Національне агентство з питань запобігання корупції перевірить, чи був конфлікт інтересів у діях судді Шевченківського районного суду Києва Оксани Голуб, яка розглядає справу експрокурора Шевченківського та Подільського районів Сергія Нечипоренка, затриманого у листопаді 2015 року, за підозрою в отриманні хабаря у 150 тисяч доларів.

Чоловік судді Голуб, як встановили раніше журналісти, був підлеглим обвинуваченого Нечипоренка під час роботи в прокуратурі. Про це йшлося у розслідуванні «Посади мене, якщо зможеш» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

У НАЗК повідомили, що «розпочали моніторинг і контроль за виконанням суддею Шевченківського районного суду Києва Голуб О.А. актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів». – про це йдеться у відповіді відомства громадській організації «Центр протидії корупції», яка звернулась до НАЗК з проханням перевірити наведені у журналістському розслідуванні факти щодо можливого конфлікту інтересів з боку судді. 

Оксана Голуб – головуюча суддя у справі щодо затриманого за підозрою в хабарництві колишнього столичного прокурора Сергія Нечипоренка. Коли той очолював Шевченківську прокуратуру Києва, її чоловік Євген Голуб, як з’ясували «Схеми», працював його помічником. 

Суддя Голуб раніше у коментарі журналістам заявила, що не вбачає у цьому конфлікту інтересів: «Я не вважаю, що тут є будь-який конфлікт інтересів».

Журналісти проаналізували справу Нечипоренка, яка вже протягом чотирьох років перебуває в судах, і виявили, що йому досі вдається уникати покарання: він вільно пересувається світом, йому повернули закордонний паспорт та зменшили заставу в 15 разів.

При цьому йому вдалося зняти або ж уникнути арешту більшої частини його земельних ділянок, автомобілів і нерухомого майна завдяки оформленню розлучення із дружиною та укладенню договору про розподіл майна, виявили журналісти.

Під час розслідування журналісти розповіли про розкішне життя експрокурора після затримання та резонансну справу, яка сходить нанівець без уваги громадськості. За період прокурорської служби і після неї родина Сергія Нечипоренка ставала власницею елітного майна в Україні й автопарку дорогих авто. 

«Схеми» також з’ясували, що його старший син здобував освіту у приватних школах Великої Британії, а родина експрокурора, крім того, отримала нову нерухомість – у тому числі в Болгарії, куди він регулярно літає.

У 2015 році працівники прокуратури Київської області спільно зі співробітниками Управління внутрішньої безпеки СБУ затримали прокурора одного з районів Києва та колишнього прокурора району столиці, які, за даними правоохоронців, вимагали й отримали від громадянина неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США.

Серед затриманих були тодішній заступник прокурора Подільського району Олексій Білий та Сергій Нечипоренко, який на той момент вже майже рік як пішов з прокуратури Подільського району.


Директор Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міськради Олексій Кулеба був призначений на посаду за рекомендацією керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це розповів мер Києва Віталій Кличко у коментарі «Схемам». При цьому міський голова Києва не бачить у цьому спроб Банкової нав’язати йому потрібних людей у столичну владу, і заявляє, що сам запитував у Андрія Єрмака поради, коли проводив співбесіди з багатьма людьми.

«У нас є список людей, з якими ми проводимо співбесіди. Одна рекомендація була від пана Єрмака відносно… не рекомендація, я сам звернувся. У мене розмова була, що стосується корупційної складової і стосується КП «Благоустрій». Дійсно, багато нарікань відносно всіх МАФів, і розмова була відносно того, що там є корупція. Щоб не було таких питань, щоб ця людина була абсолютно некорумпована, ефективна. У мене була розмова (з Єрмаком – ред.), і рекомендація була щодо пана Кулеби. Я проводив співбесіди з цими людьми і можу сказати, що пан Кулеба був найкращим», – розповів Віталій Кличко у коментарі журналістам «Схем».

На запитання, як часто мер Києва проводить зустрічі з керівником ОП Андрієм Єрмаком і з яких питань, він відповів: «Жодного разу питання вирішення тих чи інших напрямків, завдань чи впливу пана Єрмака у місті Києві при мені – я такого не пам’ятаю, і немає таких фактів. Я читаю ці чутки, які поширюються, що начебто пан Єрмак «врятував пана Кличка» і ще раз можу сказати: жодного разу щодо допомоги чи порятунку я жодного разу з паном Єрмаком на цю тему не вів і таких розмов не відбувалось», – заявив Кличко. 

Олексій Кулеба на запитання чи допомагав йому Андрій Єрмак отримати посаду директора Департаменту міського благоустрою і як вони пов’язані відповів коротко: «Ні, не допомагав. Нічого не пов’язує». 

Сам Андрій Єрмак на запитання про те, чи маєте він якийсь вплив на ухвалення рішень столичною владою, зокрема, Віталієм Кличком зазначив, що «міський голова Києва Віталій Кличко обраний на свою посаду киянами. І він ухвалює свої рішення відповідно до інтересів жителів столиці».

З відкритих джерел відомо, що у 2011-2013 роках Кулеба та Єрмак, зокрема, під час підготовки до Євро-2012, були разом у складі громадської ради Київської міської державної адміністрації.

Кабінет Міністрів України 4 вересня 2019 погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Але президент Зеленський з того часу не підписав звільнення Кличка з цієї посади. Під час пресмарафону 10 жовтня Володимир Зеленський заявляв, що «ще думає про це» – і пообіцяв поговорити з очільником Києва перед тим, як вирішити питання щодо КМДА. Також президент відзначив, що підтримує ідею щодо розділення функцій міськголови Києва та керівника КМДА.

Пізніше Кличко звернувся до Національної поліції відкрити кримінальне провадження щодо «самоправства» тодішнього голови Офісу президента Андрія Богдана. На думку мера, Богдан вчинив кримінальне правопорушення, коли звернувся до Кабміну з листом щодо його звільнення – оскільки такі дії, на його думку, не належать до його посадових обов’язків як голови ОП.

Раніше «Схеми» розповіли, як близький соратник та бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойський» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Тімур Міндіч у коментарі «Схемам» спочатку назвав свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». 

Також журналістам вдалося встановити основних учасників переговорів та особу, яка здійснювала відеозаписи прихованою камеру – так звані «плівки Єрмака» – на яких фігурує брат голови Офісу президента Денис Єрмак і які оприлюднив депутат із парламентської фракції «Слуга народу» Гео Лерос. Це, можливо, зможе у подальшому допомогти зрозуміти, чому і як з’явилися ці відеозаписи, а також чи справді брат Андрія Єрмака «продавав посади» у владі.


Близький соратник та бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойськи» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Тімур Міндіч у коментарі «Схемам» спочатку назвав свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Хованки Єрмака».

Журналісти зафіксували, як Тімур Міндіч відвідував Офіс президента 20, 23 та 27 березня цього року – якраз у той період тривало обговорення та підготовка до голосування Верховною Радою законопроєкту, який унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам і ухвалення якого є вимогою Міжнародного валютного фонду. 

Спочатку, 20 березня, журналісти звернули увагу, як з арки, де розташований боковий заїзд до Офісу президента, виїхав автомобіль Skoda.

Цю ж машину знімальна група раніше фіксувала біля офісу олігарха Ігоря Коломойського. Skoda рушила за чоловіком, у якому «Схеми» розпізнали Тімура Міндіча.

Коли журналісти, одразу на місці, поцікавились, з якою метою він відвідує ОП, бізнесмен відмовився про це розповідати, пославшись «на шабат». Водночас на уточнення, чи стосується його візит державних питань, відповів, що ні.

Skoda, якою користується Міндіч, журналісти помітили на Банковій також 23 березня: вона залишила ту саму арку з боковим заїздом до ОП ще до завершення робочого дня. 

Такі саме маневри відбулися і 27 березня.

Тоді, щоб виявити, хто відвідував ОП, «Схеми» вирушили за автівкою: пізніше вона заїхала у двір будинку і з неї вийшов Тімур Міндіч.

«Виходить, Тимур Міндіч, близький товариш та бізнес-партнер олігарха Коломойського, під час карантину лише за 6 днів тричі таємно відвідував офіс президента Зеленського. Саме в цей період вирішувалась доля так званого «антиколомойського» законопроєкту. Якщо закон остаточно ухвалять, то олігарх не зможе повернути націоналізований «Приватбанк», – йдеться у розслідуванні. 

Пізніше, у телефонній розмові Тімур Міндіч заявив, що його візит на Банкову пов’язаний з бажанням допомогти в боротьбі з поширенням коронавірусу: «Я прийшов туди з приводу того, щоб допомогти і надати свою допомогу, як людина, як товариш, як громадянин у зв’язку з коронавірусом. У мене є досвід організації доставки пакетів, продуктів і так далі», – сказав він. 

Водночас, соратник Коломойського заперечив, що обговорював будь-які питання, окрім благодійності: «Як я міг говорити з паном Єрмаком щодо питань Ігоря Валерійовича?… Я, крім питання допомоги і благодійності, ніякі питання не обговорював і не буду обговорювати». 

Свої стосунки із керівником Офісу президента Міндіч описав як «давні і дружні»: «Завжди одна компанія. Він займався кіновиробництвом, я займаюсь. Тому… Дуже дружні завжди стосунки. Були, є і, дай боже, будуть».

Андрій Єрмак, у свою чергу, відповів «Схемам»: «З Тімуром Міндічем я знайомий декілька років. Ми познайомились в той період, коли я займався продюсуванням фільмів, а він співпрацював з каналом «1+1». Він за власною ініціативою, як представник бізнесу, запропонував допомогти державі в боротьбі з розповсюдженням коронавірусу».

Тімур Міндіч, йдеться у розслідуванні, – людина із найближчого оточення Коломойського. 

У 2018-му році «Схеми» фіксували його в офісі Ігоря Коломойського в Женеві, коли олігарх мешкав у Швейцарії на постійній основі, в 2019-му – в офісі Коломойського в Ізраїлі, куди той перебрався, вірогідно, через розслідування американських правоохоронців. Також торік журналісти зняли, як Міндіч бачився із Коломойським у перший же день повернення олігарха в Україну після майже двох років життя в екзилі. Міндіч прилетів до Києва одним літаком з Коломойським напередодні. 

За так званий «антиколомойський закон» Верховна Рада проголосувала в першому читанні 30 березня. Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д) підтримали 267 народних депутатів. Закон має унеможливити повернення «Приватбанку» бізнесмену Ігорю Коломойському. 

 


Закарпатські митники із елітним майном незрозумілого походження, оформленим на родичів, успішно перейшли на роботу до нової митниці – Державної митної служби після початку ліквідації старої структури – Закарпатської митниці ДФС. Про це йдеться в розслідуванні проєкту «Схеми в регіонах» – спільного проєкту програми «Схеми» та Інституту розвитку регіональної преси – «Гроші на кордоні. З життя закарпатських митників».

Журналісти встановили, що 24-річна донька Володимира Лазорика, який працював у Закарпатській митниці ДФС, а тепер – на митному пункті «Тиса» в Державній митній службі, є власницею низки нерухомого майна та автомобілів, походження яких важко пояснити. Єлизавета Лазорик власниця двох квартир, понад 100 квадратних метрів торговельних площ та двох недешевих автівок.

Перша автівка – Audi А6 2015 року випуску – в Єлизавети з’явилася у 2016 році, коли їй було 20. Це авто вона дає у користування батьку, про що її батько зазначав у своїй декларації. У 21 рік Єлизавета стала власницею іще однієї автівки – Audi А3. Ще за рік, у 2017, у доньки митника з’явилася квартира на Слов’янській набережній, в одному з найдорожчих клубних будинків Ужгорода.

У 2018 роки Єлизавета стала власницею понад 100 кв.м. торговельних площ на вулиці Підгірній в Ужгороді. А у 24 в Єлизавети з’явилася ще одна ужгородська квартира – у будинку на вулиці Бориса Тлехаса.

Водночас, у своєму резюме Єлизавета Лазорик зазначила, що працювала на посаді організатора конференцій з квітня 2017 року. А ще пів року тому погоджувалася змінити роботу івент-менеджера на іншу, де платять орієнтовно 12 тисяч гривень.

Єлизавета відмовилася пояснювати походження свого майна. А митник Володимир Лазорик зазначив: «Вона живе окремо від мене. Давним-давно. І я не маю вам нічого розказувати і пояснювати».

Журналісти виявили, що Ігор Стрічик, який працював у Закарпатській митниці ДФС, а тепер – на митному пункті «Ужгород» у Державній митній службі, користується автівкою Tesla-3. При цьому, відповідно до декларації, у власності митника з транспортних засобів є лише мопед. Tesla належить його дружині Олені Стрічик, і митник не вказує це авто у декларації. З Ігорем Стрічиком поспілкуватися журналістам не вдалося.

Журналісти також встановили, що заступник голови митниці ДФС Закарпаття Андрій Каращенко пов’язаний із бізнесом у Словаччині, його родичі – власники низки елітного майна. Як виявили журналісти, Андрій Каращенко має право представляти інтереси словацької фірми Sapient Consulting s.r.o., яка займається торгівлею, брокерською діяльністю та іншими видами діяльності.

За даними джерел журналістів у фіскальній службі, матір Каращенка Надія Никитюк починаючи з 1998 року офіційно заробила трохи більше ніж 123 тисяч гривень. Але при цьому жінка надавала в користування Андрію Каращенку Lexus RX350, подарувала майже 2 мільйона гривень, і купила квартиру й гараж у Києві. Никитюк відмовилася пояснювати журналістам, звідки взяла на це кошти.

Ольга Каращенко, яку в деклараціях за 2017 та 2018 роки Андрій Каращенко вказує як дружину, у соцмережах викладає фото з брендовими прикрасами, вартість кожної з яких може перевищувати кілька тисяч євро. До прикладу, сережки Van Cleef чи браслет «цвях» Cartier.

Під час реформи митниці Андрій Каращенко не був переведений до новоствореної Державної митної служби, яку очолює Максим Нефьодов, утім, залишився на керівній посаді у структурі Державної фіскальної служби, яка досі не ліквідована.


Заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Андрій Каращенко, якого Зеленський сварив «за iPhone» – є довіреною особою у словацькій комерційній фірмі Sapient Consulting з 2016 року, на його матір оформлена низка елітного майна, а жінка, яку він декларує як дружину, викладає фото з коштовностями та брендовими речами, вартість деяких сягає кількох тисяч євро. Про це йдеться в розслідуванні проєкту «Схеми в регіонах» – спільного проєкту програми «Схеми» та Інституту розвитку регіональної преси – «Гроші на кордоні. З життя закарпатських митників».

Під час реформи митниці Андрій Каращенко не був переведений до новоствореної Державної митної служби, яку очолює Максим Нефьодов, утім, залишився на керівній посаді у структурі Державної фіскальної служби, яка досі не ліквідована. 

За даними джерел журналістів у фіскальній службі, матір митника Надія Никитюк, починаючи з 1998 року, офіційно заробила трохи більш як 123 тисячі гривень. Але при цьому жінка надавала в користування Андрію Каращенку Lexus RX350, подарувала майже 2 мільйони гривень і купила квартиру й гараж у Києві. Никитюк відмовилася пояснювати журналістам, звідки взяла на це кошти.

Ольга Каращенко, яку в деклараціях за 2017 та 2018 роки Андрій Каращенко вказує як дружину, у соцмережах викладає фото з коштовностями та брендовими речами, вартість деяких – кілька тисяч євро. До прикладу, сережки Van Cleef чи браслет «цвях» Cartier.

При цьому сама Ольга Каращенко запевняє, що розлучилася з митником-фіскалом у 2016 році, і заперечує, що він продовжує її декларувати як дружину.

Як виявили журналісти, Андрій Каращенко має право представляти інтереси словацької фірми Sapient Consulting s.r.o., яка займається торгівлею, брокерською діяльністю та іншими видами діяльності. Ці дані – з реєстру юридичних осіб Словаччини.

У розпорядженні журналістів є довіреність із підписом митника від 09.03.2016 року. У ньому Каращенко засвідчує підписом, що погоджується бути довіреною особою словацької компанії. «Довірена особа (прокурист) уповноважена на всі правові дії, які виникають під час функціонування підприємства», – йдеться у тексті.

Засновники компанії – теж українці, члени родини Білецьких. Альфред Білецький – ексзаступник керівника київської митниці, люстрований у 2014 році. Андрій Білецький – колишній працівник прокуратури Києва, Леонід Білецький – колишній працівник Київського апеляційного суду та житомирянин Віктор Костюк.

Від джерела у словацькій податковій «Схеми» отримали інформацію щодо контрагентів, витрат і отримання коштів компанією Sapient Consulting, згідно з якою низка компаній, серед засновників яких громадяни Туреччини, України, Росії та Словаччини, перераховували на рахунок Sapient Consulting кошти у розмірі від 400 до 21 тисячі євро за одну транзакцію.

Деякі з них були зареєстровані за однією адресою. Наприклад, компанія BonFire s.r.o. перераховувала кошти на рахунок Sapient Consulting s.r.o, а потім, як свідчать дані, отримані від джерела на митниці, імпортувала в Словаччину товари з України.

Поспілкуватися зі співвласниками цих фірм журналістам не вдалося.

Виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик у коментарі зазначив, що в разі, якщо Андрій Каращенко за довіреністю вчиняє будь-які правочини на платній основі, «це однозначно за національним законодавством оплачувана робота, і це називається сумісництвом».

«Відповідно до міжнародного законодавства, наявність самої довіреності, коли митник чи службовець має певне право вчиняти будь-які дії (підписувати договори, і вчиняти інші правочини), то відповідно до міжнародних норм – це сумісництво є незаконним. Митник взагалі не має права мати довіреність на вчинення цих дій», – зазначив Миткалик.

Сам заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Андрій Каращенко відмовився спілкуватися із журналістами.

Згідно з відповіддю Державної митної служби, Андрій Каращенко «не працює в Державній митній службі України. До новоутвореної у грудні 2019 року Держмитслужби України він переведений не був і залишається у структурі Державної фіскальної служби України». Державна фіскальна служба перебуває в стані ліквідації. Однак, за інформацією джерел журналістів, Каращенко шукає можливості продовжити працювати на митниці.

У липні минулого року Володимир Зеленський під час свого візиту мав коротку перепалку із закарпатськими митниками, в тому числі – Андрієм Каращенком. «У вас який телефон? iPhone? Звідки iPhone, якщо зарплата маленька?» – дорікав президент Каращенку.


Новопризначений міністр економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко не вказав у своїй майновій декларації квартиру у Москві, частка у якій належить його дружині – громадянці Росії, маєток у селі Романків під Києвом і два позашляховики. Про це повідомляє програма «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

17 березня, коли Верховна Рада проголосувала за нового міністра економіки Ігоря Петрашка, він подав декларацію, в якій не містилось ніяких даних про доходи і транспорт родини, а з нерухомості була вказана лише одна квартира. Журналісти виявили, що родина має у власності ще кілька об’єктів нерухомості й авто.

Зокрема, в декларації не вказаний будинок в елітному котеджному містечку «Сонячна долина» в селі Романків під Києвом. Згідно з офіційним витягом із реєстру нерухомості, ним володіє дружина міністра. Вказаний метраж будинку – 409 квадратних метрів. Також у її власності тут – 15 соток землі.

У своїй декларації новий очільник Міністерства економіки вказав, що його дружина є громадянкою Росії.

Московське майно вдалося віднайти за допомогою попереднього прізвища дружини Петрашка – Позднякова.

Згідно з російським Єдиним державним реєстром нерухомості, вона має у власності третину квартири на 109 квадратних метрів у Донському районі Москви (разом із матір’ю і братом).

У документі з реєстру мовиться, що кадастрова вартість квартири становить 18 035 366 рублів (нині це приблизно 200 тисяч доларів).

Судячи з оголошень на сайтах нерухомості, квартиру з утричі меншою площею в сусідньому будинку оцінюють у 100 тисяч доларів.

Також, згідно з реєстром МВС, Ігор Петрашко – власник двох автомобілів-позашляховиків – Suzuki Vitara S (2016 року випуску) і Land Rover Range Rover Sport (2017 року випуску). Згадки про них у його декларації немає.

Сам Ігор Петрашко у коментарі «Схемам» заявив, що обов’язково мав подати декларацію до входження на посаду, але не встиг її заповнити «через брак часу».

«Я подав без наповнення, бо ви розумієте, що зібрати таку кількість документів за такий короткий час неможливо. Зараз збираю, сьогодні вже зробив там новий драфт і сподіваюся до встановленого законом терміну подати виправлену», – заявив він.

«Я вказав тільки київську квартиру, бо там треба було хоч щось вказати, а це місце реєстрації, і по процедурі треба було хоч якусь адресу дати. Все покажемо, воно все офіційне, мої доходи всі офіційні – ви побачите через податкову величезний дохід», – додав Петрашко.

На уточнення, чи буде в декларації відображена московська квартира, в якій має частку його дружина, міністр подякував «за нагадування» і зазначив, що міг би забути про неї.

Згідно з чинним законодавством, подати зміни до декларації можна протягом семи днів із моменту її подання.

У своїй біографії Ігор Петрашко повідомляв, що, серед іншого, працював у представництвах компанії Ernst & Young.

Як повідомлялося, з 2007 року його робота пов’язана з російським інвестиційним капіталом. Відтоді Ігор Петрашко очолював інвестиційно-банківське управління і був керуючим директором інвестиційної компанії «Тройка Діалог Україна» – «дочки» великого російського інвестора, який, у свою чергу, потрапив у розслідування проєкту OCCRP, де журналісти викрили офшорну схему відмивання мільярдів доларів російським інвестбанком.

Також російська група «Тройка Діалог» є одним із інвесторів «Сбербанку Росії». Із 2012 по 2013 роки Ігор Петрашко перейшов до української філії цього російського банку – очолював його департамент корпоративного бізнесу.


Колишній районний прокурор Києва Сергій Нечипоренко, якого близько 4 років судять за хабар у 150 тисяч доларів, досі не отримав вирок та нині вільно подорожує світом, до того ж вигадав як вивести з-під арешту численне елітне рухоме та нерухоме майно в Україні, переписавши його на дружину, з якого розлучився через два тижні після затримання. Журналісти також з’ясували, що його старший син здобував освіту у приватних школах Великої Британії, а родина експрокурора обзавелась новою нерухомістю – у тому числі в Болгарії, куди він регулярно літає. Про розкішне життя колишнього прокурора після затримання та резонансну справу, яка сходить нанівець без уваги громадськості, йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти проаналізували справу щодо затриманого на хабарі колишнього прокурора Шевченківського та Подільського районів Києва Сергія Нечипоренка, яка вже протягом 4 років перебуває в судах, і виявили, що йому досі вдається уникати покарання: він вільно пересувається світом, йому повернули закордонний паспорт та зменшили заставу в 15 разів. 

При цьому, йдеться у розслідуванні, йому вдалося зняти або ж уникнути арешту більшої частини його земельних ділянок, автомобілів та нерухомого майна завдяки оформленню розлучення із дружиною Іриною Ореховою та укладенню договору про розподіл майна. 

Водночас «Схеми» помітили, як Нечипоренко користується автівкою Toyota Land Cruiser, якою, за даними джерел у поліції, володіє офіційно колишня дружина Ірина Орехова. З цієї машини, зокрема, суд зняв арешт – саме на підставі розлучення. 

«Так вони насправді тепер «чужі люди», які дійсно поділили майно? Чи все ж розлучення було показовим та лише на папері – щоб убезпечити родинні статки від конфіскації?» – зазначають журналісти.

За період прокурорської служби і після неї родина Сергія Нечипоренка ставала власницею елітного майна в Україні та автопарку дорогих авто – проаналізували «Схеми».

Зокрема, коли Нечипоренко очолював прокуратуру Шевченківського району Києва, його родина придбала будинок площею 250 квадратних метрів у селі Хлепча на Київщині, зі штучним озером, тенісним кортом та басейном. У той же період подружжя стало власниками чотирикімнатної квартири у житловому комплексі «Петропавлівський» у передмісті Києва.

А ще – офісних приміщень у центрі столиці: на Великій Житомирській, Богдана Хмельницького та проспекті Перемоги.

Після відходу з держслужби в результаті люстрації, встановили «Схеми», Нечипоренко з дружиною продовжили купувати елітне майно. Наприклад, у 2015-му Ірина Орехова придбала у селі Лісники Київської області земельну ділянку під двоповерховою недобудовою. 

Того ж року у власності Орехової, поки вона офіційно була дружиною Нечипоренка, опинився ще один будинок поблизу Києва, у Петропавлівській Борщагівці – на майже 300 квадратних метрів, з будинком охорони та басейном. 

«Схеми» також проаналізували перельоти Нечипоренка після повернення йому судом закордонного паспорта – і виявили, що найчастіше він літав до Болгарії та Великої Британії. У передмісті Лондона у двох школах навчався його старший син. Журналісти дістали рахунок: лише один семестр у приватній школі-пансіонаті Hurtwood House коштував понад півмільйона гривень.

У Болгарію експрокурор, ймовірно, літав до офіційно колишньої дружини Орехової та дітей. У трьох містах, як з’ясували «Схеми», родина Нечипоренків має низку елітного майна. У Бургасі – це квартира та паркомісце, записані на тещу експрокурора Галину Орехову. У Святий Власі вона ж стала власницею ще двох апартаментів. А після затримання Нечипоренка на хабарі його вже формально колишня дружина Ірина Орехова придбала квартиру у тому ж будинку, де й мати.

У столиці Болгарії Софії журналісти також розшукали нерухомість сім’ї експрокурора – квартиру та паркомісце, власницею яких теща прокурора Галина Орехова стала за місяць до резонансного затримання Нечипоренка. За це майно вона заплатила понад 5 мільйонів гривень.

За даними джерел «Схем» у податковій, офіційних доходів самого Нечипоренка, його тещі та дружини не вистачило би для придбання цієї нерухомості.

Отримати коментар Галини та Ірини Орехової «Схемам» не вдалося, на телефонні дзвінки та повідомлення в месенджері вони не відповіли. Сам Нечипоренко на більшість запитань журналістів після судового засідання відмовчувався: «Не хочу нічого пояснювати нікому».

«Ключову роль у «безхмарному» житті експрокурора відіграли два столичні суди: Печерський, який першим розпочав накладати арешти на майно, та Шевченківський, де справа щодо Нечипоренка слухається вже понад три роки», – підкреслюють журналісти. 

У Печерському, де накладали та знімали арешти з майна, систематично не викликались прокурори або навпаки – вони самі не приходили. Причини затягування слухання справи у Шевченківському суді аналогічні – хворіли судді та не приходили прокурори. Також там досі не допитали жодного свідка.

«Схеми» також звернули увагу на зв’язки Нечипоренка із суддею, яка головує у справі щодо одержання хабаря Нечипоренком і яка зменшила заставу для нього з 3 мільйонів до 160 тисяч гривень. Чоловік судді Євген Голуб працював помічником Нечипоренка, коли той був прокурором Шевченківського району Києва. 

Суддя Голуб у коментарі заявила, що не вбачає у цьому конфлікту інтересів.

«Це – показова історія, з якої можна зрозуміти, чи правоохоронна та судова системи Україна взагалі спроможні відстояти закон бодай у таких резонансних справах? Чи відповідальність не настане? Що стане черговим сигналом і іншим держслужбовцям – роби, що хочеш, і тобі за це нічого не буде», – зазначають у розслідуванні журналісти.

У 2015-му році працівники прокуратури Київської області спільно зі співробітниками Управління внутрішньої безпеки СБУ затримали прокурора одного з районів міста Києва та колишнього прокурора району столиці, які вимагали та отримали від громадянина неправомірну вигоду у розмірі 150 тисяч доларів США. Серед затриманих – тодішній заступник прокурора Подільського району Олексій Білий та Сергій Нечипоренко, який на той момент вже майже рік як пішов з прокуратури Подільського району. 

 


Одеська міська рада розглядає можливість компенсувати частину зі 100 мільйонів гривень, витрачених із міського бюджету на реконструкцію пам’ятки архітектури будинку Руссова в Одесі – за рахунок приватних власників, яких пов’язують з бізнесменом Русланом Тарпаном. Про це йдеться у розслідуванні «Одеса: спадок у руїнах» із циклу «Схеми в регіонах» – спільного проєкту програми Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший» «Схеми: корупція в деталях» та Інституту розвитку регіональної преси. 

Журналісти звернулись із запитанням до міського голови Одеси Геннадія Труханова і запитанням, чому на реконструкцію будинку Руссова були використані лише кошти із міського бюджету, без залучення грошей власників приміщень.

У відповідь мер заявив: «Ми шукаємо можливість компенсувати кошти, це питання не закрите. Юридичний департамент цим займається… Звичайно, якщо ми зможемо це зробити, якщо суд ухвалить таке рішення, і ми зможемо це організувати, то ми будемо раді повернути ці кошти».

Як встановили журналісти, значними площами пам’ятки архітектури – будинку Руссова – володіють юридичні і фізичні особи, пов’язані з одеським бізнесменом-забудовником Русланом Тарпаном.

«Відповідно до даних реєстру речових прав, лише 13 квадратних метрів належить Одеській міській раді. Приміщення площами 450 і 98 квадратних метрів належать ТОВ «Петрекс плюс», 882 квадрати – ТОВ «Мрія», 48 квадратів – ТОВ «Реставратор-1946», ще 450 – Євгену Побережнюку. Всі ці юридичні та фізичні особи пов’язані із одеським бізнесменом Русланом Тарпаном, засновником будівельно-інвестиційної групи компаній «Інкор», – ідеться в матеріалі.

Водночас, зазначають журналісти, закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає обов’язки утримання пам’ятки в належному стані і захисту від ушкоджень саме власників, уповноважений ними орган або користувача. А 27 стаття цього ж закону передбачає, що коли пам’ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, саме власник зобов’язаний привести її до належного стану.

При цьому реконструкцію будівлі було профінансовано виключно із одеського міського бюджету, вона обійшлася у понад 100 мільйонів гривень.

«Сам факт реконструкції багатостраждального будинку Руссова – безумовно, гарний приклад того, що об’єкти, які пережили пожежі і десятиліття руйнування, можна рятувати. Однак це не найкращий приклад ефективного використання міських коштів для такого порятунку. Коли приватному власнику безкоштовно відновлюють стіни і перекриття коштом одеситів», – зазначають журналісти.

Будинок Руссова на вулиці Садовій в Одесі – це будівля мільйонера і мецената часів Російської імперії Олександра Руссова. Вона пережила громадянську і Другу світову війни. У радянські часи служила комунальною квартирою, а за української незалежності була визнана аварійною і десятиліттями потребувала ремонту.

Наразі Руслан Тарпан, відповідно до даних бази МВС, перебуває у розшуку. На момент публікації пресслужба бізнесмена не надала коментар.