Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук є достатньо фаховим, щоб обіймати посаду голови уряду, заявив у «Суботньому інтерв’ю» заступник гендиректора «Укроборонпрому» Мустафа Найєм, коментуючи власні слова Гончарука на записах, оприлюднених раніше цього тижня.

«Олексій має величезний досвід в тому, що відбувається в уряді. Він працював з усіма міністрами у минулому, у позаминулому уряді. Він був людиною, яка створювала дуже багато речей, які стосувалися дерегуляції. Тому він точно розбирається в економіці. Але, можливо, не так гарно, як інші. Але знову ж таки давайте оцінимо за результатами. Якщо результат його роботи буде поганий, не треба буде ніяких плівок», – сказав Найєм, коментуючи слова прем’єра, нібито він вважає себе «профаном» в економіці.

 

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук 17 січня повідомив, що написав заяву про відставку на ім’я спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, але надіслав її президентові Володимиру Зеленському, а не Верховній Раді, тому що чинний уряд отримав повноваження «саме завдяки йому».

Гончарук заявив, що чекає на «політичне рішення президента».

 

15 січня у мережі з’явилася інформація, що прем’єр-міністр Олексій Гончарук нібито написав заяву про звільнення. Також з’явився аудіозапис, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, а також причини й наслідки підвищення курсу гривні. Крім того, у записі, людина зі схожим на прем’єра голосом каже про свою некомпетентність в економічних питаннях.​

За повідомленнями, запис міг бути зроблений 16 грудня, і в нараді нібито брали участь, крім Гончарука, заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступник керівника Офісу президента Юлія Ковалів та інші. Пізніше Ковалів заперечила свою участь у нараді.

Згодом у Кабінеті міністрів України назвали неправдивими поширені в інтернеті повідомлення про відставку голови уряду. А сам Гончарук заявив, що від моменту зміни влади в Україні проти неї працюють «багато людей, яким хотілось, щоб нам нічого не вдалося».


Український бізнесмен Ігор Коломойський має «величезний» вплив на державу, і це створює проблеми для президента України Володимира Зеленського. Про це у «Суботньому інтерв’ю» розповів заступник гендиректора «Укроборонпрому» Мустафа Найєм.

«Коломойський має величезний вплив на державу, на рішення, які приймаються, але мені здається, що зараз він – більше проблема президента, ніж його друг. І я думаю, що якби ми зараз спитали Володимира Зеленського, чи хотів би він позбавитися цієї проблеми, чи він спирається на Коломойського, то він обрав би перший варіант відповіді. Бо всі люди, які афілійовані з Коломойським зараз, по факту працюють, як іржа, в його команді, вони деструктивно впливають і на фракцію в парламенті, і на урядові рішення, і на сам уряд, і на рішення президента», – вважає Мустафа Найєм.

 

Чиновник вважає, що Коломойський може впливати не безпосередньо на Зеленського, а через наявні в нього інструменти.

«У нього є медіа, у нього є партнери, у нього є партнери-бізнесмени, у тому числі люди, які працюють у правоохоронних органах, в державних органах і так далі. Тому я не сказав би, що це буде так просто його позбавитися», – сказав заступник гендиректора «Укроборонпрому».

Наприкінці листопада Зеленський заявив, що Коломойський «не є президентом України». «Він – громадянин України, але більшість громадян України обрали європейську інтеграцію і курс на ЄС. Саме народ України обирає, куди нам йти», – зазначив Зеленський.

13 листопада вийшло інтерв’ю Ігоря Коломойського виданню The New York Times, де він запропонував Україні відмовитися від співпраці з Міжнародним валютним фондом на користь Росії. Він переконаний, що Європейський союз й НАТО ніколи не візьмуть Україну до свого складу.


Кабінет міністрів України 18 січня оприлюднив дані про доходи членів уряду. Згідно з ними, найменшу середню зарплату в 2019 році отримав міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет (32 тисячі386 гривень), а найбільшими є доходи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Cередня заробітна плата в 2019 році у міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – 100 041 грн. У грудні йому нараховано 186 541 грн, у тому числі надбавки – 49 225 грн, премії – 137 317 грн. У вересні, жовтні та листопаді його зарплата становила – 33 930 грн, 82 072 грн та 97 623 грн відповідно», – ідеться в повідомленні на сайті уряду.

У складі Кабінету міністрів ще кілька його членів отримують зарплату більшу, ніж у прем’єра. Це, зокрема, міністр юстиції Денис Малюська (75 тисяч 734 гривні), міністр фінансів Оксана Маркарова (62 тисячі 75 гривень), міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов (83 тисячі 947 гривень).

Середня заробітна плата самого прем’єр-міністра України в 2019 році становила 60 тисяч 479 гривень. «У грудні глава уряду отримав 76 190 грн, в тому числі надбавки становили 40 000 грн, а премія – 36 190 грн. У вересні зарплата Олексія Гончарука була – 61 916 грн, а в жовтні і лютому – 60 087 та 43 724 відповідно», – вказано в повідомленні.

Раніше цього тижня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський розповів Радіо Свобода, яким чином його сукупний дохід у грудні 2019 року перевищив зарплату майже в дев’ять разів і склав понад 112 тисяч гривень. При цьому п’ять заступників міністра та державний секретар міністерства Ростислав Карандєєв отримали більші від міністра доходи – від 139 до 497 тисяч гривень.


Спільний документ підтримали також делегації країн Євросоюзу і США в Міжнародній морській організації


Державне бюро розслідувань України знову викликає на допит п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка. Про це повідомили 18 січня у пресслужбі ДБР.

Зазначається, що Порошенка викликають на допит в якості свідка у двох кримінальних провадженнях.

Допити призначені на 21 та 24 січня.

 

 

10 грудня в Державному бюро розслідувань підтвердили Радіо Свобода відкриття кримінального провадження за фактом можливого скоєння державної зради Петром Порошенком під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році.

Раніше про відкриття такого провадження за своєю заявою повідомив колишній чиновник часів експрезидента Віктора Януковича Андрій Портнов.

У ДБР не змогли уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада 2019 року таких проваджень було 13.

Колишній президент раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».


Виконуючий обов’язки генерального консула України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський відвідав засудженого в окупованому Севастополі у «справі українських диверсантів» Володимира Дудку в колонії №11 Ставропольського краю Росії.

«У колонію №11 він прибув напередодні Нового року – 29 грудня, 10 днів пробув на карантині. Розповідав, що в колонії його поставили на дієту. Іноді буває «стрибає» тиск, тонометр поки що не віддали», – пояснив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Малишевський.

За його словами, Дудка часто відвідує церкву на території колонії. «Каже, що дуже сумує за онукою, передає всім привіт: родичам, правозахисникам в Києві, колишньому політв’язню Євгену Панову», – додав консул.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

Севастопольський міський суд 4 квітня цього року засудив Дудку і Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив кожному штраф. Верховний суд Росії 15 жовтня відхилив скаргу захисту і затвердив вирок Дудці і Бессарабову.


У Офісі президента України повідомили, що під головуванням Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому була розглянута Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни».

«Стратегія стане основою для розробки інших документів стратегічного планування у сферах національної безпеки та оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти їхнього забезпечення», – цитує президентська канцелярія слова секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олексія Данілова.

За словами Данілова, зокрема, йдеться про стратегію людського розвитку, військової, громадської безпеки та цивільного захисту, розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегії економічної, екологічної, інформаційної безпеки, кібербезпеки, національної розвідувальної програми тощо.

Як йдеться на сайті Офісу президента, Стратегією «пропонується вжити заходів для зменшення ймовірності ескалації конфлікту з РФ та напруги у двосторонніх відносинах».

Президент запропонував учасникам засідання впродовж тижня детально опрацювати проект Стратегії та подати свої пропозиції.

«Після цього ми зустрінемось і затвердимо документ», – сказав Володимир Зеленський.

Проєкт Стратегії національної безпеки був презентований у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у грудні минулого року під час засідання спільної робочої групи Україна-НАТО. У Місії України при НАТО тоді повідомляли, що «учасники засідання підкреслили принципову відмінність проєкту документа від попередніх редакцій, яка полягає у визначенні найвищою цінністю в Україні людину, її безпеку і життя».


Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації. Як повідомила пресслужба відомства, нинішня презентація – другий етап громадського обговорення документа, перший був торік у листопаді.

«Публічне обговорення триватиме ще місяць, згодом відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою», – йдеться в повідомленні.

15 листопада минулого року міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський і перший заступник міністра Анатолій Максимчук представили концепцію захисту інформаційного простору від дезінформації, розроблену міністерством, яку вони планують втілити в окремому законопроєкті.

Медіаспільнота виступила із заявою «щодо неприпустимості нових законодавчих обмежень свободи вираження поглядів в Україні». Журналісти, редактори та представники медійних організацій висловили перестороги, що «за систематичну публікацію маніпулятивних і неправдивих висловлювань політиків, журналісти будуть нести кримінальну відповідальність».

Концепція передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за «умисне, систематичне поширення дезінформації» і високі штрафи за поширення дезінформації. Законопроєктом також пропонується запровадити інститут уповноваженого з питань інформації.