Сьогодення і майбутнє Україні – це євроатлантична інтеграція й послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО, заявив міністр оборони Андрій Таран, який раніше казав про «недосяжність» найближчим часом стандартів НАТО для Збройних сил України.

Як повідомляє пресслужба МОУ, про це йдеться у вітанні міністра з нагоди 71 річниці формування Організації Північноатлантичного договору. 

«За весь цей час НАТО надійно зберігає безпеку в євроатлантичному регіоні. Всі 30 союзників Альянсу об’єднані системою колективної оборони на засадах спільних демократичних цінностей та воєнних стандартів. Для України історія відносин з НАТО – це шлях особливого та взаємовигідного партнерства, яке ми щиро цінуємо», – заявив Таран.

«Наше сьогодення і майбутнє – це євроатлантична інтеграція та послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО. Це дасть можливість підвищити нашу бойову готовність та взаємосумісність з військами Альянсу для захисту національних інтересів та забезпечення стабільності в регіоні. Ми і надалі йтимемо цим шляхом разом з нашими друзями – всіма країнами-членами НАТО для досягнення стратегічної мети України, яка закріплена в Конституції держави», – наголосив міністр.

Читайте також: «Такі заяви викликають стурбованість» – ексміністр оборони щодо слів Тарана про ЗСУ і стандарти НАТО​

11 березня міністр оборони Андрій Таран заявив, що головним завданням Міністерства оборони «замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО» має бути мета максимального забезпечення здатності ЗСУ взаємодіяти з силами Альянсу.

Пізніше у коментарі Радіо Свобода на уточнювальне запитання, чому за стандартами НАТО зараз українська армія не може розвиватись, міністр Андрій Таран сказав: «Я саме так і казав, що поки що. Тому що навіть країни НАТО на теперішній час не мають всіх стандартів НАТО, втілених в життя в кожній країні».

 


Федеральна прокуратура США звинуватила колишніх футбольних функціонерів із кількох країн в отриманні хабарів від Росії і Катару


Екстремістське угруповання «Талібан» відмовилося від переговорів з Афганістаном про обмін утримуваними особами, який є ключовим для мирних переговорів за посередництва Сполучених Штатів.

Речник політичного офісу «Талібану» в Катарі Сугаїл Шахін 7 квітня заявив, що технічна команда не буде брати участі в «безплідних зустрічах». Він звинуватив адміністрацію президента Афганістану Ашрафа Гані у відтермінуванні звільнення утримуваних осіб «під тим чи іншим приводом».

Речник Національної ради безпеки Афганістану Джавід Фейзал закликав «Талібан» не «саботувати процес, шукаючи виправдань». Уряд країни заявляє, що таліби вимагають звільнити чільних командирів, які причетні до деяких найбільш жорстоких нападів за останні роки.

29 лютого в Катарі була підписана мирна угода між США й «Талібаном». За умовами документа, афганський уряд має звільнити 5 тисяч талібів. Екстремістське угруповання, зі свого боку, пообіцяло відпустити близько тисячі афганських солдатів та цивільних. Обмін утримуваними має стати гарантією перед офіційними переговорами про закінчення збройного конфлікту в Афганістані, який триває 18 років.


Радіаційний фон у Києві та Київській області в межах норми, повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

За даними рятувальників, радіаційний фон не перевищує природних фонових значень (Київ – 0,013 мР/год, Київська область – в межах 0,011 мР/год при допустимому фоні 0,05 мР/год).

У Чорнобильській зоні відчуження потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання не змінилися (Чорнобиль – 0,2 мР/год при контрольно допустимому рівні до 0,55 мР/год, пункт пропуску Дитятки 0,1 мР/год при контрольно допустимому рівні до 0,2 мР/год).

Станом на 7:00 7 квітня в Чорнобильській зоні горить понад 10 гектарів трав’яного настилу та лісової підстилки. Рятувальники запевняють, що ситуація «повністю контрольована».

 


Прем’єр-міністр Великої Британії Боріса Джонсона після госпіталізації з коронавірусною інфекцією помістили у реанімаційне відділення, повідомляє ВВС.

За повідомленнями, протягом сьогоднішнього дня стан Джонсона погіршився і лікарі вирішили перевели його до реанімаційного відділення лікарні.

Раніше сьогодні стало відомо, що Джонсона доправили до лікарні, щоб зробити додаткові тести через 10 днів після того, як у нього виявили коронавірус. В офісі прем’єр-міністра такий крок назвали запобіжним заходом.

Джонсон працював з дому з 27 березня, коли стало відомо, що він інфікувався.

5 квітня британська королева Єлизавета II виступила зі спеціальним зверненням до народу через епідемію коронавірусу.

У Великій Британії, за офіційними даними, понад 42 тисячі заражених коронавірусом і більш ніж 4,3 тисячі померлих.


Державний секретар США Майк Помпео назвав доброю сьогоднішню свою розмову у телефонному режимі із президентом України Володимиром Зеленським. У твітері Помпео висловив вдячність, що офіційний Київ допоміг дістатися додому громадянам США, зокрема понад двом сотням добровольців «Корпусу миру».

«Разом ми продовжуємо зосереджуватись на реформах і залученні Росії до відповідальності за гуманітарні умови на Донбасі», – повідомив Помпео.

Раніше сьогодні Офіс президента України повідомив, що Володимир Зеленський мав телефонну розмову з державним секретарем Сполучених Штатів Майком Помпео. Повідомлялося, що бесіда головним чином стосувалася ротидії поширенню коронавірусної інфекції. Крім того, Зеленський, за заявою Офісу, подякував Помпео за 1,2 мільйона доларів, які США вирішили виділити для України на боротьбу з коронавірусом. Також Зеленський проінформував Помпео про ситуацію на Донбасі.


Міністерство закордонних справ України 6 квітня виступило із заявою, в якій вимагає від Москви скасувати весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію.  У відомстві зазначили, що в умовах, коли весь світ бореться з пандемією COVID-19, оголошення весняного призову «виглядає особливо брутально».

«З території Кримського півострова цієї весни планується направити для проходження «військової служби» майже 3,3 тисячі осіб. Очікується, що більшість з них буде проходити її за межами Кримського півострова, зокрема в Південному військовому окрузі, військові частини і командування якого безпосередньо задіяні в здійсненні збройної агресії проти України на Донбасі», – йдеться в заяві.

В МЗС України вчергове нагадали, що Росія порушує міжнародне право, забираючи кримчан в армію.

«Такі дії Російської Федерації є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, яке забороняє Росії, як державі-окупанту, змушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах. Так само заборонено чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії, а також переміщати осіб, які перебувають під захистом, за межі окупованої території», – йдеться у заяві.

Раніше Постійне представництво України при ООН також закликало генсекретаря організації відреагувати на весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію.

Напередодні в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір закликати на військову службу 3300 кримчан.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу наказав відкласти регулярний весняний призов до збройних сил, який мав розпочатися 1 квітня. Новобранців у війська призовні комісії відправлятимуть не раніше 20 травня, додав російський міністр.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан реєструвати звернення, в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

У Міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch повідомили, що близько 85% кримчан, покликаних на військову службу навесні 2019 року, відправили на бази сусідньої Росії.

США висловлювали стурбованість, що Росія відкриває кримінальні справи проти кримчан, які не хочуть служити в російській армії.


Президент Румунії Клаус Йоганніса заявив про намір продовжити надзвичайний стан в країні ще на 30 днів, оскільки кількість підтверджених випадків COVID-19 в країні перевищила 4000.

«Ми повинні зробити це знову. Це абсолютна необхідність. Люди повинні розуміти, що без цього заходу вірус не може бути зупинений», – заявив Йоганніс у своєму відеозверненні 6 квітня.

Румунія перебуває в режимі надзвичайного стану з 16 березня, і Йоганніс заявив, що на наступному тижні видасть указ про продовження терміну дії обмежувальних заходів до 16 травня.

Наразі в Румунії інфіковані коронавірусом 4057 людей, 162 – померли.

Близько 627 румунів заразилися за кордоном і щонайменше 26 померли за межами своєї країни – більшість з них в Італії, а також у Франції, Іспанії та Німеччині.

Понад 4 мільйони румунів працюють в Західній Європі, і сотні тисяч повернулися, коли почалася епідемія коронавірусу в Європі.