Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон поскаржився, що після одужання від COVID-19 у нього погіршився зір. Про це Джонсон заявив під час пресконференції 25 травня, повідомляє Sky News.

«Борис Джонсон заявив, що з моменту, коли перехворів на COVID-19, він знову змушений носити окуляри – вперше за довгі роки», – зазначає телеканал.

На думку Джонсона, погіршення зору пов’язане саме з коронавірусом.

На початку квітня прем’єр-міністр був госпіталізований через ускладнення, викликані коронавірусним захворюванням, три дні він провів у палаті інтенсивної терапії.

Вийшовши з лікарні через тиждень, Джонсон подякував лікарям і медсестрам за те, що вони врятували його життя. Після виписки він ще два тижні проходив реабілітацію і на роботу повернувся 27 квітня.

 


Під час засідання у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» 25 травня в Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону допитали свідків, які були присутні під час обшуку в будинку Арсена Абхаїрова. Як повідомила проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ліля Гемеджі, троє свідків – це студенти Сімферопольського політехнічного коледжу.

«З трьох свідків, які були присутні на обшуку, виявилося, що в протокол були внесені тільки двоє. Як з’ясувалося, всі вони вчаться в одному коледжі, і їм надійшла ось така пропозиція від керівництва коледжу – взяти участь в обшуку. Ми з’ясували, що вони пропустили практику з дозволу керівництва навчального закладу. Виходить, якщо ти поїхав на обшук, керівництво твого навчального закладу заохочує тебе до цього. Сторона захисту вважає, що це особи, які були використані силовими структурами за допомогою ресурсу коледжу», – стверджує адвокат.

Також Ліля Гемеджі повідомила, що залучення студентів свідками (понятими) під час обшуків у Криму – постійна практика.

«Наприклад, у справі першої сімферопольської групи точно так само залучалися студенти, тільки фізкультурного коледжу», – розповіла вона.

Раніше повідомлялося, що наступне судове засідання у цій справі відбудеться 10 червня.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».


Кількість тих, хто одужав у Росії за минулу добу від COVID-19, вдруге від початку епідемії перевищила кількість хворих. За офіційними даними, минулої доби інфікуваоися 8 915 осіб, в 12 331 – були виписані з лікарень.

Водночас 174 людини за попередню добу померли в Росії через коронавірус. Загалом – 3 807 смертей.

Всього від початку епідемії в Росії виявлено 362 342 хворих на COVID-19, 131 342 людини одужали.

Офіційну статистику часто критикують дослідники, підозрюючи, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою.

 


Посол України у Німеччині Андрій Мельник заявив, що його пропозиція щодо парі у відповідь на висловлювання ексканцлера ФРН Герхарда Шредера щодо неповернення анексованого Росією Криму Україні нагадала німцям й іншим європейцям, чий Крим. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами посла, його відповідь на заяву Шредера спровокувала дискусії щодо створення окремого майданчику для переговорів про Крим.

«Наша ідея з парі – це спонтанний креатив, який викликав у Німеччині цілу хвилю цікавих дискусій. Це стало топ-новиною для дуже багатьох німецьких ЗМІ і дозволило Україні зайвий раз звернути увагу німецького політикуму на те, що нам потрібно нарешті заснувати міжнародний переговорний майданчик для Криму», – наголосив український посол.

 

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері. 

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі.

 


Американська біотехнологічна компанія Novavax почала випробування на людях своєї протикоронавірусної вакцини в Австралії, та очікує попередніх результатів щодо її ефективності й безпечності у липні.

25 травня компанія Novavax оголосила про перший етап клінічних випробувань в Австралії на 130-ти здорових учасниках віком від 18 до 59 років.

Очікується, що пізніше в рамках другої фази буде проведено дослідження в декількох країнах, включаючи Сполучені Штати, для оцінки імунітету, безпечності і реакції на хворобу COVID-19 в більш широкому віковому діапазоні.

Близько десятка компаній нині перебувають на ранніх стадіях тестування вакцини проти COVID-19, або ось-ось мають його розпочати, в основному – це компанії у США, Європі та Китаї.

Поки невідмо, чи спрацює котрась із вакцин від коронавірусу, що уразив майже 5,5 мільйона людей по всьому світі і забрав життя 345-ти тисяч.

Кожна вакцина використовує різні технології, щоб викликати імунну «відповідь» на боротьбу з вірусом.

Потенційну вакцину від Novavax нахвали NVX CoV2373. Вона використовує так звану технологію рекомбінантних наночастинок.


Німецька авіакомпанія Lufthansa отримала попереднє схвалення уряду Німеччини на отримання пакету фінансової допомоги обсягом у дев’ять мільярдів євро з державного фонду на тлі економічної нестабільності, спричиненої пандемією коронавірусу.

У заявах Міністерства економіки і Lufthansa вказано, що фонд надасть авіакомпанії 5,7 мільярда євро, ще за 300 мільйонів євро фонд отримає 20 відсотків акцій компанії, при цьому він не матиме права голосу на зборах акціонерів й не зможе блокувати ухвалення важливих рішень. Також пакет допомоги передбачає надання кредиту на суму до трьох мільярдів євро на три роки.

 

Фонд може збільшити частку акцій до 25 відсотків плюс одна акція, щоб запобігти недружньому поглинанню, повідомляє Lufthansa.

План, який ще мають схвалити збори акціонерів і Європейський союз, як очікують, може бути оскаржений конкуруючими авіакомпаніями.

Міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц заявив, що інвестиція буде тимчасовою, але наголосив, що термін виходу залежатиме від темпів відновлення Lufthansa.

Як і інші авіакомпанії у всьому світі, Lufthansa зазнала втрат через обмеження подорожей під час пандемії.

 

 


Закон про мовні квоти на телебаченні набрав чинності в Україні 13 жовтня 2017 року


Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для підозрюваної у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, волонтерки та військової медсестри Яни Дугарь із нічного домашнього арешту на заставу в 168 тисяч гривень.

Таке рішення суд ухвалив ввечері 25 травня, задовольнивши клопотання прокурорів. 

 

Яна Дугарь заявила під стінами суду, що наразі не зможе виплатити цю заставу. Також вона наголосила, що прокуратура не має ніяких доказів її причетності до цього злочину.

Прокурори, тим часом, не прийшли на засідання щодо зміни запобіжного заходу Яні Дугарь.

 

Також 25 травня цей суд продовжив на два місяці тримання під вартою для іншого підозрюваного у справі Андрія Антоненка (Riffmaster). Арешт йому продовжили до 23 липня.

На 25 травня також було призначене засідання щодо запобіжного заходу третій підозрюваній у справі, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко.

На початку засідання її адвокат Тарас Безпалий заявив про відвід судді Печерського районного суду Києва Віталію Писанцю, який розглядає клопотання про продовження тримання Кузьменко під вартою. Адвокат пояснив що має сумніви щодо його неупередженості.

Для розгляду відводу собі – суддя оголосив перерву в засіданні, однак не уточнив, скільки вона триватиме.

Адвокат Безпалий пояснює, що відвід Писанцю має розглядати інший суддя, та що наразі Печерський суд визначає, хто саме з його суддів та коли саме розглядатиме відвід.

Журналістів на всі три засідання не пустили, натомість суд організував онлайн трансляцію всіх цих засідань.

 

Під час судових засідань щодо Антоненка, Дугарь і Кузьменко під стінами Печерського суду почалася акція протесту з вимогою припинити їхнє судове переслідування та тримання під вартою й домашнім арештом.

Пізніше, о 19:00, рідні та друзі трьох підозрюваних скликали акцію протесту під Офісом президента з вимогою дотримуватися справедливості та законності у справі Шеремета.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.