Компанія російського олігарха Олега Дерипаски видобуває унікальні високоякісні кварцити в Баницькому кар’єрі на Сумщині, які потім через через його ж заводи у вигляді кремнію потрапляють на підприємства російського оборонного комплексу для виробництва зброї. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Надра на експорт».

Власником ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів», який видобуває у Баничах високочистий кварцит, із 2011 року є кіпрська United Company Rusal Silicon Limited. Це – «дочірня фірма» «Об’єднаної компанії «Русал» впливового олігарха Олега Дерипаски, якого ЗМІ називають другом Володимира Путіна.

«І саме ця фірма за дивних обставин не потрапила до санкційного списку в Україні, хоч до інших його компанії, які навпаки не ведуть господарської діяльності в Україні, санкції були застосовані», – мовиться в матеріалі.

«Схеми» виявили, що майже весь видобутий з українських надр високоякісний мінерал, з якого виготовляють кремній, у 2018 році був вивезений в Росію. ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів» продавав його двом підприємствам у Росії.

Половину видобутої сировини купував один із найбільших виробників кремнію в Росії – завод «Кремній-Урал», що також входить до «Русалу».

У свою чергу, у цей завод Дерипаски протягом 2019-го відвантажив 12 тонн кремнію на виконання державного замовлення російському державному замовнику – «Новосибірському механічному заводу «Іскра».

«Іскра» неодноразово згадується в російських медіа як учасник держоборонзамовлення в минулі роки. У неї є контракти з іншими структурами російського концерну «Ростех», які є учасниками військово-промислового комплексу.

На запит журналістів там відповіли, що дійсно є виконавцями частини оборонних замовлень b справді мають чинний контракт із структурою Дерипаски на постачання чистого кремнію.

«Кремній-Урал» – це єдине підприємство, що має змогу виготовляти і постачати кремній з необхідними параметрами. Наша компанія є співвиконавцем низки держоборонзамовлень», – мовиться у відповіді підприємства.

Також журналісти звернули увагу на інший контракт на поставку кремнію – йдеться про співпрацю «Кремній-Урал» Дерипаски із російським державним Конструкторським бюро приладобудування імені Шипунова.

Це одна з провідних організацій оборонного комплексу Росії, яка розробила і поставила на серійне виробництво для озброєння російської армії більш ніж 150 зразків озброєння і військової техніки. Там і надалі створюють системи найсучаснішої високоточної зброї, для яких потрібен кремній.

За словами старшого дослідника Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Сергія Москалюка, кремній широко застосовується в оборонних технологіях. «Безпосередньо в ракетних технологіях – це вхід і вихід сопла двигуна, як приклад – тактично-ракетний комплекс «Точка-У», де кремній використовується як антиоксидант, – пояснив дослідник. – А ще для формування гільз, капсулів. Воно вимагає надвисоких потужностей, де безпосередньо відбувається навантаження на механічні вузли, з’єднання механічні. І в цьому випадку застосування сплаву титан-кремній дозволяє зменшити таке навантаження і збільшити термін роботи цієї виробничої лінії».

«І таку зброю, для якої потрібен кремній, Росія активно використовує. Зокрема, розробки конструкторського бюро помічали на Донбасі. Наприклад, у лютому 2019 року у селищі Новолуганське обстріляли один із будинків із артилерійського комплексу «Краснополь», який розробило саме згадане Конструкторське бюро Шипунова», – мовиться у розслідуванні.

«Схеми» також звернулися за коментарем до Конструкторського бюро і постачальника «Кремній-Уралу» з орбіти олігарха Дерипаски. По суті там так і не відповіли.

Окремо журналісти виявили, як СБУ допомогла компанії російського олігарха Олега Дерипаски, яка працює в Україні, уникнути санкцій.

В алюмінієвій промисловості держави Дерипаска вже 13 років, і досі володіє майже десятком підприємств у цій сфері в країні – від виробництва до торгівлі цим металом. Найбільший з них і досі діє – Миколаївський глиноземний завод, який виробляє глинозем – сировину для алюмінієвих заводів російського олігарха.


Компанія російського олігарха Олега Дерипаски видобуває унікальні високоякісні кварцити в Баницькому кар’єрі на Сумщині, які потім через через його ж заводи у вигляді кремнію потрапляють на підприємства російського оборонного комплексу для виробництва зброї. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) – «Надра на експорт».

Власником ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів», який видобуває у Баничах високочистий кварцит, із 2011 року є кіпрська United Company Rusal Silicon Limited. Це – «дочірня фірма» «Об’єднаної компанії «Русал» впливового олігарха Олега Дерипаски, якого ЗМІ називають другом Володимира Путіна.

«І саме ця фірма за дивних обставин не потрапила до санкційного списку в Україні, хоч до інших його компанії, які навпаки не ведуть господарської діяльності в Україні, санкції були застосовані», – йдеться в матеріалі. 

«Схеми» виявили, що майже весь видобутий з українських надр високоякісний мінерал, з якого виготовляють кремній, у 2018 році був вивезений в Росію. ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів» продавав його двом підприємствам у Росії. 

Половину видобутої сировини купував один із найбільших виробників кремнію в Росії – завод «Кремній-Урал», що також входить до «Русалу». 

У свою чергу, у цей завод Дерипаски протягом 2019-го відвантажив 12 тонн кремнію на виконання державного замовлення російському державному замовнику – «Новосибірському Механічному Заводу «Іскра».

«Іскра» неодноразово згадується в російських медіа як учасник держоборонзамовлення в минулі роки. У неї є контракти з іншими структурами російського концерну «Ростех», які є учасниками військово-промислового комплексу. 

На запит журналістів там відповіли, що дійсно є виконавцями частини оборонних замовлень та справді мають чинний контракт із структурою Дерипаски на постачання чистого кремнію.

«Кремній-Урал» – це єдине підприємство, що має змогу виготовляти і постачати кремній з необхідними параметрами. Наша компанія є співвиконавцем низки держоборонзамовлень», – йдеться у відповіді підприємства.

Також журналісти звернули увагу на інший контракт на поставку кремнія – йдеться про співпрацю «Кремній-Урал» Дерипаски із російським державним Конструкторським бюро приладобудування імені Шипунова.

Це одна з провідних організацій оборонного комплексу Росії, яка розробила і поставила на серійне виробництво для озброєння російської армії більш ніж 150 зразків озброєння і військової техніки. Там і надалі створюють системи найсучаснішої високоточної зброї, для яких потрібен кремній.

За словами старшого дослідника Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Сергія Москалюка, кремній широко застосовується в оборонних технологіях: «Безпосередньо в ракетних технологіях – це вхід і вихід сопла двигуна, як приклад – тактично-ракетний комплекс «Точка У», де кремній використовується як антиоксидант, – пояснив дослідник. – А ще для формування гільз, капсулів. Воно вимагає надвисоких потужностей, де безпосередньо відбувається навантаження на механічні вузли, з’єднання механічні. І в цьому випадку застосування сплаву титан-кремній дозволяє зменшити таке навантаження і збільшити термін роботи цієї виробничої лінії».

«І таку зброю, для якої потрібен кремній, Росія активно використовує. Зокрема, розробки конструкторського бюро помічали на Донбасі. Наприклад, у лютому 2019 року у селищі Новолуганське обстріляли один із будинків із артилерійського комплексу «Краснополь», який розробило саме згадане Конструкторське бюро Шипунова», – йдеться у розслідуванні. 

«Схеми» також звернулися за коментарем до Конструкторського бюро та постачальника «Кремній-Уралу» з орбіти олігарха Дерипаски. По суті там так і не відповіли. 

Окремо журналісти виявили, як СБУ допомогла компанії російського олігарха Олега Дерипаски, яка працює в Україні, уникнути санкцій. 

В алюмінієвій промисловості держави Дерипаска вже 13 років, і досі володіє майже десятком підприємств у цій сфері в країні – від виробництва до торгівлі цим металом. Найбільший з них і досі діє – Миколаївський глиноземний завод, який виробляє глинозем – сировину для алюмінієвих заводів російського олігарха.


У пропозиціях СБУ, на основі яких був сформований санкційний список, не виявилось дочірніх компаній зі складу «Об’єднаної компанії «Русал», яку контролює впливовий російський олігарх Олег Дерипаска і які вільно працюють в Україні і з Україною. Серед них – компанія, яка є власником ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів», що видобуває на Сумщині унікальний високочистий кварцит і вивозить у Росію. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Надра на експорт».

У травні 2018 року до українського санкційного списку Рада національної безпеки і оборони за поданням Служби безпеки України внесла самого олігарха Олега Дерипаску і три пов’язані із ним компанії.

Зазначається, що до списку увійшли підприємства, які «протидіють Україні, забезпечують військову складову поставок у Збройні сили Російської Федерації». Зокрема, там зазначені: об’єднана компанія (ОК) «Российский алюминий» («РусАл»), а саме її московський офіс, а також кіпрські компанії олігарха Judson Trading Limited і Velbay Holdings Ltd.

Санкції накладено терміном на три роки. Але «Схеми» встановили, що впливовий російський олігарх і досі володіє в Україні майже десятком інших компаній, які реально працюють, але не потрапили під санкції.

Серед них – кіпрська United Company Rusal Silicon Limited, яка є власником ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів». Там видобувають унікальний кварцит – мінерал, з якого видобувають кремній. Не внесла СБУ до санкційного списку також нідерландську Emergofin B.V. – кінцевого бенефіціара United Company Rusal Silicon Limited.

Водночас Emergofin B.V. – одна із компаній, яка підозрюється Службою безпеки у «фактичному знищенні виробничих потужностей Запорізького алюмінієвого комбінату».

У 2006 році Олег Дерипаска разом з партнерами викупив контрольний пакет акцій Запорізького алюмінієвого комбінату – найбільшого в Україні виробника цього металу і конкурента компанії олігарха «Русал». Але вже через кілька років, за даними СБУ, нові власники поступово довели завод до повного банкрутства. За інформацією правоохоронців, звідти зрештою вивели гроші, вивезли обладнання, а Баницький кар’єр, який був частиною заводу, виділили в окреме підприємство. В 2011-му Україна повернула запорізький завод у державну власність, що спричинило судову тяганину, яка триває і досі.

Водночас саме Emergofin B.V. зараз залучена до судового позову Дерипаски, який виступає проти повернення акцій Запорізького алюмінієвого комбінату державі. Олігарх вирішив, що є постраждалою стороною у процесі повернення заводу Україні, і запросив компенсацію у майже 40 мільйонів доларів. Суди тривають досі.

У відповідь на запит «Схем» щодо причини такого вибіркового підходу до санкцій щодо компаній олігарха у РНБО відповіли, що «пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до О. Дерипаски та пов’язаних з ним юридичних осіб були винесені на розгляд РНБО Службою безпеки України».

У свою чергу, в СБУ журналістам так і не надали відповідь по суті, чому до санкційного списку не потрапили кілька дочірніх компаній, які належать російському олігархові. Але натомість там підкреслили, що Запорізький алюмінієвий завод і родовище кварцитів у Баничах – уже у власності держави.


Затриманий удень 17 жовтня ексчиновник та керівник корпорації «Богдан» Олег Гладковський оголосив голодування «на знак протесту проти свавілля правоохоронних органів». Про це ввечері 17 жовтня повідомив сайт корпорації.

«За останні пів року, відколи я повернувся до корпорації «Богдан», я десятки разів вилітав за кордон для участі у перемовинах із бізнес-партнерами і завжди повертався в Україну», – цитує сайт слова Гладковського.

Гладковський «наголошує на політично вмотивованому незаконному переслідуванні», вказано в повідомленні.

 

У Національному антикорупційному бюро України підтверджують інформацію про затримання ексзаступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського.

«НАБУ підтверджує затримання експершого заступника секретаря РНБО за підозрою у зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). Слідчі дії тривають. Наразі це вся інформація, яку ми можемо повідомити з огляду на збереження таємниці слідства. Деталі – згодом», – йдеться в повідомленні НАБУ у фейсбуці.

На початку березня тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

 

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.


Колишній голова Служби безпеки України й ексвіце-прем’єр-міністр часів президентства Віктора Януковича Валерій Хорошковський за останні три роки шістнадцять разів відвідував Москву. З них чотири перельоти – протягом 2019-го року. Про це повідомляють журналістипрограми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Хорошковський повертається».

Журналісти проаналізували дані про польоти літака Валерія Хорошковського за допомогою онлайн-сервісу відстеження повітряних суден Plane Finder починаючи з червня 2016, і звернули увагу, що він регулярно відвідує Російську Федерацію. Сумарно за три роки літак приземлявся у Москві 16 разів. 

Чотири з цих перельотів – цьогорічні, з січня по травень 2019-го. 

Як повідомляють журналісти, літак, яким користується Хорошковський – Falcon 7x, має іменний герб з літерами «K» та «h», з цих двох літер починається прізвище ексчиновника в англійській транслітерації. Він є одним з найдорожчих приватних літаків у світі, і коштує близько 50 мільйонів доларів. 

Під час телефонної розмови з Валерієм Хорошковським, журналісти запитали, які він має інтереси в Росії. 

– Ви ж пам’ятаєте, що я там працював? 

– Тобто, у вас там друзі чи бізнес-партнери? 

– І те, і те.

За інформацією джерел «Схем» наразі Валерій Хорошковський курує роботу російських банків в Україні. Як виявили журналісти, він літав за кордон і приїжджав до України у компанії високопосадових представників російських фінустанов.

Так, наприклад, 29 вересня цього року приватний борт, яким користується Хорошковський, вилетів із Києва до Лондона. Серед пасажирів, крім Хорошковського, були Ярослав Порохняк та Олександр Луканов. У компанії Порохняка Хорошковський повернувся до української столиці наступного дня.

Олександр Луканов – член правління і президент російського банку в Україні – Альфа банку. Ярослав Порохняк – у лютому 2018-го отримав посаду в російському Сбербанку в Україні і став радником голови його правління. Порохняк – давній соратник Валерія Хорошковського по компаніям «Меркс» і «Союз Віктан». У 2009 році, коли «Студія Квартал 95» виходила в ефірі телеканалу «Інтер», яким на той момент володів Хорошковський, Порохняк був співвласником студії разом з Володимиром Зеленським. У 2010-му Порохняк з’явився у структурі телеканалу «Інтер», власником якого тоді був Валерій Хорошковський – і став головою правління. 

Раніше «Схеми» показали, як Валерій Хорошковський відвідує Офіс президента. Після перемоги Зеленського на виборах ексголова СБУ став регулярно прилітати в Україну та навідуватись на Банкову.

«Чи обговорюється повернення Валерія Хорошковського в публічну політику? Чи розглядається його кандидатура на високу посаду у «владі нович облич»?», – таке запитання журналіст Михайло Ткач поставив президенту Володимиру Зеленському під час прес-марафону. 

«З паном Хорошковським я дійсно зустрічався на Банковій. Я цього не приховую. До нього (Хорошковського – ред.) було одне, дуже серйозне питання – і це дуже серйозне питання ми з ним обговорювали. Тет-а-тет. Я не можу поки сказати, яке – якщо можна. Ніякої посади не може бути», – сказав у відповідь президент.

І додав: «Він не є моїм радником, він не впливає на мою команду. Зустріч стосувалася – ви з часом будете знати, з приводу чого відбувалася ця зустріч, коли ми з вами побачимо її результат. Ця зустріч – ні про які посади, ні про які тіньові домовленості. Це нас не цікавить…Зустріч була особиста», – заявив Зеленський.

«Схеми» звернулись за коментарем до Хорошковського. Після публічного виступу президентом бізнесмен також підтвердив, що мав із ним зустрічі, але заявив, що про їхню мету буде відомо пізніше. 

«Ну ви ж задавали президенту це питання? … Мої позиції такі самі, як і в президента. Тобто, я думаю, що вам стане це відомо пізніше», – пояснив телефоном ексголова СБУ.

Валерій Хорошковський – український політик, бізнесмен, колишній власник телеканалу «Інтер». Обіймав посади міністра економіки в уряді Віктора Януковича, голови Державної митної служби за президентства Віктора Ющенка, голови Служби безпеки за президентсва Віктора Януковича, міністра фінансів і першого віце-прем’єр-міністра в уряді Миколи Азарова. 

Входив у так звану політично-бізнесову групу «Фірташа-Льовочкіна».

Валерій Хорошковський залишив Україну наприкінці 2012 року. За даними ЗМІ, проживав у Монако. Його виїзду за кордон передував конфлікт із екс-прем’єр-міністром Миколою Азаровим. У грудні 2012 року Хорошковський, перебуваючи на посаді першого віце-прем’єра, написав заяву про звільнення. Він обґрунтував своє рішення «незгодою щодо повторного призначення Миколи Азарова на посаду прем’єра».

У 2014 році Валерій Хорошковський намагався повернутися в політику. Балотувався другим номером за списком «Сильної України» Сергія Тігіпка до Верховної Ради. Група народних депутатів намагалася зняти його з реєстрації через відсутність у країні протягом двох років. Суд відмовив, однак Хорошковський депутатом не став, бо «Сильна Україна» не набрала необхідну кількість голосів.


Богдан є фігурантом кримінальної справи про узурпацію влади експрезидентом Віктором Януковичем – видання


Народний депутат України від фракції «Слуга народу» Олексій Кучер претендує на посаду голови Харківської обласної державної адміністрації. Відповідна декларація кандидата на посаду була опублікована 8 жовтня на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Про зв’язки Олексія Кучера та інших харківських мажоритарників від «Слуги народу» із колишнім прикордонником та експомічником Артема Пшонки, сина біглого ексгенпрокурора Віктора Пшонки, Вадимом Слюсарєвим «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповідали у розслідуванні «Приховані обличчя нової влади».

Сам Кучер у коментарі Радіо Свобода підтвердив, що є кандидатом на посаду голови Харківської ОДА. «Моя кандидатура ще не погоджена, я просто кандидат. Але як кандидат я зобов’язаний заповнити декларацію», – заявив Кучер.

На запитання, чия це була ініціатива, Кучер відповів, що надасть більш розгорнуту інформацію пізніше. На запитання, чи буде його кандидатуру Кабмін розглядати на засіданні 9 жовтня, Кучер відповів: «Можливо».

Тепер кандидатуру Кучера на посаду голови Харківської ОДА повинен погодити Кабінет міністрів, після чого указ про призначення має підписати президент.

Згідно із декларацією Кучера, він не мав доходів за 2018 рік.

Родина Кучерів має три квартири у Харкові та дві земельні ділянки і будинок у області.

Також Олексій Кучер має у власності ще земельну ділянку площею 62500 кв.м. в Херсонській області, а дружина Кучера Вікторія будує ще один житловий будинок в Харківській області у Люботині.

У родини Кучер є два годинники Rolex. У власності родини є 5 автівок, зокрема, Lexus NX 200T придбаний у 2018 році.

Олексій Кучер задекларував акції у ПАТ «Миколаївцемент». Також був засновником у ТОВ «Юридична компанія «Дартлі Груп». Щодо грошових активів родини, то Олексій Кучер задекларував 77 біткоїнів на суму майже 300 тисяч доларів, а також заощадження на суму 87 тисяч доларів. Дружина Вікторія Кучер заощадила 205 тисяч доларів.

Раніше журналісти проаналізували, хто представляв інтереси партії «Слуга народу» на Харківщині і виявили ‒ низка уповноважених осіб кандидатів від президентської політсили на мажоритарних округах працюють у фірмах Вадима Слюсарєва або мають з його компаніями спільні контакти.

У окрузі №179, де переміг кандидат від президентської партії Олексій Кучер, інтереси «Слуги народу» в якості уповноваженої особи представляв Вадим Беліченко ‒ інженер ТОВ «Тієра», яка займається орендою та управлінням майном. Її власник ‒ Вадим Слюсарєв.

Сам Олексій Кучер назвав запитання про його стосунки зі Слюсарєвим провокативним.

«Я знаю його, бачив, чув….Якщо ви хочете про стратегію дій нашої команди, то ми будемо говорити; всі інші питання, які мають в собі суть провокативну, я про них не хочу розмовляти», ‒ заявив депутат.

Вадим Слюсарєв ‒ експомічник сина генпрокурора часів Януковича Віктора Пшонки ‒ Артема Пшонки. Він також тривалий час працював на різних керівних посадах у Державній прикордонній службі, а згодом пішов у бізнес. Зараз він власник 9-ти компаній, які переважно займаються управлінням орендованого майна.

І, як виявили «Схеми», у Харкові Слюсарєв має вплив на кадрову політику ‒ зокрема, на формування частини списку «Слуги народу» в мажоритарних округах на виборах до Верховної Ради.

На питання, які стосунки пов’язують президентську партію та колишнього прикордонника, президент Володимир Зеленський відповів, що він знає Слюсарєва і що той допомагав керівнику місцевого виборчого штабу «Слуги народу» Павлу Сушку. Утім, глава держави заявив, що особисто зі Слюсарєвим не спілкується.