Норма про ув’язнення за недостовірне декларування статків посадовців виявилася неефективною, заявила народний депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря в коментарі Радіо Свобода.

«Якщо ми проаналізуємо статистику застосування цього виду покарання – позбавлення волі – за статтею 366-1, яку визнав неконституційною Конституційний суд, то побачимо, що такий вирок був винесений один. Стаття фактично не працює. Очевидно, можливо, питання в ефективності цієї норми, у тому, що суддя, оцінюючи співмірність правопорушення, яке вчинила конкретна особа, і цю норму, вважає, що потреби її застосовувати немає», – сказала Совгиря Радіо Свобода.

За її словами, робоча група з урегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи – «це буде більш ефективний спосіб впливу на ту категорію, до якої планується застосовувати цю статтю».

«Тому що її планується застосовувати до так званих топчиновників. І для топчиновника, скажімо так, дуже болісним, дуже проблемним з точки зору сприйняття є такий вид покарання, як громадські роботи. Уявіть собі, під камери, з розголосом і так далі. Тобто говорити про те, що щось, робоча група когось вивела з-під відповідальності і так далі – я вважаю, що підстав для цього абсолютно немає», – додала Совгиря.

Вона зазначила, що наразі обговорюється ідея, щоб карати за недостовірне декларування статків якщо не позбавленням волі, то її обмеженням.

«Він трошки м’якший, ніж позбавлення волі, але також передбачає несприятливі наслідки з точки зору свободи пересування для особи, до якої застосований цей вид покарання», – наголосила депутат.

30 листопада громадська організація «Центр протидії корупції» повідомила, що народні депутати зі «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Батьківщини», «За майбутнє» та «Голосу» подали законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування інформації. Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або громадських робіт.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.

 

your ad here

коментарі читачів: