На парламентських виборах у Грузії лідирує владна партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія», свідчать результати екзит-полів.

Хоча чотири екзит-поли показали суттєво різні результати, вони продемонстрували, що «Грузинська мрія» здобула достатньо голосів, щоб подолати позначку у встановлені законом 40,5 відсотка. Це означає, що політична сила зможе самотужки формувати уряд.

Усі чотири екзит-поли були здійснені на замовлення телеканалів. Опитування для Imedi TV показало, що «Грузинська мрія» набирає 55 відсотків, а головна опозиційна партія «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі – 23 відсотки.

Екзит-пол Mtavari Arkhi TV показав 41 відсоток для «Грузинської мрії» та 33 відсотки для «Єдиний національного руху». Телеканали Formula 1 та Rustavi 2 з посиланням на свої екзит-поли дають «Грузинській мрії» 46 та 51 відсоток відповідно.

У вересні опозиційні партії «Єдиний національний рух» й «Сила в єдності» запропонували експрезиденту Грузії, а нині голові виконавчого комітету Нацради реформ України Міхеїлу Саакашвілі стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра від їхніх політичних сил. Він погодився.

У грузинському парламенті 150 місць. 120 з них обираються за партійними списками, ще 30 – в одномандатних округах.

На цьогорічних парламентських виборах у Грузії прохідна планка для партій була зменшена з п’яти до одного відсотка.

 


У столиці Німеччини Берліні 31 жовтня запрацював новий аеропорт.

«Нарешті ми можемо розпочати службу нашого аеропорту. Нарешті», – сказав керівник летовища Енгельберт Луетке Далдруп.

Дату відкриття аеропорту відкладали шість разів. Спочатку аеропорт «Берлін-Бранденбург» мали відкрити в жовтні 2011 року. Найскладніша ситуація відбулася у 2012 році, коли відкриття довелося скасувати за чотири тижні до запланованої дати через проблеми з пожежною безпекою. Згодом в аеропорту виявляли нові дефекти.

На його будівництво витратили шість мільярдів євро – утричі більше, ніж було заплановано.

Перші пасажири прилетіли на двох літаках компаній Easyjet та Lufthansa.

Біля аеропорту в костюмах пінгвінів протестували активісти. Вони привертали увагу до змін клімату, які спричиняє повітряний транспорт.


Зазвичай, в Україні «щось трапляється» перед приїздом місії Міжнародного валютного фонду, заявив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода. Так міністр прокоментував рішення Конституційного суду, який скасував відповідальність за декларування недостовірної інформації.

У нього запитали, чи вважає він, що судді Конституційного суду реагували на опитування від президента України Володимира Зеленського. Громадян, зокрема, запитували, чи підтримують вони довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах.

«Я думаю, що навряд чи це пов’язано хоч якось з опитуванням. Тому що рішення очікувалося. Скоріше співпадіння трапляються інші у нас. Як правило, перед тим, як має приїхати місія МВФ, трапляється щось, що б’є дуже сильно по наших програмах і зобов’язаннях, які вже імплементовують, що потенційно може відстрочити приїзд місії МВФ. І це історично», – сказав Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він не виключає, що хтось намагається зірвати співпрацю України з міжнародними партнерами.

«Збіг завжди буває. Тобто можна не ходити до ворожки – завжди перед приїздом місії МВФ, перед запланованим приїздом відбудеться щось негативне. І МВФ це знає. Вони розуміють, що слід очікувати негативу, що може зривати їхню місію. Вони вже навіть на це дивляться більш-менш поблажливо, розуміючи, що це внутрішньоукраїнські ігри», – додав Малюська.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.


Американські спецпризначенці врятували громадянина США з полону в Нігерії, повідомив Пентагон. 27 жовтня озброєні люди взяли американця в полон та перевезли його через кордон до Нігерії.

Наразі він перебуває в безпеці, ним опікується Державний департамент США.

За даними Пентагону, під час спецоперації жоден американський військовий не постраждав. За словами речника Міністерства оборони, США цінують підтримку іноземних партнерів під час цієї спецоперації.

Засоби масової інформації пишуть, що звільненим з полону американцем є 27-річний Філіп Волтон. Він мешкає в селищі Массалта на півдні Нігеру з дружиною та родиною.

Нігер лежить в самому серці регіону Сахель, який бореться з повстаннями груп, що мають зв’язки з екстремістськими угрупованнями «Аль-Каїда» та «Ісламська держава». У полоні бойовиків перебувають кілька громадян країн Заходу.


Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва мало що змінить, розповів міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Навпаки, вона іноді може призвести до якихось негативних наслідків, якщо вона буде не продумана. Інша справа – якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?» – розмірковує Малюська.

Він зазначив, що в ситуації з Окружним адміністративним судом Києва мало хто сумнівається в професійності суддів.

«Судді професійні і знають законодавство дуже і дуже непогано. Сумніваються у доброчесності і в етичних стандартах. Це ключове», – розповів Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він оцінив петицію до президента України Володимира Зеленського з вимогою ліквідації Окружного адміністративного суду як політичне звернення.

«Треба зробити щось з ОАСК, з тим, щоб він перестав генерувати ось ці сумнівні судові рішення, щоб йому знову можна було би довіряти. Як це зробити? Реорганізація, злиття чи передача повноважень іншому суду, чи передача разом з ліквідацією? Тобто там потрібно зробити кілька кроків, але це вже вирішувати за консультаціями», – заявив Малюська.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів. У відповідь президент доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя.

 


Через те, що на президентських виборах у США нині поштою надходять десятки мільйонів голосів, результат від 3 листопада може стати неостаточним. Наступні дні, тижні, ба більше місяць, можуть бути напововнені юридичними чварами, перерахунками голосів і заявами про шахрайство. Яким може бути результат виборів наступного президента Сполучених Штатів – у відео Радіо Свобода.


Міністерство закордонних справ України ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за декларування недостовірної інформації, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у твітері.

«На доручення президента України МЗС ініціює взаємодію з міжнародними партнерами задля подолання негативних наслідків рішення Конституційного суду та відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні», – повідомив Кулеба.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.


Станом на 31 жовтня у світі кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 перевищила 45,6 мільйона. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від початку пандемії більш ніж 29,7 мільйона, померли майже 1,2 мільйона людей.

 

Найбільше інфікованих виявили у США (понад 9 мільйонів хворих, 229,7 тисячі померли), Індії (8,1 мільйона хворих, 121,6 тисячі померли) та Бразилії (5,5 мільйона хворих, 159,4 тисячі померли).

Більше мільйона хворих на COVID-19 виявили у Росії, Франції, Іспанії, Аргентині та Колумбії.

Як зазначає Reuters, з моменту виявлення перших випадків коронавірусного захворювання у Китаї у грудні 2019 року, випадки COVID-19 підтвердили у понад 210 країнах та територіях.

Від початку пандемії в Україні виявлено понад 387 тисяч інфікованих коронавірусом, померли 7 196 людей, одужали – майже 159 тисяч. Минулої доби встановлено черговий рекорд – 8 752 нових хворих.