лібералізація енергоринку

Документ передбачає впровадження у країні моделі конкурентного енергоринку. Коли це станеться, не знає ніхто. Зате відомо, що лібералізація призведе до зростання тарифів на кіловат-годину. Натомість енергетики обіцяють споживачам диференційованіші і «справедливіші» ціни: хто споживає більше і в базовому режимі – платить за нижчим тарифом. І навпаки.

Реформа енергоринку передбачає ліквідацію чинної нині моделі єдиного оптового покупця електроенергії в особі ДП «Енергоринок» із переходом до прямих контрактів між виробниками та споживачами електрики. Також буде створено ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий і балансуючий ринки для торгівлі піковою електроенергією.

Основну суть документа найкраще, мабуть, охарактеризував заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелік: «Сенс закону в тому, що конкурентний ринок створюється для споживача. Але писали його енергетики».

Що принесуть нові правила гри для споживача?

Як запевняють енергетики, котрі писали закон, споживач матиме такі переваги:
• можливість вільного вибору постачальника і рівні умови доступу до купівлі струму;
• гарантовані поставки електрики з боку контрагента;
• стабільну і прогнозовану ціну кіловат-години при укладенні довгострокового прямого контракту з виробником строком до одного року.

Проте найбільше споживача цікавить, а яка, власне, буде сама ціна електроенергії. На це запитання в енергетиків, які писали закон, відповіді немає.

За словами начальника управління забезпечення функціонування енергоринку НЕК «Укренерго» Олексія Нікітіна, прорахувати поведінку ціни в майбутньому ринку вкрай важко. «Ціни в ЄС різні для кожної категорії споживачів, для кожного сезону, кожної країни і кожної години. Єдине, що можна сказати: зниження ціни не буде. Але буде справедлива ціна залежно від того, хто і що купує: у базі, на піку, напівпіку і так далі», – каже Нікітін.

І все ж є певні усереднені цінові орієнтири. Так, за даними експерта Світового банку при Міненерговугілля Андрія Перевертаєва, 2013 року середній тариф на електрику для промислових споживачів 27 країн ЄС становив 9,4 євроцента за кіловат-годину.

В Україні усереднювати поки що нічого, оскільки енерготарифи й без того усереднено державою за принципом тарифної зрівнялівки. З огляду на приєднані електроустановки всі підприємства країни, незалежно від обсягів споживання і територіальної приналежності, поділено на два класи напруги. У жовтні для споживачів першого класу (напруга понад 35 кВ) тариф установлено на рівні 123,80 коп. за 1 кіловат-годину, другого – 152,08 коп.

Така спрощена диференціація з ринкового погляду не витримує жодної критики, оскільки реальна собівартість електроенергії залежить не тільки від обсягів, графіків і надійності споживання, а й від вартості її передання, яка в усіх куточках країни залежно від електропередавальної інфраструктури буде різною. Можна по-різному ставитися до методів ведення бізнесу в Україні Ігорем Коломойським, проте ситуація, за якої свого часу його феросплавні комбінати оплачували електрику за тією ж ціною, що й київські ресторани та інші розважальні заклади, виглядає абсурдною.

Тож ліберальна модель енергоринку має на меті покінчити з тотальним перехресним субсидуванням між споживачами та регіонами. Чи зросте при цьому загальний ціновий рівень «середньої температури по лікарні»? Більшість експертів вважає, що так: тарифи на електроенергію в конкурентному вільному ринку зростатимуть.

«Як би ми не хотіли, але ціна зросте. Як свідчить світовий досвід, на першому етапі після лібералізації енергоринків ціни йдуть угору, а потім починають плавно знижуватися», – пояснює Юрій Недашковський.

І справді, така тенденція спостерігалася ще в нульові роки як у європейських, так і в латиноамериканських країнах. І пояснюється вона тим, що зі скасуванням державно-адміністративного ціноутворення, яке містить принцип соціальної складової, енерготарифи спрямовуються до свого реального ринкового еквівалента. Потім, уже на другому етапі, вступають у дію конкурентні механізми, покликані витісняти з ринку витратних і неефективних виробників.

В Україні з причинами зростання ціни струму все зрозуміло. За останню чверть століття електроенергетика функціонувала в умовах недофінансування. Сьогодні ціни на електрику принаймні покривають експлуатаційні витрати генерувальних та енергопостачальних компаній, проте на залучення серйозних інвестицій у спорудження чи реконструкцію нових атомних і теплових енергоблоків або розвиток електромережевого господарства нинішній рівень енерготарифів недостатній.

Йдеться про інвестиційну потребу в десятки мільярдів доларів на найближчі 20 років. Для порівняння: у січні-серпні цього року загальна вартість електроенергії, проданої виробниками в оптовий ринок (разом із послугами «Укренерго»), перевищила 80 млрд гривень. Частка послуг обленерго в кінцевій роздрібній ціні струму становить при цьому близько 10–12%.

Тому об’єктивні передумови для підвищення ціни електроенергії в Україні, звичайно ж, існують, і енергетики їх легко доведуть. Однак залишається питання: хто і з ким буде в майбутньому енергоринку конкурувати?

У пошуках відповіді вимальовується досить неприваблива картина, добре відома експертам енергоринку. Як відомо, більше 80% електроенергії в країні виробляється двома монополістами – державним атомним – НАЕК «Енергоатом» і приватним тепловим – ДТЕК, якому належить 2/3 теплової генерації. І якщо за 20 днів вересня середня ціна відпустки електрики в ринок у атомників склала 42,6 коп. за 1 кіловат-годину, то у теплових генкомпаній – 106,9 коп. При цьому сам «Енергоатом» зараз виробляє ні багато ні мало 60% електроенергії в країні.

Як за такої структури генерації та власності уникнути цінового стрибка для споживачів? За словами розробників законопроекту, можливо, «Енергоатом» (принаймні на перших порах) буде обмежений в обсягах електроенергії, яку виставлятимуть на вільний продаж. Інших деталей поки що невідомо, як, по суті, невідомо і багато іншого в майбутній моделі «вільного енергоринку» в Україні.

Як визнають усі без винятку експерти, законопроект має виключно рамковий характер. При цьому ні строків, ні перехідних етапів лібералізації ринку, ні джерел компенсації субсидій у ньому не прописано. Передбачається, що субсидування відновлюваних джерел електроенергії, а також населення покриватимуть із тарифу оператора системи передання (або так званого «системного оператора»), що фактично означає з кишень споживачів.

Що ж до «Енергоатому» й «Укргідроенерго», ці дві компанії від почесного обов’язку покривати повний обсяг перехресного субсидування в енергоринку звільнили. Нагадаємо, саме перспектива використання атомників і гідровиків як донорів для субсидування населення, ВДЕ і ТЕЦ стала найскандальнішим пунктом закону №663-VII «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який у грудні 2013 року підписав Віктор Янукович і який у свою практичну дію так і не вступив.

Цього разу атомників і гідровиків пожаліли. Наскільки пожаліють споживачів, в інтересах яких нібито писали законопроект, стане відомо пізніше. Щоб реформа енергоринку запрацювала, крім ухвалення самого закону, ще необхідно розробити й затвердити до ста нормативно-правових актів. Зокрема, загальні правила ринку, правила ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку, кодекси системи передання і системи розподілу, кодекс комерційного обліку, правила постачання електроенергії споживачам.

Усі перераховані документи затверджуватиме НКРЕКП, у зв’язку з чим зріє думка, що відтепер доля майбутнього ринку повністю зосередиться в руках голови Нацкомісії та шести її членів.

«У принципі такий рамковий підхід, який було використано при написанні законопроекту, повністю відповідає європейській практиці. Наприклад, у Великій Британії після ратифікації директиви 2009/72/ЄС про загальні правила внутрішнього ринку електроенергії, було ухвалено 62 підзаконні акти. Проте питання, в якому вигляді європейську практику буде реалізовано в українських умовах, залишається відкритим», – зазначає експерт Світлана Голікова.

Утім, про деталі та дрібниці, в яких «криється диявол», у галузевих держвідомствах поки що особливо не замислюються. Україні під тиском Енергетичного співтовариства ЄС, а також міжнародних донорів потрібно якнайшвидше затвердити нормативно-правову базу майбутньої конкурентної моделі енергоринку і приступити до її практичного впровадження. Влітку озвучували плани завершити весь процес до середини 2017 року, потім, зважаючи на нереалістичність термінів, графік змістили на січень 2018 року.

Проте споживачів електроенергії, як і самих енергетиків, у цій історії більше цікавлять не терміни реформи, а її наслідки. Наслідки поки що не прораховано.

Правда України


Збитки Укртелекому

Щорічного підвищення тарифів на фіксований зв’язок, яке планувалося з 1 жовтня, не відбулося. Як стверджують наші джерела, чиновники більше не хочуть “витягати” з збитків “Укртелеком” та його власника Ріната Ахметова. Втім, у компанії сподіваються, що, врешті-решт, держава піде їм назустріч.

З 1 жовтня тарифи на фіксовану телефонію в Україні повинні були вирости на 17,5%. Відповідне рішення Національна комісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) прийняла ще 2 вересня. За законом регулятор не може встановлювати роздрібні тарифи операторів. Але він може зафіксувати максимально допустимий тариф для соціально важливих, а значить, загальнодоступних, телекомунікаційних послуг. Саме такою послугою є фіксована телефонія.

Щорічно, починаючи з 2012 р., регулятор підвищив граничні тарифи на користування домашнім телефоном на прохання учасників ринку. Зокрема – найбільшого оператора “Укртелеком”, який скаржився на інфляцію, зростання собівартості послуг і крадіжки кабелю.

При цьому щорічно “Укртелеком” втрачає абонентів. Слідуючи загальносвітової тенденції, вони відмовляються від стаціонарних телефонів на користь мобільної та IP-телефонії. Якщо в 2006 р. компанія обслуговувала 10,1 млн телефонних ліній, то до початку 2015 р. – вже 7,9 млн. Тільки з січня по червень цього року компанія втратила 7,5% доходу від фіксованого зв’язку.

“загалом ринок фіксованої телефонії переживає не найкращі часи”, – констатують в прес-службі оператора. Багато в чому завдяки підвищенню граничних тарифів, збитковий “Укртелеком” в останні роки зміг вийти на прибуток.

Зазначимо, що з великих операторів послуги фіксованої телефонії в Україні також надають “Датагруп” і телекомунікаційна група Vega. Остання, як і “Укртелеком”, належить групі СКМ Ріната Ахметова.

Останнє рішення НКРЗІ про підвищення тарифів не набуло чинності, і навіть не було опубліковано. Як розповіло джерело у відомстві, документ “застряг” на узгодженні в Міністерстві юстиції України.

Отримати офіційний коментар представників Мін’юсту поки не вдалося. Неофіційно наші джерела повідомили, що держава “більше не хоче розвивати компанію Ахметова”, для якої фіксована телефонія залишається основним джерелом заробітку.

У свою чергу представники “Укртелекому” стверджують, що зміни в тарифах виправдані, і сподіваються, що держава все-таки піде назустріч компанії.

“Сподіваємося, що граничні тарифи будуть відповідати сьогоднішнім економічним реаліям і певною мірою покривати витрати на забезпечення послугами фіксованої телефонії мільйонів абонентів. Це необхідно для виживання оператора”, – сказано в повідомленні прес-служби. В іншому випадку оператор може знову опинитися у збитках.

У компанії кажуть, що спробують зберегти доходи з допомогою маркетингових рішень, спрямованих на утримання абонентів. Деякі з них вже працюють – наприклад, з травня цього року в тарифні плани включається 500 нетарифікованих хвилин.

“Сподіваємося, що такі заходи призведуть до запобігання відтоку абонентів, і, відповідно, позитивно позначаться на доходах компанії”, – сказано в повідомленні “Укртелекому”.

Компанія також спробує реалізувати ряд проектів по управлінню ефективністю, економії витрат, зокрема, на електроенергію.

Крім того, щоб не залишитися у збитках, їй доведеться шукати інші джерела доходу, крім фіксованої телефонії. У повідомленні “Укртелекому” зазначено, що акцент буде зроблений на дохідні послуги, такі як фіксований інтернет (ШСД) і інтерактивне ТБ.

Зазначимо, що послуга інтерактивного ТВ відносно нова. Вона з’явилася тільки в минулому році. Частка послуг у структурі доходів “Укртелекому” поки незначна.

А ось фіксований інтернет – другий після телефонії джерело заробітку для “Укртелекому”. Аудиторія послуги, як і доходи від її надання, ростуть, але дуже повільно. У 2014 р. абонбаза збільшилася всього на 1%, до 1,6 млн абонентів, а доходи – на 5%, до 1,2 млрд грн.

Правда України


Активи банків України

Активи працюючих банків України, без урахування неплатоспроможних фінустанов, за серпень цього року знизилися на 27 мільярдів гривень, або на 2,15% – до 1,228 трильйона гривень на 1 вересня, повідомляється на сайті Національного банку України.

За оцінками НБУ, загальні активи працюючих банків, які не відкориговані на суму резервів, за цей період знизилися на 13 мільярдів гривень або на 0,86% – до 1,491 трильйона гривень на 1 вересня.

Зобов’язання працюючих банків за місяць знизилися на 27 мільярда гривень, або на 2,42% – до 1,091 трильйона гривень, капітал – виріс на 339 мільярдів гривень, або на 0,25%, до 137,429 мільярда гривень.

Порівняльні дані по працюючих банках на початок року, а також дані на 1 вересня по банківській системі в цілому, з урахуванням неплатоспроможних банків, не наводяться.

Правда України


МВФ

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння економіки України в 2015 році з 9% до 11.

У той же час прогноз зростання економіки в 2016 році на рівні 2% залишився незмінним. Про це йдеться в заяві МВФ.

“Слідом за глибокою рецесією в Україні настає макроекономічна стабілізація. Валютний курс вирівнявся, обсяг депозитів у національній валюті зростає, інфляція контрольована, а золотовалютні резерви зросли до $12,6 млрд”, – відзначає ключовий кредитор України.

Проте, підкреслює МВФ, незважаючи на такі позитивні моменти, перше півріччя показало більше падіння, ніж очікувалося.

“Тому ми переглядаємо прогноз по 2015 році до 11% падіння ВВП. У той же час зростання на 2% можливе вже в 2016 році – з ростом споживання, впевненості інвесторів, поліпшення показників експорту та лібералізації банківської системи”, – заявляє Фонд.

Правда України


Петро Порошенко

За словами глави Нацбанку, Президент передав свої активи в управління сторонньому управляючому фонду.

Президент України Петро Порошенко не зобов’язаний продавати свій бізнес. Про це заявила голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

“До речі, глава держави, за законом, не зобов’язаний продавати свої бізнеси, і в інших країнах таких вимог теж немає. Адже Дональд Трамп, наприклад, коли йшов кандидатом у президенти (США, – ред.), свої бізнеси не продавав. Є вимога передати їх в управління сторонньому управляючому фонду. Що глава держави і зробив”, – зазначила Гонтарева.

Нагадаємо, під час передвиборної президентської кампанії Петро Порошенко неодноразово заявляв, що продасть свій бізнес, основним з яких є кондитерська корпорація Roshen (“Рошен”), у разі перемоги. У вересні 2014 р. Порошенко підтвердив, що компанія Rothschild отримала всі повноваження для продажу його бізнесу.

У травні ц.р. в інтерв’ю Порошенко пообіцяв найближчим часом розкрити деталі продажу свого бізнесу. “Думаю, що, можливо, розкрию через кілька тижнів деяку важливу інформацію стосовно цього (продажу бізнесу, – ред.). Але коли я намагався продати, наприклад, мої активи в Росії, вони були негайно арештовані російським урядом, не даючи мені такої можливості, адже неможливо продати те, що перебуває під арештом. І моя власність у Росії була конфіскована. І вони намагалися використовувати це як метод тиску”, – заявляв Порошенко.

У червні ц.р. Президент заявив, що для уникнення спекуляцій передасть за трастовою угодою частку у своєму бізнесі в управління інвестиційній компанії Rotshild. За його словами, Rotshild проводить роботу з пошуку покупців, які, своєю чергою, здійснюють правовий і фінансовий due diligence активів.

Правда України


Обама

По мнению Президента США, сирийскую проблему невозможно решить одним военным вмешательством.

Россия окажется “в трясине” в том случае, если будет оказывать военную помощь Президенту Сирии Башару Асаду. Об этом заявил Президент США Барак Обама.

Как отмечается, американский лидер впервые прокомментировал сирийский кризис после того, как Москва начала наносить авиаудары по “Исламскому государству”.

По словам Обамы, Россия была вынуждена вмешаться в сирийский конфликт из-за “слабости” Асада. “Его (Президента России Владимира Путина, – ред.) клиент посыпался, просто снабжать его оружием и деньгами уже недостаточно”, – заявил Президент США. Обама выразил мнение, что Асад до сих пор удержался на своем посту благодаря поддержке Ирана и России. “В конце концов режим Асада падет”, – спрогнозировал он.

Президент США считает текущие действия России в Сирии “рецептом катастрофы”, поскольку они идут вразрез с американской стратегией. “Мы не готовы сотрудничать с российской военной кампанией, если цель – уничтожить всех, кто не согласен с Асадом”, – отметил Обама. Он предположил, что для Владимира Путина нет разницы между так называемой умеренной оппозицией и исламистами.

Американский лидер подчеркнул, что США “отвергают российскую теорию, согласно которой террористы – это все, кто выступают против Асада”. Президент США также допустил ,что российские авиаудары могут привести к тому, что “Исламское государство” станет только сильнее.

По мнению Обамы, сирийскую проблему невозможно решить одним военным вмешательством. “Если мы не сможем добиться того, чтобы местные силы согласились каким-либо образом сосуществовать вместе, никакое военное вмешательство США не решит проблему”, – пояснил он, уточнив, что к такому выводу Вашингтон пришел исходя из опыта “за прошедшие 10, 12, 13 лет”.

В то же время американский президент подчеркнул, что готов работать с Путиным для политического урегулирования в Сирии. По его словам, он уведомил об этом российского Президента на встрече в Нью-Йорке, куда Путин приезжал для выступления на юбилейной Генассамблее ООН. “Я сказал ему, что готов работать с Россией, если он выступит брокером по организации переходного процесса по смене власти в Сирии”, – рассказал Обама.

При этом Президент США уточнил, что Вашингтон не собирается вступать с Москвой в “опосредованную войну” в Сирии. По его словам, для США “выгодно, чтобы Россия была ответственным, эффективным участником мировой политики, который бы разделил с нами груз ответственности”.

Напомним, ранее Россия исключила объединение с коалицией во главе с США. Кроме того, РФ допускает участие в войне в Ираке.

Правда України


Ангела Меркель

Президент Сирии Башар Асад должен быть отстранен от власти. Об этом на пресс-конференции по итогам встречи лидеров “нормандской четверки” в Париже заявила канцлер Германии Ангела Меркель, передает корреспондент ПравдаUA.

“Во время двухсторонних встреч с Путиным сирийская тема сыграла роль. Мы с Францией подчеркнули Путину, что с “Исламским государством” надо бороться, и в решении этого вопроса должна быть учтена позиция сирийской оппозиции”, – заявила Меркель, добавив, что Асад должен быть отстранен от власти.

Как уточнила Меркель, связи между сирийским кризисом и минскими соглашениями нет.

При этом Президент Франции Франсуа Олланд допустил участие своего государства в разрешении конфликта в Сирии, однако этого не достаточно, чтобы поток беженцев прекратился. “То, что Путин и РФ открыто участвуют в событиях в Сирии, не имеет ничего общего с тем, что происходит в Украине”, – отметил Олланд.

Как сообщалось, Олланд и Меркель призвали решать сирийский вопрос политическим путем.

Напомним, популярность канцлера Германии Ангелы Меркель среди немцев падает в связи с прибывающими в страну беженцами.

Правда України


гривні з обрізаними краями

У київських обмінниках стали видавати гривні з обрізаними краями. За словами киянки Катерини Бабич, такі купюри вона отримала, коли міняла долари на національну валюту. “В той же день в супермаркеті, коли я хотіла розплатитися за покупку цими грошима, касир мені сказала, що ці 50-гривневі купюри вона у мене не прийме. Причина: банкноти хоча і справжні, але з обрізаними краями. Коли я перевірила інші папірці, прийшла в жах! Краї були обрізані у всіх”, — розповідає Катерина.

Як пояснює співробітник одного із столичних банків Олександр Пишнюк, дівчина отримала в обміннику мічені гривні, які незаконно потрапили в Україну з самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”. “Співробітники регіональних банків Луганська і Донецька позначали фарбою краї гривень всіх номіналів і іноземної валюти. Робилося це для того, щоб надалі вони не потрапили в грошовий обіг України. Але в результаті грабежів мічені гроші все ж почали вивозити з “республік” — з метою збути їх в інших містах, в тому числі і Києві. А краї таких гривень стали просто обрізати, щоб їх приймали в оборот. Але ці гроші недійсні!” — каже Пишнюк.

За його словами, тепер киянка повинна написати заяву в міліцію. А здати купюри в банк нереально — їх ніхто не прийме. “Правоохоронці мають з’ясувати, що це за обмінний пункт і звідки вони взяли такі гривні”, — говорить Пишнюк. За його словами, щоб уникнути подібного, потрібно не міняти гроші в нелегальних обмінниках, де не видають квитанцію і не вимагають паспорт, і завжди уважно перераховувати і оглядати отримані купюри. Ну а якщо з якихось причин вони вас не влаштовують — відмовитися від валютно-обмінної операції.

За словами начальника главку столичної міліції Олександра Терещука, протягом останніх місяців тенденції до збільшення кількості фальшивих грошей в столиці правоохоронці не спостерігають, але в обороті несправжні купюри є. “Вилучаємо, працюємо… Що стосується мічених купюр, то вони нами вилучаються. А потім ми з’ясовуємо, як вони сюди потрапили”, — говорить Терещук. Операції з такими купюрами караються терміном позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна — за статтею “Виготовлення, зберігання та збут підроблених грошей”.

Правда України