільмі «Недоторкані», дві премії BAFTA та три «Золотих глобуси».

У 2000 році королева Великої Британії Єлизавета ІІ посвятила Шона Коннері в лицарі.


Кількість загиблих внаслідок землетрусу у Туреччині та Греції зросла до 26, пошукові роботи тривають.

Постраждали в результаті стихійного лиха понад 800 людей.

Найбільше постраждало турецьке місто Ізмір. Там загинули 24 людини, травми отримали більш ніж 700.

На грецькому острові Самос загинули двоє підлітків.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.


Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

 

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.


Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.


Українська делегація в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу заявляє, що на позачерговій зустрічі ТКГ після загибелі внаслідок прицільних обстрілів двох українських військовослужбовців домовилися продовжувати перемир’я на Донбасі.

Серед іншого, на цій зустрічі безпекової робочої підгрупи в ТКГ, яку ініціювала українська делегація і яка відбулася як відеоконференція, сторони домовилися дотримуватися режиму тиші і обговорили заходи для запобігання подальшим випадкам порушення перемир’я, повідомила делегація в соцмережах.

Консультації з цього приводу продовжать на наступному черговому засіданні ТКГ, що заплановане на 10 листопада.

«Українська делегація забажала від російської сторони і запросила допомоги у представників ОБСЄ вжити негайних заходів щодо припинення порушення режиму припинення вогню та ескалації збройного конфлікту, яка має ознаки заздалегідь запланованої», – заявили в делегації.

«Слід додатково зазначити, що українська делегація розуміє: гарантовано домовитися можливо лише тоді, коли головний гравець, який стоїть за спиною однієї зі сторін на лінії розмежування, дає згоду домовитися», – наголосили також у делегації, традиційно не називаючи прямо цього гравця, тобто Росію.

«Тому в української делегації залишається питання: чи розуміють наші візаві весь ступень своєї відповідальності щодо можливої ескалації збройного конфлікту?» – завершується повідомлення.

Російська сторона конфлікту наразі не коментувала результати зустрічі.

Представники підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, а в ТКГ як не сторони конфлікту є не повноправними учасниками, а запрошеними, зі свого боку, стверджують, що нинішня зустріч завершилася безрезультатно, бо Київ, мовляв, не пристав на їхні плани.

Пресслужба Об’єднаних сил, що ведуть операцію проти російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу, повідомила тим часом уже про три обстріли українських позицій від початку доби. Всі три сталися на ділянці біля села Водяного на півдні Донеччини. Внаслідок перших двох обстрілів, що були прицільними, невдовзі по півночі загинули двоє українських військовослужбовців.

Тим часом керівник офісу президента України Андрій Єрмак продовжував стверджувати, що перемир’я далі триває, хоча й стаються провокації. З такою заявою він виступив на зустрічі з послами країн «Групи семи», повідомив офіс президента.

«Керівник офісу президента розповів про пріоритетне для влади і особисто голови держави питання досягнення миру на Донбасі. За його словами, режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, але стаються провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву», – навів слова Єрмака сайт Банкової.

Офіс президента і українська делегація в ТКГ, з одного боку, і пресслужба Об’єднаних сил, із іншого, навели різні дані про реакцію української сторони на загибель своїх військових.

Українська делегація в ТКГ, виходячи з позиції Зеленського про необхідність збереження перемир’я будь-якою ціною, вустами свого нового речника, блогера Олексія Арестовича заявляла, що обстріли з боку противника були припинені «за допомогою координаційних механізмів», без згадок ні про які дії українських військ у відповідь. Задля позірного дотримання перемир’я, яке формально чинне нині, українські війська вкрай рідко відповідають на обстріли.

Натомість у пресслужбі Об’єднаних сил навели цього разу іншу версію: «на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь», своїм вогнем змусивши його «повернутись до режиму тиші».

Командувач Об’єднаних сил у зв’язку з нічним обстрілом заявив: така «зухвалість» противника свідчить, що російські гібридні сили спрямовано йдуть на зрив домовленостей про припинення вогню. «Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру», – наголошено в його заяві.

Водночас угруповання «ДНР», із захопленої яким території обстрілювали українських військових, нічого не повідомляє ні про які бойові дії протягом 30 жовтня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». При цьому російські гібридні сили порушують її практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу зазнають поранень чи й гинуть. Українська сторона, дотримуючись перемир’я зі свого боку, вкрай рідко відповідає на ці обстріли.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за останніми оприлюдненими оцінками ООН станом іще на 31 жовтня 2019 року, загинули від 13 тисяч до 13 тисяч 200 людей, із яких було щонайменше 3 тисячі 354 цивільних, приблизно 4 тисячі 100 українських бійців і приблизно 5 тисяч 650 членів російських гібридних збройних формувань. За цими ж даними, за цей час російської агресії також були поранені від 29 тисяч до 31 тисячі людей: приблизно від 7 тисяч до 9 тисяч цивільних, від 9 тисяч 500 до 10 тисяч 500 українських бійців і від 12 тисяч 500 до 13 тисяч 500 членів російських гібридних збройних формувань.


У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.


Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

Як написав він у твітері, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.

Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.