Голова офісу президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан позивається проти журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») та Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Відповідно до даних відкритого реєстру, позов від Богдана про захист честі і гідності надійшов до Шевченківського районного суду Києва 20 серпня. Відповідачами вказані головна редакторка «Схем» Наталка Седлецька та журналісти Максим Савчук і Валерія Єгошина, а також ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

«На даний момент ні журналісти, ні редакція Радіо Свобода тексту позову не отримали. Щойно він надійде, ми проаналізуємо його з юристами та озвучимо нашу позицію щодо позовних вимог Андрія Богдана», –зазначила головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.

Підготовче засідання суду призначене на 19 вересня 2019 року о 10:00.

Андрій Богдан – у минулому особистий адвокат Коломойського, який тепер є головою Офісу президента Володимира Зеленського.

Андрій Богдан неодноразово фігурував у розслідуваннях «Схем».

Журналісти розповідали про таємну зустріч Андрія Богдана з тодішнім головою Конституційного суду України Станіславом Шевчуком.

Крім того, вони з’ясували, що Андрій Богдан, який здійснював юридичний супровід кампанії команди кандидата в президенти Володимира Зеленського, щонайменше п’ять разів, починаючи із січня 2019 року, літав з Києва до Тель-Авіва, де на той час мешкав олігарх Ігор Коломойський. 


Деснянський суд Чернігова 17 серпня взяв під арешт на два місяці з правом застави Ігоря Овдієнка, другого фігуранта справи, за якою проходить заступник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак, повідомляє «5 канал».

За цими даними, розмір застави становить 4 мільйони гривень.

Раніше, 16 серпня, цей же суд заарештував Юрія Гримчака з можливістю вийти під заставу у 6 мільйонів гривень, але допустив помилку в його імені та ініціалах адвоката, через що сторона захисту вимагала відпустити заступника міністра, бо справі фігурує інша людина. Втім, 17 серпня суд постановив внести зміни в ухвалу і виправити помилки.

Юрія Гримчака та брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня ввечері у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Затримані наразі перебувають в ІТТ. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінують злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді».

16 серпня Деснянський суд Чернігова обрав Гримчакові запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці з можливістю застави у 6 мільйонів гривень.


Деснянський суд Чернігова у справі заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака ухвалив рішення виправити по-батькові підозрюваного з «Михайлович» на «Миколайович» в ухвалі про запобіжний захід та вказати правильні ініціали його адвоката Тетяни Матяш. Відповідне рішення від 17 серпня юристка опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці.

Згідно з документом, сторона захисту наполягала на тому, що ухвала, про яку йдеться, «стосується іншої особи», тож потрібно не виправляти щось у цьому тексті, а виносити нове рішення, а тим часом звільнити з-під варти Юрія Гримчака, про якого не йдеться у справі, та суд постановив залишити рішення про арешт з можливістю застави чинним.

Юрія Гримчака та брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня ввечері у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Затримані наразі перебувають в ІТТ. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінують злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді».

16 серпня Деснянський суд Чернігова обрав Гримчакові запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці з можливістю застави у 6 мільйонів гривень. 


Детективи НАБУ 8 серпня повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+». Як вказано у повідомленні НАБУ, цих людей підозрюють у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано збитків на суму майже 19 мільярдів гривень.

У повідомленнях про підозру йдеться про: 

 екс-голову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
 чинного директора ДП «Оператор ринку» (на момент запровадження «Роттердам+» – член НКРЕКП);
 начальника відділу НКРЕКП;
 керівника управління НКРЕКП;
 заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи – ключового оператора ринку теплогенерації України;
 директора департамента однієї з компаній зазначеної групи.  

«Дії всіх шести осіб кваліфіковано за ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України («Зловживання службовим становищем»). Представникам приватних компаній інкримінують пособництво. Одного з підозрюваних — екс-члена НКРЕКП — затримали. Місцезнаходження ще чотирьох — екс-голови НКРЕКП та топ-менеджерів групи компаній наразі невідомо», – повідомляє НАБУ.

 

«Слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме — витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. В березні 2016 року НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації. Це, в свою чергу, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності», – вважають в антикорупційному бюро. 

 

Розслідування цих фактів детективи НАБУ здійснюють із березня 2017 року. Слідчі дії тривають. Встановлюються інші особи, причетні до вчинення злочину.


Депутатів Верховної Ради восьмого скликання викликають на допити до Державного бюро розслідувань через звернення Нестора Шуфрича та Василя Німченка про «захоплення влади в Україні». Зокрема, йдеться про можливе незаконне подання на призначення Володимира Гройсмана на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Одразу кілька народних депутатів підтвердили журналістам, що їх викликають на допит до ДБР через розслідування провадження, внесеного до реєстру досудових розслідувань 7 червня 2019 року.

«Я знаю, що частина депутатів вже почала отримувати повістки на допит у цій справі – на кінець серпня-початок вересня. Я особисто ще не отримував», – повідомив депутат від групи «Відродження» Валерій Писаренко.

У свою чергу в.о. начальника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань Максим Білоусенко повідомив у коментарі «Схемам»: «ДБР перевіряє можливе вчинення кримінальних правопорушень службовими особами, які займають відповідальне становище в органах державної влади, під час подання на призначення прем’єр-міністра України за відсутності коаліції у Верховній Раді України».

Йдеться про ч.1 статті 109 Кримінального кодексу (дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади) та ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу (вчинення службового зловживання шля­хом використання службовою особою наданої їй влади або службового стано­вища).

Провадження відкрито за зверненням народних депутатів Нестора Шуфрича та Василя Німченка. У ньому йдеться про те, що посадові особи, які займають особливо відповідальне становище в Україні, на думку парламентарів-заявників, зловживали службовим становищем та внесли подання на призначення прем’єр-міністра за відсутності коаліції у Верховній Раді.

За даними «Дзеркала тижня», депутати прямо звинуватили в порушенні закону експрезидента Петра Порошенка, який вніс це подання, спікера парламенту Андрія Парубія та самого Володимира Гройсмана.

Зареєструвати це провадження депутати зобов’язали ДБР через Шевченківський районний суд Києва.


Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Валентин Мусіяка заявив відвід суддівській колегії, яка розглядала справу щодо міського голови Одеси Геннадія Труханова та інших посадових осіб. Їх обвинувачували у заволодінні коштами одеського міського бюджету на суму спочатку близько 200 мільйонів, а пізніше – близько сотні мільйонів гривень.

Колегія суддів під головуванням Сергія Черевка, куди також входили Віктор Корой і Дмитро Передерко, повністю виправдала Труханова та інших фігурантів – це рішення САП оскаржує в апеляції.

За словами Мусіяки, про відвід суддів обвинувачення вирішило заявити, оскільки у тексті вироку судді посилалися на документальні докази, що не були офіційно вивчені під час судового засідання.

«Якщо переглянути всі судові засідання, ви не знайдете, щоб прокурор долучав такі документи, як аналітична довідка детектива Гульмагомедова із додатком відповідних довідок із реєстру. Яким чином суд зміг проаналізувати ці документи із посиланням на дату їхнього створення, на те, хто їх створив і так далі, я не знаю. Яким чином суд зміг проаналізувати ось цей протокол огляду від 28 липня 2017 року в оригіналі, я не знаю. Висновок один – ці документи з’явилися в суду в позапроцесуальний спосіб», – заявив Мусіяка.

Клопотання про відвід суддів було заявлено під час судового засідання, яке зібрали за клопотанням Михайла Коротюка, адвоката фігурантів Петра Загодіренка і Ігоря Кравченка. Захисник просив закрити провадження стосовно юридичної особи ТОВ «Девелопмент Еліт» – компанія фігурує в кримінальному провадженні. Як пояснив Радіо Свобода сам Коротюк, документи, про які говорить прокурор, вивчалися в суді під час стадії дебатів. Він також заявив, що єдина причина заяви про відвід – намагання прокурора привернути увагу до судового засідання.

«Коли буде апеляційний перегляд справи, ці доводи вивчатимуться в суді. Тут немає що коментувати, оскільки це суб’єктивне уявлення прокурора. Вирок – це десь 400 сторінок, його треба вивчати, потім писати відповідь чи щось говорити. До кінця я його ще не вивчив. Якщо буде необхідність його вивчити – вивчимо, але мені здається, що доводи прокурора надумані», – додав обвинувачений Кравченко, який також є адвокатом.

Суд підтримав клопотання захисту і закрив провадження проти ТОВ «Девелопмент Еліт», попри протест прокурора і відмовився брати відвід за клопотанням обвинувачення. Згідно із 415-ю статтею кримінально-процесуального кодексу, якщо апеляційний суд визнає відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, обґрунтованим – він може скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

9 липня колегія суддів Малиновського районного суду Одеси під головуванням судді Сергія Черевка визнала одеського міського голову Геннадія Труханова невинуватим у заволодінні коштами одеського міського бюджету.

Вирок почали зачитувати 4 липня і закінчили 9 липня. Читання майже 400 сторінок неодноразово переривали через «фейкові» замінування будівлі суду. Також судді не визнали провину інших посадових осіб – заступника міського голови Павла Вугельмана, голову постійної комісії з комунальної власності Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка та директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галини Богданової.

Спеціальна антикорупційна прокуратура просила для них тюремні вироки із конфіскацією майна – від 7 до 12 років. Як стало відомо під час читання вироку, судді визнали неприпустимою частину речових доказів, в тому числі проведену експертами оцінку вартості будівель заводу «Краян». На цю експертизу спиралося обвинувачення, коли заявляло про завищену ціну придбання будівель.

За даними слідства, Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка раніше заплатила за цей комплекс лише 11,5 мільйона гривень. Отримані від міської влади кошти фірма-продавець спробувала перерахувати компанії, як стверджують у прокуратурі, з ознаками фіктивності.


Суддів Баришівського суду використали за однією і тією ж схемою – для ухвалення рішень, які можуть бути вигідні олігарху Ігорю Коломойському. Зокрема, пов’язаних між собою людей журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») виявили у резонансних справах щодо відсторонення першої заступниці голови Національного банку України Катерини Рожкової та справи щодо ПАТ «Укрнафти». Про це йдеться у розслідуванні – «Ляльковод Баришівського суду».

​Баришівський районний суд заборонив Катерині Рожковій виконувати свої обов’язки в межах справи про захист честі, гідності та ділової репутації.

​Підставою для такого позову став компліментарний текст на адресу Рожкової, опублікований у червні мешканцем Баришівки Антоном Лук’яненком на одному з інтернет-ресурсів. Інший мешканець Баришівки Андрій Барташ начебто не погодився із опублікованим, що одна з керівниць НБУ є «взірцем державного управлінця» – і пішов до суду. У свою чергу 11 червня суддя Костянтин Коваленко зрештою ухвалив рішення відсторонити Катерину Рожкову – для «забезпечення позову».

Згідно з даними Міністерства юстиції, позивача Барташа і співвідповідача Лук’яненка пов’язує одна компанія – товариство з обмеженою відповідальністю «Нібіру Х», де Барташ до середини 2018 року був засновником, а Лук’яненко і досі значиться директором. Нині засновником у «Нібіру Х» замість Барташа вказаний Олександр Колос.

«А він – ще один мешканець Баришівки, який також задіяний у суперечливих справах баришівської Феміди», – йдеться у розслідуванні.

​Як з’ясували журналісти, Олександр Колос, як і директор його фірми «Нібіру Х»​ Лук’яненко, у грудні 2018 року також розмістив коротку замітку на одному з інтернет-ресурсів, де згадав про компанії ПАТ «Укрнафта»​ та ТОВ «​Котлас»​. У публікації йшлося про неналежне розслідування подій 2015 року, коли компанія «Укрнафта», контрольний пакет акцій якої належить державі, а решта – структурам Коломойського, не отримала коштів за поставлену сировину. 

«Детективи Бюро дійсно здійснюють розслідування у кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном та грошовими коштами «Укрнафти» низкою службових осіб. Станом на сьогодні слідство у цьому провадженні триває, про підозру нікому не повідомлялося. Зазначу, що розслідуються кілька фактів в рамках цього провадження. Вивчаються і досліджуються ймовірні факти заволодіння посадовцями «Укрнафти» у змові з представниками комерційних структур, серед яких є товариство «Котлас», грошима на суму 6,4 мільярди гривень», – розповідає керівниця управління зовнішніх комунікацій НАБУ Світлана Оліфіра.

У компанії «Котлас», про яку згадав мешканець Баришівки у своєму тексті, подали на нього до суду – також на захист честі, гідності та ділової репутації. Як виявили «Схеми», з цим позовом компанія зверталась двічі до двох різних суддів Баришівського суду. Внаслідок першого позову «Котлас» отримала доступ до висновків експертизи у серії кримінальних проваджень по «Укрнафті» та, зокрема, ТОВ «Котлас». А внаслідок другого – призначення нової експертизи. Зокрема, суддя Костянтин Коваленко доручив провести експертизу Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

«Тобто через Баришівський суд у компанії «Котлас» попросили те, що фактично ніяк не пов’язано із позовами. І, зрештою, це отримали» – розповідають у розслідуванні журналісти.

Читайте також: ВРП взялася за баришівську суддю із розслідування «Схем», яка зупинила ліцензію SkyUp​

«Виходить, що для отримання рішень Баришівським судом у двох справах – щодо заборони виконувати свої обов’язки Катерині Рожковій та експертизи по діяльності «Укрнафті», була задіяна схожа схема: коли один мешканець Баришівки пише текст, другий до нього позивається, а суддя ухвалює необхідне рішення, кінцевим вигодонабувачем якого може бути Ігор Коломойський» – мовиться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарями до усіх вищезгаданих осіб. Позивач у справі Рожкової Андрій Барташ не з’являвся вдома після того, як до нього навідалися журналісти. Антон Лук’яненко, який є відповідачем у цій же справі, відмовився її коментувати. Олександр Колос, який написав текст про контракти «Укрнафти» та фірми «Котлас», не захотів спілкуватися із журналістами, пославшись на зайнятість. 

Не вдалось зв’язатися і з представниками компанії «Котлас». За адресою реєстрації в Харкові офісу компанії журналісти не знайшли.

Судді Олена Литвиненко та Костянтин Коваленко, які ухвалювали ці рішення, не захотіли коментувати свої справи по суті. 

Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив:

– Чи у ваших інтересах діяли люди, які відсторонювали Рожкову?

– Ні, не в моїх.

– А про експертизу «Укрнафти»? 

– А про «Укрнафту» ось ви мені тільки сьогодні сказали. Я взагалі не в курсі був. Ви ж бачили по моїй реакції, що я був здивований. 

– І товариство «Котлас» не має стосунку до групи «​Приват»​?

– Ні, жодного!

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд, який 24 травня вирішив призупинити ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Про це йдеться у розслідуванні «Таємниця Баришівського суду».

«Схеми» також знайшли позивачку до SkyUp і виявилося, що заяву до Баришівського суду вона не писала.