У Росії і в окупованому нею Криму число затриманих учасників акцій підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального, про кого відомо на цей час, перевищило чотири тисячі сто, і це число вочевидь не повне. Хоча офіційно марші завершилися, люди, зокрема в Москві, ще розходяться, і в деяких місцях іще стаються сутички з силовиками.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє про 4132 затриманих у 85 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих уже перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі. Цифри щодо затриманих на сайті весь час зростають.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1220) і Санкт-Петербурзі (890). Ще в п’яти містах більш ніж по сотні затриманих.

Також, за даними «ОВД-Инфо», станом на 17.05 московського часу (16.05 за Києвом) було затримано принаймні 82 журналісти в 31 місті Росії. Серед них був і журналіст-дописувач Радіо Свобода.

Уже після появи цієї інформації надійшли повідомлення про затримання ще кількох журналістів.

Також серед затриманих, за повідомленнями, і дружина діяча Юлія Навальна.

Влада на цей час не наводить офіційних цифр щодо затриманих.

Як повідомляють, у перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

Також акції на підтримку Навального відбувалися й в інших країнах світу.

Нинішні дії російських силовиків розкритикували, зокрема, у США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.


Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 січня пообіцяв продовжувати реформу сільського господарства. За заявою Моді, протестувальники-фермери, які штурмували Червоний форт у Делі у День Республіки, завдали «образи» країні.

Це були перші публічні коментарі Моді про багатомісячні протести фермерів, які за останні тиждень загострилися.

«Марш тракторів» 26 січня переріс у насильство, коли деякі учасники акцій відхилились від попередньо узгоджених маршрутів, вступили в сутички з поліцією й увірвалися до історичного комплексу Червоний Форт у Делі. Одна людина загинула, сотні зазнали поранень.

«Країна була засмучена образою Триколору (індійського прапору – ред.) 26 січня в Делі. Уряд прагне модернізувати сільське господарство і також робить багато кроків у цьому напрямку», – сказав Моді в радіозверненні 31 січня.

Читайте також: Родичі викраденого в Афганістані американця закликають Байдена не виводити війська до його звільнення

Лідери протесту заперечують свою відповідальність за насильство. Вони кажуть, що його викликала меншість учасників параду, додавши, що уряд залишив відкритою можливість для відновлення переговорів між двома сторонами.

30 січня Моді заявив лідерам опозиційних партій, що пропозиція заморозити закони на 18 місяців все ще існує.

Десятки тисяч фермерів понад два місяці живуть у протестному таборі в околицях Делі. Вони протестують проти нових аграрних законів, стверджуючи, що дерегуляція приносить користь великим корпораціям за рахунок дрібних виробників. Уряд Моді наполягає на необхідності модернізації сільського господарства.

У сільському господарстві зайнято близько половини робочої сили Індії. Хвилювання серед приблизно 150 мільйонів землевласників є одним із найбільших викликів для уряду Моді з часу його приходу до влади в 2014 році.


У центрі Мінська затримали понад 20 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Серед затриманих – швейцарська журналістка Люция Чиркі, яка має акредитацію для праці в Білорусі. Причину затримання їй не повідомили, а її місце перебування наразі невідоме, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Ініціатива «Списки затриманих» повідомляє про 15 затриманих станом на 16:00 за мінським часом (15:00 за Києвом).

Читайте також: Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру

За повідомленням місцевого каналу «Мотолько», затримання відбувалися на Жовтневій площі, автобуси силовиків стоять за Будинком уряду. Зокрема силовики викрали з вулиці пару молодих людей.

31 січня в Білорусі тривають районні акції протесту, найбільш активні відбуваються в Мінську, там же й найбільше затримань.

 


Сполучені Штати засуджують застосування сили проти протестувальників у Росії, йдеться в заяві Державного департамента США 31 січня.

«США засуджують тривали застосування російською владою жорсткої тактики проти мирних протестувальників і журналістів другий тиждень поспіль», – йдеться в заяві американського зовнішньополітичного відомства.

Державний департамент закликає російську владу звільнити затриманих за «здійснення своїх прав людини», в тому числі – російського опозиціонера Олексія Навального.

Наразі відомо про щонайменше 2 тисячі затриманих під час масових протестів у Росії. В тому числі відомо про застосування електрошокерів проти протестувальників у Санкт-Петербурзі.


Велика Британія з 31 січня впроваджує новий візовий механізм, який відкриває мешканцям Гонконгу шлях до отримання свого громадянства.

Відтак кожен мешканець Гонконгу з паспортом «британця за кордоном» (BNO) та родичі, як вони утримують, можуть подавати заявки на візи, які дозволять їм жити та працювати в Об’єднаному королівстві, а через п’ять років претендувати на громадянство.

Колишня метрополія Гонокнгу анонсувала це нововведення минулого року у відповідь на запровадження закону «про національну безпеку» владою Китаю.

Велика Британія та Сполучені Штати критикували Пекін за цей закон та інші заходи, спрямовані на тиск на громадянські свободи. Лондон розцінює політику Китаю як порушення домовленостей, укладених при передачі регіону під його владу в 1997 році.

Читайте також: «Китайська кухня»: інформаційний вплив КНР в Україні

У відповідь на заяву Великої Британії влада Китаю та адміністрація Гонконга заявляли, що більше не визнаватимуть паспорти BNO з 31 січня.

Цей крок навряд чи матиме значний вплив, тому що більшість гонконгців використовують власні паспорти або ID, аби залишити місто.

Паспорти BNO доступні більше ніж 70% з 7,5-мільйонного населення Гонконгу.

Кількість заявок на ці паспорти зросла на більше ніж 300% з моменту запровадження закону про національну безпеку, запровадженого в липні минулого року. До середини січня з того часу зареєстрували 733 тисяч нових власників. Велика Британія прогнозує, що протягом наступного року до країни за новим механізмом прибудуть 154 тисячі гонконгців, а протягом п’яти років – 322 тисяч.

Читайте також: Зеленський затвердив нові санкції, зокрема проти китайського інвестора «Мотор Січі»

30 червня 2020 року Китай схвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Документ дає право китайській владі припиняти дії, які будуть сприйняті ними як загроза національній безпеці. Крім того, закон поширює на автономію повноваження спецслужб континентального Китаю. Документ викликав черговий сплеск протестів у місті.


Центри з контролю і профілактики захворювань США (CDC) оголосили про обов’язкове носіння захисних масок в усіх видах громадського транспорту. Про нове правило, що базується на указі президента Джо Байдена, виданому 21 січня, і покликане допомогти боротися з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19, оголосили пізно ввечері 29 січня.

Розпорядження набуває чинності о 23:59 1 лютого (за київським часом це буде ранок 2 лютого).

Люди повинні будуть носити маску під час посадки, висадки і під час подорожі у будь-якому транспортному засобі до США чи в межах країни. Правило діятиме щодо пасажирів літаків, поїздів, метро, автобусів, таксі.

Згідно з розпорядженням, користувачі транспорту під час поїздки мають носити маску, що прикриває ніс і рот. Крім того, розпорядження стосується очікувальних зон, зокрема, аеропортів, залізничних платформ і станцій метро.

Це «захистить американців і дасть впевненість, що ми зможемо знову подорожувати безпечно навіть під час цієї пандемії», заявили у CDC.

Згідно з рішенням, відмова носити маску є порушенням федерального законодавства.

США перебувають на першому місці в світі за кількістю інфікованих та померлих від COVID-19 – число жертв інфекції перевищило 400 тисяч.

Ще в грудні Джо Байден заявляв, що після вступу на посаду попросить американців носити захисні маски протягом його перших 100 днів президентства.

Американські органи охорони здоров’я заявляють, що носіння маски забезпечує певний захист людині, яка її вдягає, і допомагає зменшити передачу вірусу від заражених людей.

Авіакомпанії, аеропорти і більшість громадського транспорту в країні вже вимагали носіння масок.

Крім того, згідно з даними Американської асоціації пенсіонерів, 37 штатів і столиця Вашингтон видали розпорядження про носіння масок у громадських місцях.

Рішення штатів різняться, але, як правило, вони вимагають, щоб люди носили маски в закритих громадських приміщеннях і на відкритому повітрі, коли не можуть тримати 2-метрову дистанцію від інших.


Прийом кандидатур на Нобелівську премію миру 2021 року завершиться 31 січня, ім’я переможця буде оголошене восени


Посольство України у Великій Британії відреагувало на публікацію в твіттері посольства Росії, в якій гора Ай-Петрі в анексованому Криму позначена як «російська».

«Це фото Ай-Петрі, Крим, Україна, – чудове. Але підпис знову неправильний, посольство Росії. Це більш, ніж уявні монстри живуть у прекрасному Криму нині, але не назавжди», – відзначили в посольстві України у Британії.

Раніше міністр культури й інформаційної політики України Олександр Ткаченко звернувся до посла Великої Британії в Україні Мелінди Сіммонс із проханням відреагувати на те, що російська служба BBC назвала Сімферополь і Севастополь «російськими містами».

Російська служба BBC, підбиваючи підсумки акцій протесту в Росії на підтримку опозиціонера Олексія Навального, вказала, що масові акції відбулися в 122 містах Росії і 78 містах за межами цієї країни. При цьому анексовані Севастополь і Сімферополь в цьому списку фігурують як «російські», а внизу цього списку міститься позначка, що «Росія анексувала Крим і Севастополь у 2014 році». Ця публікація обурила голову Медждісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Міністерство закордонних справ України закликало BBC News Russian не називати Сімферополь і Севастополь «російськими містами».

BBC поки що не відреагувало на зауваження.