Україна може запровадити санкції проти відомого австрійського архітектурного бюро Coop Himmelblau, яке може брати участь у побудові оперного театру в Севастополі в анексованому Росією Криму, повідомив посол України в Австрії Олександр Щерба у фейсбуці.

«На початку жовтня я подзвонив директору бюро Вольфу Пріксу і намагався  переконати його не руйнувати свою репутацію участю в цій непрямій і в той же час однозначній легітимізації анексії. На жаль, він не прислухався до моїх аргументів», – написав Щерба.

Він зазначив, що йому не залишається нічого іншого, як висловити жаль та повідомити архітектора Прікса, що Україна серйозно вивчає питання запровадження санкцій щодо нього та його бюро.

«Наші партнери по всьому світу будуть повідомлені, що колись респектабельне архітектурне бюро укладає нині сумнівні угоди з [президентом Росії Володимиром] Путіним», – наголосив посол.

12 червня 2019 року тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав два розпорядження про створення в анексованому Севастополі двох установ культури «Севастопольського державного театру опери та балету» і «Академії хореографії».

На громадських слуханнях, які відбулися у квітні 2019 року, місцеві жителі виступили проти будівництва оперного театру на мисі Кришталевий.

Проєкт створення громадського простору на мисі Кришталевий підтримав президент Росії Володимир Путін. Передбачається, що комплекс зв’яже майбутній Культурно-просвітницький центр у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» і визначні пам’ятки історичної частини центру Севастополя.

На мисі Кришталевому розпочато масштабне будівництво музейно-культурного комплексу. Замовником виступає фонд «Національна культурна спадщина», підрядником – пов’язана з братами Ротенбергами компанія «Стройгазмонтаж» – будівельник «Кримського мосту». Зокрема, тут планується побудувати театр опери та балету, великий музейний комплекс – філію найбільших музеїв Росії і музей оборони Севастополя 1941-1945 років.

 


Служба безпеки України провела обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті.

У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

«Вивчається можливе втручання у внутрішні справи нашої держави та заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни», – заявили в СБУ.

Слідство також досліджує факти сприяння іноземній державі окремими українськими публічними діячами. Їх підозрюють у підтримці державних органів сусідньої країни у веденні підривної діяльності на шкоду Україні, зокрема й у вчиненні дій із ознаками державної зради.

У Службі безпеки заявляють, що під час обшуків виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану «Велику Угорщину» та створення етнічної автономії на Закарпатті. Також правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, засоби зв’язку та інші матеріали, які слідчі будуть досліджувати як доказову базу протиправної діяльності фігурантів.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі.

«На жаль, в Україні знову продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини. Через неприпустимість таких дій викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп задля того, аби висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві», — цитує слова міністра видання Mukachevo.net.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 


Колишній член Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Єгор Лігачов став першим членом радянського партійного керівництва, який дожив до 100 років.

Наприкінці 1980-х Лігачов вважався другим за впливом чиновником у Радянському Союзі після генерального секретаря ЦК КПРС, а згодом першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова. 29 листопада він відзначив своє 100-річчя.

Політичну кар’єру Лігачов розпочав у Комуністичній партії під час Другої світової війни. Майже два десятиліття він був першим секретарем обласного комітету компартії в російському місті Томськ. У 1983 році Лігачов отримав членство в Центральному комітеті. Він став членом Політбюро в 1985 році.

Під керівництвом Горбачова Лігачов контролював організаційну роботу та ідеологію Комуністичної партії. Його вважали близьким союзником Горбачова, коли Горбачов став запроваджувати демократичні реформи. Однак пізніше Лігачов асоціювався з консервативними силами і був виключений з ЦК партії в 1990 році.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Лігачов приєднався до керівництва комуністичної партії Росії. Він був законодавцем з 1999 до 2003 року.

 


Президент Чехії Мілош Земан попросив надати перелік всіх російських шпигунів, які працюють на території Чехії, пишуть чеські ЗМІ. Експерти з питань безпеки побоюються, що цей крок може поставити під загрозу джерела чеської контррозвідки.

За даними програми «Радіожурнал» Чеського радіо, 30 листопада Земан зробив відповідний запит до керівника Служби безпеки та інформації Чехії (внутрішньої контррозвідки) Міхала Коуделки.

Чеське радіо повідомляє, що Земан також попросив надати йому документи про всі відомі операції російської розвідки в Чехії.

Земан, який часто висловлює проросійські погляди, наразі не коментував цього повідомлення.

Раніше президент Чехії звинувачував свою власну розвідку в некомпетентності.

30 листопада чеські депутати заявили, що комітети обох палат парламенту обговорять ситуацію.

Голова комітету Сенату з питань безпеки Павел Фішер заявив, що запит Земана про шпигунів може загрожувати безпеці держави.

«Парламент має відіграти свою роль. Ми обговоримо це негайно в сенатському комітеті з питань безпеки», – написав Фішер у твітері.

Колишній міністр внутрішніх справ Чехії Франтішек Бублан заявив, що передача Земану такої інформації «поставить багато людей та поточних операцій під загрозу».

За словами Бублана, не існує причин, чому Земан має отримати цю інформацію.

Гостроти ситуації додає також те, що днями з візитом до Москви вирушив радник Земана Мартін Неєдлий – не повідомивши про програму свого візиту і влаштувавши його в обхід Міністерства закордонних справ Чехії.

Служба безпеки та інформації Чехії повідомляє останніми роками про зростання активності російських шпигунів у країні. У відомстві стверджують, що Росія намагається «працювати» в країнах Європейського союзу та країнах-членах НАТО.


Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ухвалила приєднати до позову України проти Росії, що стосується агресії на Донбасі, дві інші міждержавні справи. Заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина заявив 30 листопада, що це може посилити позицію України, але затягне розгляд справи в цілому.

Як повідомив у фейсбуці Ліщина, Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії no. 8019/16», справу «Україна проти Росії no. 43800/14» – щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу «Нідерланди проти Росії no. 28525/20», яка стосується катастрофи рейсу MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року.

Тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».

 

«Плюси в тому, що в голландській справі більше матеріалу із кримінальної справи по MH17, яких нам свого часу не дали, посилаючись на таємницю слідства. Тепер ці матеріали будуть й у нашій справі. По-друге, приєднання другого заявника до справи підсилює її контекст: порушення прав людини з боку РФ в ході вторгнення на суверенну українську територію», – інформує Ліщина.

Фахівець додав, що рішення Великої палати може затягнути розгляд справи, бо заява Нідерландів ще не комунікована Росією.

«У будь-якому випадку ми проситимемо ЄСПЛ прискорити розгляд голландської справи з тим, щоб об’єднання заяв, яке Україна підтримує, не призвело до затягування розгляду її скарг», – наголосив уповноважений з питань ЄСПЛ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 


Вищий антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена Вищої ради правосуддя. Колегія суддів ВАКС звернулася з цього приводу до ВРП та до генерального прокурора.

«Одним з членів ВРП витребувано копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень. Поряд із цим, витребування матеріалів супроводжувалося попередженням про притягнення судді до відповідальності, у випадку невиконання такої вимоги», – заявили у ВАКС.

На думку суддів, такі дії є конфліктом інтересів, оскільки член Вищої ради правосуддя одночасно є членом Національної асоціації адвокатів України. Саме НААУ надіслало скаргу на дії суду до ВРП.

«Колегія судів ВАКС вважає вимогу члена ВРП надати копії матеріалів справи, розгляд якої не закінчений, такою, що суперечить принципу незалежності суддів та є проявом втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя», – розповіли в суді.

У щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» ВРП наголошувала, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним  конституційним правом.

Чинне законодавство не передбачає жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, у тому числі і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У ВРП заявили, що член ради, у якого на перевірці перебуває скарга, має право витребувати матеріали судової справи щодо завершеної процесуальної дії.

У Вищій раді правосуддя пояснили, що її член з огляду на те, що на запит щодо завершеної процесуальної дії пояснення не були надані, просив надіслати завірені копії ухвал суду. Наявність ухвал свідчить про завершення певних процесуальних дій. Ознайомитись з цими ухвалами у члена ВРП можливості не було через те, що вони не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявили в раді.

ВРП заявляє, що наразі не ухвалила жодного рішення щодо скарги Національної асоціації адвокатів України. Наразі здійснюється перевірка. Водночас член ради, який витребував копію ухвали, не бере участі в ухваленні рішення щодо скарги.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що будь-які питання конфлікту інтересів вирішуються в порядку закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час розгляду справи дисциплінарною палатою.

Рада обіцяє розглянути звернення суддів Вищого антикорупційного суду про втручання в їхню діяльність, як тільки воно надійде до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя закликає суддів Вищого антикорупційного суду «не викривлювати інформацію та не створювати видимість упередженого ставлення до них».

 


Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами. Про це повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, посилаючись на проєкт документа, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

У Плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна представити 2 грудня, йдеться про те, що «Європейському союзу необхідно більш систематично використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціями впливу, а також їхньому подальшому розвитку». Пропонується після публічного виявлення таких методів «зробити їх непридатними в експлуатації», аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує ввести санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути «оснащена іноземними гравцями». Як приклад, описуються «певні треті країни (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях із дезінформації навколо COVID 19 у країнах ЄС, державах-сусідах і по всьому світу «з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж».

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч прикладів прокремлівської дезінформації з моменту початку моніторингу в 2015 році.

Документ також пропонує більш жорсткі правила ЄС для онлайн-платформ, які «можуть використовуватися зловмисниками для поширення і розповсюдження неправдивого і такого, що вводить в оману контенту».

У документі йдеться також про необхідність схвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде представлений Єврокомісією в наприкінці цього року з метою оновити правову базу ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які представляють їхні системи – не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

Читайте також: Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами та дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує «більш надійний підхід, заснований на чітких зобов’язаннях і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для більш ефективної боротьби з дезінформацією».


Представники уряду, а також Ради національної безпеки й оборони 30 листопада зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації й визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, у нараді візьмуть участь, зокрема, представники Кабінету міністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції: з Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ.

Про результати наради в ОП обіцяють повідомити якнайшвидше, щоб «поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню».

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система і наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров’я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – сказав президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України.

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.


Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.

Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобіва, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.

За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.

Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.

За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.

29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.

Акції протесту в Білорусі тривають уже майже чотири місяці – від 9 серпня, коли відбулися суперечливі президентські вибори. Лояльна Лукашенкові Центральна виборча комісія проголосила його президентом на шостий поспіль термін. Опозиція вважає переможницею виборів Світлану Тихановську, яка нині перебуває у вигнанні.

США, Євросоюз, Україна та інші держави не визнали переобрання Лукашенка.

 


Україна запросить Росію до участі у переговорах в рамках «Кримського майданчика», де йтиметься про деокупацію півострова. Про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Однозначно, будемо запрошувати. Ми це вже оголосили. Ми шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, зокрема щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйонів громадян України», – наголосила Джеппар.

 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про плани проведення у травні 2021 року в Києві саміту Кримської платформи. 

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

 

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.


У Пакистані 30 листопада в двох окремих аваріях загинули понад два десятки людей. Про це повідомляє місцева поліція.

Щонайменше 13 людей загинули внаслідок зіткнення автобусу та мікроавтобусу у Пенджабі. Близько 20 людей постраждали і були госпіталізовані. Причини аварії наразі невідомі.

Окрім того вночі мікроавтобус перекинувся після зіткнення з навантаженою цеглою вантажівкою у провінції Сінд, внаслідок чого загинули 11 людей. Найімовірнішою причиною аварії вважають перевищення швидкості.

Згідно з офіційною статистикою, погана інфраструктура, незадовільне обслуговування транспортних засобів та невідповідні правила техніки безпеки є причиною численних аварій в Пакистані і тисяч смертей щороку.


Обраний президент США Джо Байден на вихідних пошкодив ногу, граючись із одним зі своїх собак, Мейджором, повідомив його офіс.

Спочатку лікарі вважали, що Байден лише потягнув щиколотку, однак обстеження виявило в обраного президента мікротріщини в кістці. Через це Байдену, ймовірно, доведеться кілька тижнів носити спеціальний ортез.

20 листопада Байдену виповнилося 78 років, він стане найстаршим президентом США в історії. Протягом виборчої кампанії звучали побоювання з приводу стану його здоров’я, однак лікарі неодноразово офіційно заявляли, що Байден практично здоровий, бадьорий і готовий до виконання обов’язків.

Здоров’я Байдену побажав у твіттері і чинний президент Дональд Трамп – який, як і раніше, заперечує в судах свою поразку на виборах.

У сім’ї Байденів – дві німецькі вівчарки, Мейджор і Чемп. Планується, що вони переїдуть у Білий дім після інавгурації.


Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков показав негативний ПЛР-тест на COVID-19 і заявив про повернення до «звичного робочого графіка».

«Нарешті знову звичний робочий графік! Ще раз усім дякую за щиру підтримку», – написав Разумков у фейсбуці вранці 30 листопада й оприлюднив копію результатів тесту.

26 листопада спікер заявляв, що після двох тижнів на на самоізоляції через COVID-19 почувається «значно краще, але результат тесту досі «позитивний».

Увечері 11 листопада голова Верховної Ради повідомив, що захворів на COVID-19. Так само захворів його перший заступник Руслан Стефанчук.

27 листопада виконувачка обов’язків голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, станом на той день на коронавірусне захворювання COVID-19 хворіли 27 народних депутатів і 51 працівник апарату парламенту.


Поліція зареєструвала 11 заяв і повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу під час другого туру виборів мера Чернівців 29 листопада, повідомило управління Нацполіції у Чернівецькій області.

За двома зверненнями слідчі поліції розпочали кримінальні провадження.

«Більшість звернень, що надійшли до поліції у період голосування, стосувалися здійснення виборцями фото- і відеофіксації в кабінах для голосування. Також надходили повідомлення про незаконні дії з виборчими бюлетенями та порушення термінів передвиборчої агітації. Кожне звернення поліцейські одразу вносили до системи єдиного обліку заяв і повідомлень НПУ і здійснювали ретельні перевірки отриманої інформації», – йдеться в повідомленні.

Охорону публічного порядку здійснювали понад 200 поліцейських, додали в управлінні. Надзвичайних подій чи грубих порушень законодавства, пов’язаних із виборами Чернівецького міського голови, не було, повідомили в поліції.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера.

За підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%. У першому турі виборів, 25 жовтня, в Чернівцях проголосували 29,50% виборців.


Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.


Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ