У справі проти Злочевського йдеться про ймовірну причетність колишнього урядовця до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданого ПАТ «Реал банк», і легалізації цих коштів


Обшук у резиденції проросійського політика Віктора Медведчука, який є кумом російського президента, відбувся 19 березня


Заступника директора «Укроборонпрому» Мустафу Найєма звинувачують у вимаганні неправомірної вигоди. Він це заперечує


У провадженнях фігурують шість статтей Кримінального кодексу, точні кількість справ НАБУ не називає


Детективи не знайшли доказів кримінального правопорушення, про яке заявляли депутати «ОПЗЖ»


Ухвала про привід щодо голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка не дає права затримувати підозрюваного або проникати до його житла чи іншого володіння, вирішити цю ситуацію може лише генпрокурор, повідомила 18 лютого пресслужба НАБУ.

«Детективи НАБУ двічі, 8 та 16 лютого 2021 року, прибували до Окружного адміністративного суду Києва для виконання ухвал ВАКС про примусовий привід підозрюваного голови ОАСК до суду для участі у засіданні з обрання йому запобіжного заходу. Виконати ухвалу не вдалося: вона не надає права затримувати підозрюваного або проникати до його житла чи іншого володіння, а голова та судді ОАСК вжили всіх заходів для того, щоб детективи не могли потрапити до приміщення суду», – йдеться у повідомленні.

Детективам НАБУ в ОАСК постійно повідомляють про відсутність голови суду на робочому місці через його перебування у відпустці, там також змінили пропускний режим,

Із листопада 2020 року потрапити на другий поверх, де розташоване робоче місце підозрюваного голови ОАСК, стороннім особам можна лише за дозволом, який, за даними НАБУ, надає один із підозрюваних учасників злочинної організації, очолюваної головою ОАСК.

«Наразі детективи утримуються від силового проникнення до судової установи. Водночас, сам голова ОАСК у соціальних мережах створює видимість відкритості до правосуддя, публікує неправдиві заяви та звинувачення на адресу НАБУ», – уточнюють в антикорупційному бюро.

У НАБУ відзначили, що вирішити цю ситуацію може лише генпрокурор Ірина Венедіктова, «чия бездіяльність впродовж півроку позбавляє слідство можливості використати передбачені законодавством процедури для досягнення завдань кримінального провадження».

«Починаючи з липня 2020 року і до сьогодні, детективи НАБУ тричі ініціювали перед генеральним прокурором клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного голови ОАСК для звернення з цими клопотаннями до ВРП. Однак ОГП досі цього не зробив», – поінформували у відомстві.

В Офісі генерального прокурора наразі не відреагували на звинувачення з боку НАБУ.

Сам голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив 16 лютого, що перебуває на робочому місці і не переховується від Національного антикорупційного бюро.

Голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка вдруге не змогли доставити до Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя знову ухвалив рішення про те, щоб його доправили до суду.

«Слідчий суддя застосував повторний, це вже третій примусовий привід до голови ОАСК, оскільки і цього разу він (Павло Вовк – ред.) не з’явився на засідання та не був на нього доставлений», – повідомили у ВАКС.

У пресслужбі зазначили, що наступне засідання суду призначили на 18 лютого.

Павло Вовк раніше назвав незаконним рішення Вищого антикорупційного суду про його примусовий привід на засідання для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

3 лютого у ВАКС повідомили, що суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про примусове доправлення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 3 лютого у Вищому антикорупційному суді був запланований розгляд клопотання про застосування до Вовка запобіжного заходу у вигляді застави, але він до суду не прийшов і про причини неприбуття не повідомив.

У Національному антикорупційному бюро перед цим повідомили, що детективи НАБУ намагалися вручити голові ОАСК клопотання про відсторонення його від адміністративної посади голови суду, але він відмовився його отримувати, а також вкотре не з’явився за повісткою про виклик до НАБУ.

Для Вовка просять заставу у 3 мільйони гривень. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня 2020-го стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.


Антикорупційна організація Transparency International Україна 18 лютого закликала президента Зеленського не підписувати закон про викривачів.

На брифінгу юридичний радник організації Олександр Калітенко вказав на правки, які були внесені під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді.

Серед цих правок, зокрема: обов’язок викривача відкривати свої джерела інформації. За словами Калітенка, ця норма ще більше ускладнює повідомлення про корупцію.

«Це безпрецедентна вимога, закладена в законі задля захисту викривачів. Вона не відповідає міжнародним стандартам і найкращим практикам, і фактично призведе до того, що викривач для отримання захисту буде змушений викривати совї джерела. Це поширюється в тому числі на колег викривача, які б йому допомагали у викритті. Це призведе до ізоляції викривача на робочому місці і того, що йому буде дуже важко отримали якусь допомогу», – міркує він.

Крім того, закон у своїй кінцевій редакції вимагає, аби викривачу були «достеменно» відомі факти, які він повідомляє, а єдиним адресатом повідомлення визначає його керівника. При цьому викривач повинен бути впевнений, що його керівник до корупції не причетний.

«Цей закон у своєму позитивному значенні до внесення цих правок розширював коло отримувачів внутрішнього повідомлення. Натомість закон звужує їх тільки до керівника і тільки у випадку, якщо викривач є працівником. Якщо він навчається або проходить службу або виконує роботу на замовлення, як було передбачено минулим визначенням внутрішніх каналів повідомлення про корупціне правопорушення – наразі цього немає, тільки працівник. І закон не передбачає, що робити, якщо керівник причетний до цього правопорушення, не визначено, в який тоді внутрішній канал треба звертатися викривачу», – пояснює Калітенко.

Відтак звернення внутрішніми каналами стають недієвими, підсумував він. Крім того, за словами юриста, народні депутати створили колізію, поставивши під питання можливість використання анонімних каналів.

Відтак Калітенко застеріг від набуття документом чинності в його поточному вигляді.

Колишній директор із запобігання і протидії корупції державного підприємства «Енергоатом» Олег Поліщук, присутній на презентації, торік заявив про корупційні ризики у своїй компанії.

Після цього проти нього порушили службове розслідування і зрештою звільнили. Керіництво «Енергоатому» в наказі про звільнення обґрунтувало його «систематичним невиконанням обов’язків».

«Якби закон у цій формі почав діяти з 1 січня, то, напевно, я був би на своєму робочому місці, тому що в мене не було б повноважень повідомляти про ймовірну можливу корупцію вищого керівництва компанії, в якій я працював, «Енергоатомі», у НАЗК і уповноваженому органу правління. Адже, погодьтеся, незручно повідомляти своєму керівнику про те, що він корупціонер», – пожартував Поліщук.

Він вказав на те, що внутрішніми каналами «Енергоатому» 99% повідомлень надходили від анонімних викривачів. Правки в законодавстві, за його прогнозом, поставлять під загрозу таку опцію.

«Будь-яка колізія в цих правовідносинах завжди тлумачиться на користь корупціонерів, проти того, хто намагається показати й розкрити правду», – заявив Поліщук.

Адміністративний директор організації ACREC Андрій Білецький приєднався до заклику не підписувати закон.

«Вони (правки – ред.) дійсно зміщують акцент із того, що повідомляється викривачем, на те, звідки в нього зявилася ця інформація. Він має розкривати джерела своєї інформації, доводити це все. Це зокрема виллється в те, що викривачу доведеться збільшувати витрати на правовову допомогу, оскільки, будемо відверті, і зараз безоплатна правова допомога не може повною мірою захистити викривачів у суді, а тепер буде додаватися механізм того, що вони мають допомагати викривачу збирати докази достеменності його повідомлень. Це все може призвести до демотивації викривачів повідомляти про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення», – припустив Білецький.

Загалом, за словами Калітенка, до заклику не підписувати закон приєдналися понад 25 громадських організацій.

Офіс президента Володимира Зеленського наразі не коментував цей заклик.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 3450, який впорядковує питання захисту викривачів, 4 лютого. Наразі він очікує на підпис президента.