The hacking group behind the SolarWinds compromise was able to break into Microsoft Corp. and access some of its source code, Microsoft said Thursday. In a blog post, Microsoft said its investigation into the SolarWinds breach had turned up irregularities with a “small number of internal accounts” and that one of the accounts “had been used to view source code in a number of source code repositories.” It added that the account had no ability to modify the code. The disclosure adds to the growing picture of the compromises associated with the SolarWinds hack, which used the Texas-based company’s flagship network monitoring software as a springboard to break into sensitive U.S. government networks and other tech companies. Microsoft had disclosed that, like other firms, it found malicious versions of SolarWinds’ software inside its network, but the source code disclosure is new. FILE – A woman walks in front of the Microsoft stand during the Cybersecurity Conference in Lille, northern France, Jan. 29, 2020.A company’s source code, the underlying set of instructions that run a piece of software or an operating system, is typically among its most closely guarded secrets. It is not clear how many or specifically which source code repositories the hackers were able to access or how long the hackers were lurking in Microsoft’s systems. A Microsoft spokesman declined to elaborate on the blog post. Modifying source code, which Microsoft said the hijacked account could not do, could have potentially disastrous consequences, but experts said that even just being able to review the code could offer hackers insight that might help them subvert Microsoft products or services. “The source code is the architectural blueprint of how the software is built,” said Andrew Fife of Israel-based Cycode, a source code protection company. “If you have the blueprint, it’s far easier to engineer attacks.” Both he and Ronen Slavin, Cycode’s chief technology officer, said a key unanswered question was which source code repositories were accessed. Microsoft has a huge range of products, from its flagship Windows operating system to lesser-known software such as social networking app Yammer and the design app Sway. Slavin said he was also worried by the possibility that the SolarWinds hackers were poring over Microsoft’s source code as prelude for something more ambitious. “To me the biggest question is, ‘Was this recon for the next big operation?’ ” he said. In its blog post, Microsoft said it had found no evidence of access “to production services or customer data.” “The investigation, which is ongoing, has also found no indications that our systems were used to attack others,” it said.  


Це вже третій позов проти Коломойського і його партнера Боголюбова, який Мін’юст США подав до суду щодо конфіскації об’єктів нерухомості


Президентка Мая Санду заявила, що посаду т.в.о. прем’єра обійматиме міністр закордонних справ та європейської інтеграції Аурел Чокой


Азербайджанський газ надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP)


В Офісі генерального прокурора оприлюднили заяву щодо підслідності у справі щодо рекордного хабаря керівництву САП, про яку раніше сьогодні НАБУ заявило, що підозрювані через це можуть уникнути відповідальності.

«Офіс генерального прокурора вважає за необхідне відреагувати на непрофесійну риторику, яку собі дозволили окремі співробітники НАБУ щодо ролі Офісу генпрокурора у питанні розслідування так званої справи про надання хабара керівництву НАБУ і САП, в якому підозрюється колишній міністр екології (Микола Злочевський – ред.). Сьогодні в ЗМІ з’явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагаєть захистити ексміністра екології часів Януковича… Офіс генпрокурора пропонує своїм партнерам в особі керівництва НАБУ перейти від практики спілкування на сторінках інтернету до живої ділової дискусії, припинити розповсюджувати неправдиву інформацію та ділитися службовими даними зі сторонніми особами з метою поширення їх у ЗМІ», – заявили в ОГП.

У відомстві визнали, що ухвалою Печерського райсуду Києва від 24 грудня скарга адвоката в інтересах підозрюваного на бездіяльність генпрокурора Ірини Венедіктової в справі про вирішення спору щодо підслідності, була задоволена.

«У своїй ухвалі суддя Т.Ільєва постановила змінити підслідність в зазначеному кримінальному провадженні та доручити розслідування іншому органу досудового розслідування. Така ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва була оскаржена Офісом генпрокурора в апеляційному порядку. Станом на 31.12.2020 ні Генпрокурором І.Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні. Будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано підтверджує це твердження – брехня», – додали у відомстві.

Раніше сьогодні у НАБУ повідомили, що Печерський районний суд Києва вирішив забрати «справу найбільшого в історії антикорупційних органів хабаря» в Національного антикорупційного бюро України.

«Печерський райсуд Києва 24 грудня 2020 року втаємничено, без участі прокурорів САП, ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генерального прокурора забрати провадження в НАБУ та передати до іншого органу досудового розслідування. Рішення є незаконним, оскільки закон прямо забороняє передавати справи НАБУ до інших органів досудового розслідування. Саме через такі дії підозрювані можуть уникнути відповідальності», – заявили в бюро.

За даними слідства, влітку 2020 року ексміністр екології з іншими особами намагалися підкупити за 5 млн доларів США керівників НАБУ та САП, аби ті закрили кримінальне провадження за підозрою у заволодінні та подальшій легалізації коштів, виділених Нацбанком як рефінансування приватному «Реал-Банку».

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.


Міністерство закордонних справ України засуджує напад на аеропорт тимчасової столиці Ємену Адена 30 грудня, жертвами якого стали десятки людей, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

«Розглядаємо цей терористичний акт як спробу замаху на членів легітимного та міжнародно визнаного уряду Ємену. Напад має на меті підірвати зусилля, зокрема у рамках реалізації Ер-Ріядівської угоди, із стабілізації безпекової, політичної та гуманітарної ситуації в Ємені», – заявив Ніколенко.

Міністерство також висловило співчуття сім’ям загиблих і побажало якнайшвидшого одужання постраждалим.

!Україна незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет Єменської Республіки. Висловлюємо солідарність із новосформованим урядом та народом Ємену у їхньому прагненні та зусиллях задля досягнення довгоочікуваного миру та злагоди в країні», – додав Ніколенко.

Щонайменше 22 людини загинули внаслідок серії вибухів та обстрілу аеропорту Адену на південному заході Ємену, пів сотні були поранені. Вибух стався невдовзі після посадки літака, на борту якого були члени нового уряду Ємену, які прилетіли з Саудівської Аравії. Представники влади поклали відповідальність за «боягузливий терористичний напад» на шиїтських повстанців Хуті. Прем’єр-міністр Маїн Абдулмалік Саїд і члени кабінету міністрів не постраждали під час нападу.

Кабінет міністрів був сформований після укладення угоди про розподіл влади між прибічниками президента Абд-Раббу Мансура Хаді і сепаратистською Південною перехідною радою.

У Ємені з кінця 2014 року триває конфлікт, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Бойові дії призвели до загибелі понад 100 000 людей і до найгіршої у світі гуманітарної кризи, внаслідок якої мільйони людей опинилися на межі голоду.

Як сепаратисти з Південної перехідної ради, так і сили, що підтримують Хаді, є частиною антихутійської коаліції, але президента підтримує Саудівська Аравія, тоді як перехідну раду – Об’єднані Арабські Емірати.


Пакистан з 1 січня прийматиме у режимі онлайн заявки на візу для громадян 191 країни в рамках зусиль із запобігання корупції і розвитку туризму в країні.

«МВС оформлятиме візи для всіх країн, включаючи Афганістан і Китай, в режимі онлайн. Були скарги на підкуп під час видачі візи, зокрема для Афганістану і Китаю. Таким чином, ручна візова система буде зупинена 1 січня 2021 року», – повідомили у Міністерстві внутрішніх справ Пакистану.

Іноземці зможуть подати заявку на отримання візи через веб-сайт Національної бази даних і реєстрації (NADRA) Міністерства внутрішніх справ.

Раніше цього місяця також посольство Пакистану в Кабулі оголосило про нові заходи, які спростять афганцям подачу документів і отримання віз. До такого кроку вдалися через два місяці після того, як в місті Джелалабад на сході Афганістану в тисняві на футбольному стадіоні загинули щонайменше 15 людей з-поміж тисяч, що зібралися там для отримання візи в консульстві Пакистану.


Співробітник розслідувального проєкту Bellingcat Христо Грозєв виклав у публічний доступ дані про 565 поїздок ймовірних учасників замаху на російського опозиційного політика Олексія Навального, що, за даними розслідувачів, працюють в ФСБ Росії.

Відомості викладені в таблиці у Google Docs. У таблицю потрапили дані про поїздки 10 осіб на поїздах і літаках від 2005 до 2020 року.

Дані про два напрямки видалені з бази, бо Bellingcat веде розслідування по них, повідомив Грозєв.

Розслідування про замах на Навального було опубліковане 14 грудня, його провели Bellingcat за участю видання The Insider, телеканалу CNN, журналу Der Spiegel і Фонду боротьби з корупцією.

У публікації стверджується, що Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» спеціальною групою співробітників ФСБ, які стежили за ним кілька років.

У розслідуванні докладно розповідається про пересування цих осіб, багато з яких, як стверджується, є старшими офіцерами ФСБ, по країні, дані про їхні дзвінки і про позиціонування телефонів.

Дослідники стверджують, що вся ця інформація була куплена на чорному ринку.


Колишній народний депутат і екскерівник будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась заперечив заяви прокурорів про те, що він з невідомої причини не з’явився до суду.

«Свавілля й інсинуації продовжуються. Сьогодні, як і вчора, мене ганяють по всьому місту. Дзвінками і повістками за двадцять хвилин бути в іншій частині Києва. І тут же дають новину, що я не з’явився в суд… Зараз дізнався інформацію про примусовий привід до суду і побачив новини, що я нібито знову не з’явився в суд. Це брехня! Я сьогодні вранці вже був у суді», – написав Микитась у фейсбуці.

За ексдепутата словами, на 10:00 у нього була повістка «бути в поліції на допиті в іншому місці». «Поки ми туди їздили вони показати неявку і дискредитують мене», – додав Микитась і показав копію повістки.

Він також наголосив, що має намір бути на засіданні суду, яке перенесли на 13:00. Засідання почалося з більш як півгодинним запізненням. Микитась і його захист беруть у ньому участь.

Шевченківський районний суд Києва вранці 31 грудня ухвалив рішення про примусовий привід Микитася на засідання з обрання йому запобіжного заходу 31 грудня о 13:00.

Відповідне рішення оголосила слідча суддя після того, як ані Микитась, ані його захисники не з’явилися на засідання 31 грудня, і, за словами прокурорів, не вказали причини неявки.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.


Національне агенство з питань запобігання корупції 31 грудня відновило роботу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстру декларацій), повідомила пресслужба НАЗК у четвер.

«Реєстр декларацій уже доступний для всіх користувачів. НАЗК звертає увагу суб’єктів декларування, що перенесення деяких даних із кабінетів користувачів ще триває. Якщо ви, наприклад, не змогли знайти в кабінеті історію листування з уповноваженою особою НАЗК, будь ласка, не хвилюйтеся. Ці дані будуть відновлені вже найближчим часом», – йдеться в повідомленні.

За даними НАЗК, в результаті модернізації у реєстрі є такі оновленн:

– Тепер персональні дані в чернетках документів не зникають. Суб’єкт декларування може заповнювати документи з різних пристроїв та з різними кваліфікованими електронними підписами (КЕП);

– Декларант може переглянути й завантажити всі подані ним документи з персональними даними у форматі HTML і PDF зі свого кабінету;

– Зручніша робота з КЕП. У разі використання декларантом декількох КЕП відсутня необхідність проводити процедуру зміни КЕП у реєстрі декларацій;

– Відтепер у реєстрі декларацій можливо подати повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента в електронній формі. Раніше суб’єкти декларування повинні були подавати їх тільки в паперовій формі.

29 грудня у НАЗК попереджали, що через модернізацію доступ до реєстру декларацій може бути частково обмежений до кінця 2020 року.


Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) назвав президента Бразилії Жаїра Болсонару «людиною року у сфері організованої злочинності та корупції».

В організації нагадали, що Болсонару обирали як антикорупційного кандидата.

«Натомість він оточив себе корупційними фігурами, використовував пропаганду, щоб просувати свій популістський порядок денний, підривав систему правосуддя та вів деструктивну війну проти Амазонського регіону», – заявили в OCCRP.

Там звертають увагу, що Болсонару «на тоненького» переміг двох інших лідерів – президента Туреччини Реджепа Ердогана та президента США Дональда Трампа.

«Обидва фіналісти також отримували блага від пропаганди, підривали демократичні інституції у своїх країнах, політизували свої системи правосуддя, уникали багатосторонніх угод, винагороджували корумповані внутрішніх кола та відсували свої країни від демократичного правопорядку до самодержавства», – йдеться в релізі OOCRP.

Перелік фіналістів завершив український бізнесмен Ігор Коломойський. Його звинувачують у тому, що він отримав позику від свого тодішнього банку «Приватбанку» на понад 5 мільярдів доларів.  

«Гроші зникли в серії офшорів. Збитки становили 40 відсотків усіх приватних депозитів у країні. Але Коломойський не був заарештований, і зараз він лобіює можливість повернути контроль над банком після того, як установу врятувала держава», – пояснили в OOCRP.

Вони звертають увагу, що Коломойський має історію «корпоративних рейдів, шахрайства, розкрадання державних активів та політичних інтриг і представляє багатьох ідеологічних та корумпованих мільярдерів від братів Кох до Арона Банкса, які підірвали демократію заради особистої вигоди».

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

 


Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 


Шевченківський районний суд Києва 31 грудня має продовжити розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста та вимаганні. 

Засідання суду з цього приводу почалося 30 грудня, проте ввечері оголосили перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді.

Сьогоднішнє засідання має початися орієнтовно о 9:00.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.


Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.


Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.


Суддя Шевченківського суду оголосила перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Про це вона заявила в залі суду увечері 30 грудня.

«Оскільки подання даної заяви про відвід слідчого судді унеможливлює подальший розгляд справи, очевидно, така заява буде передана на авторозподіл. Орієнтовно дана заява буде розглянута завтра о 9 годині в цьому ж приміщенні», – заявила вона.

Раніше захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

30 грудня суд почав обирати запобіжний захід розгляд справи проти екснародного депутата, колишнього керівникі будівельної компанії «Укрбуд» Максима Микитася, в якій його звинувачують у викраденні людини та вимаганні грошей. Про відповідну підозру Національна поліція повідомила йому 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.