TikTok, the popular short-form video app, says it will exit the Hong Kong market in response to the new national security law for the semi-autonomous city recently enacted by Beijing. A spokesman for the company issued a statement Tuesday saying it was ending operations in Hong Kong “in light of recent events.”   TikTok’s announcement it would cease operating in Hong Kong coincides with the decisions by U.S. tech giants Facebook, Google and Twitter that they will suspend processing requests by the central government in Beijing for user data in Hong Kong following passage of the new law.  The companies are blocked in mainland China due to the autocratic government’s so-called “Great Firewall,” but operate freely in semi-autonomous Hong Kong.  TikTok is owned and operated by China-based ByteDance.  ByteDance owns a similar app called Douyin which is available on mainland China, where TikTok is unavailable.  TikTok has long denied that its data can be accessed by the Chinese government, as its servers are located entirely outside of China. But U.S. Secretary of State Mike Pompeo said Monday the United States is considering banning TikTok and other Chinese social media apps due to privacy concerns. The law, which went into effect last week, calls for the central government to establish a national security office in Hong Kong aimed at confronting subversion of state power, terrorism, separatism and collusion with foreign forces.  The new law was a response to the massive and often violent pro-democracy demonstrations that engulfed the financial hub in the latter half of 2019.   Critics say the measure effectively ends the “One Country, Two Systems” policy under which Hong Kong was promised a high degree of autonomy after the handover from British to Chinese rule in 1997. Hong Kong is a former British colony.     


Місія Всесвітньої організації охорони здоров’я прибула до Туркменистану, єдиної країни в Центральній Азії, де офіційно не зареєстрували жодного випадку коронавірусної хвороби.

Очільниця місії Кетрін Смолвуд заявила, що група працюватиме з владою Туркменистану щодо аспектів готовності й реагування на COVID-19, а саме систем координації й контролю на національному рівні, епідеміології та нагляду, лабораторних служб, ведення пацієнтів, профілактики та контролю інфекцій.

Місія, яка прибула до країни пізно ввечері 6 липня, перебуватиме в Туркменистані 10 днів.

 

ВООЗ намагалася відправити місію до Туркменистану протягом понад двох місяців, щоб розслідувати заяви Ашгабату про відсутність у країні випадків COVID-19.

За словами Смолвуд, поїздку переносили кілька разів через обмеження на поїздки, запроваджені у зв’язку з пандемією.

Хоча туркменські чиновники наполягають на тому, що в країні немає коронавірусу, в багатьох повідомленнях ЗМІ цитуються медичні працівники, неназвані посадовці та місцеві жителі, які заявляють, що значна кількість людей госпіталізована із симптомами, схожими на COVID-19.

 


Виконувачкою обов’язків голови Антимонопольного комітету призначили Ольгу Піщанську. Про це йдеться в повідомленні АМКУ, оприлюдненому 6 липня.

«Від сьогодні (6 липня – ред.) в.о. голови АМКУ є перша заступниця голови – державна уповноважена Ольга Піщанська», – йдеться в повідомленні.

На посаді першого заступника голови АМКУ Піщанська перебувала від вересня минулого року.

3 липня Верховна Рада підтримала постанову про звільнення Юрія Терентьєва з посади голови Антимонопольного комітету України.

Парламент призначив Терентьєва головою АМКУ в травні 2015 року.


Спеціалізована антикорупційна прокуратура поки не підготувала нове звернення до Вищого антикорупційного суду, який скасував заочний арешт Олександра Клименка, колишнього міністра доходів і зборів часів президента Віктора Януковича, повідомили Радіо Свобода в пресслужбі САП.

«Поки немає звернення», – сказала речниця САП Ольга Постолюк.

У червні вона розповідала Радіо Свобода, що «процес триває, робимо все ґрунтовно, поспішати там не варто».

18 травня речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис повідомила Радіо Свобода, що суд скасував рішення про заочний арешт Клименка. Пізніше у ВАКС пояснили своє рішення тим, що колишній міністр не вважається оголошеним у міжнародний розшук.

21 травня в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили Радіо Свобода, що вивчають рішення суду і готуватимуть повторне звернення.

У серпні 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду задовольнив клопотання прокурора й обрав колишньому міністру доходів і зборів Олександрові Клименку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно.

За даними тодішньої Генпрокуратури, досудове розслідування щодо Клименка завершили в квітні 2017 року. Його підозрюють в участі у створенні злочинної організації, фіктивному підприємництві, привласненні майна через службове становище, службовому підробленні. Колишньому посадовцю інкримінують заволодіння коштами державного бюджету на 3,1 мільярда гривень.

Олександр Клименко був міністром доходів та зборів в уряді Миколи Азарова з 2012 по 2014 рік. Після Революції гідності втік з України.


Російський уряд нарахував компанії «Норильський нікель» рекордний у Росії і один із найбільших у світі штрафів за екологічні збитки – майже 150 мільярдів рублів (понад два мільярди доларів) за розлив палива під Норильськом. Як повідомляють російські ЗМІ, у таку суму наслідки екологічної катастрофи в Арктиці оцінив Росприроднагляд.

У «Норильському нікелі» заявили, що наразі не отримали необхідних документів. Акції компанії впали після цієї новини на 5 відсотків.

На думку аналітиків, на фінансову стабільність «Норнікеля» така велика сума штрафу не надто вплине. Чистий прибуток компанії за 2019 рік склав 6 мільярдів доларів. Однак відіб’ється на її головних акціонерах – компаніях «Інтеррос» і «Русал». В останній вже заявили, що розмір штрафу виявився «несподіваним».

29 травня в Норильську стався розлив понад 20 тисяч тонн дизельного палива на проїжджу частину під’їзної дороги до ТЕЦ-3 «Норильськ-Таймирської енергетичної компанії». Пізніше пальне потрапило в дві річки – Далдикан і Амбарна, а звідти в озеро Пясино.

28 червня російська «Нова газета» виявила, що «Норнікель» продовжує зливати промислові відходи в озеро Пясино. З хвостосховища Талнахської збагачувальної фабрики, що належить «Норнікелю», насоси перекачували воду і зливали в тундру, вона струмками впадає в річку Хараєлах, яка доходить до озера Пясино. Вода забруднена важкими металами, сірчистою кислотою і поверхнево-активними речовинами, повідомляло видання.

Екологи Greenpeace заявили, що аварія в Норильську стала першою аварією такого масштабу у заполярній Арктиці, кажуть, – схожа аварія такої величини сталася 30 років тому біля берегів Аляски.

 


США не будуть видавати візи іноземним студентам, якщо всі їхні курси будуть викладати онлайн через пандемію коронавірусу. Відповідне рішення 6 липня озвучили імміграційна та митна служба США.

«Державний департамент США не видаватиме візи учням, зарахованим до школи і / або програми, які повністю доступні онлайн протягом осіннього семестру, а також не буде дозволяти в’їзд в до Сполучених Штати в митниці і на кордоні», – мовиться у заяві.

Як зазначили урядовці, студенти, які зараз перебувають у США і навчаються за онлайн-програмами, мають залишити країну, або вжити інших заходів – наприклад, перевестися на курси, які викладають в звичайному режимі. В іншому випадку їх чекає видворення, та, можливо, інші санкції.

 

За даними Держдепартаменту США, у країні навчається близько 1,1 мільйона іноземних студентів.

Американська рада з освіти, який представляє керівників близько 1700 вищих навчальних закладів, назвав нові міграційні правила «жахливими». 

«Це керівництво викликає більше запитань, ніж відповідей, і, на жаль, приносить більше шкоди, ніж користі», – мовиться у заяві.

Більшість коледжів і університетів у США поки не оголосили своїх планів на осінній семестр. Деякі переходять тільки на онлайн-навчання, в той час як інші планують гібридну модель онлайн-класів та індивідуального навчання.


Social media platforms and messaging apps including Facebook, WhatsApp, Telegram, Google and Twitter will deny law enforcement requests for user data in Hong Kong as they assess the effect of a new national security law enacted last week.Facebook and its messaging app WhatsApp said in separate statements Monday that they would freeze the review of government requests for user data in Hong Kong, “pending further assessment of the National Security Law, including formal human rights due diligence and consultations with international human rights experts.”The policy changes follow the rollout last week of laws that prohibit what Beijing views as secessionist, subversive or terrorist activities, as well as foreign intervention in the city’s internal affairs. The legislation criminalizes some pro-democracy slogans like the widely used “Liberate Hong Kong, revolution of our time,” which the Hong Kong government has deemed has separatist connotations.The fear is that the new law erodes the freedoms of the semi-autonomous city, which operates under a “one country, two systems” framework after Britain handed it over to China in 1997. That framework gives Hong Kong and its people freedoms not found in mainland China, such as unrestricted internet access.Spokesman Mike Ravdonikas said Monday that Telegram understands “the importance of protecting the right to privacy of our Hong Kong users.” Telegram has been used broadly to spread pro-democracy messages and information about the protests in Hong Kong.”Telegram has never shared any data with the Hong Kong authorities in the past and does not intend to process any data requests related to its Hong Kong users until an international consensus is reached in relation to the ongoing political changes in the city,” he said.Twitter also paused all data and information requests from Hong Kong authorities after the law went into effect last week, the company said. It is reviewing the national security law to assess its implications.”Like many public interest organizations, civil society leaders and entities, and industry peers, we have grave concerns regarding both the developing process and the full intention of this law,” the company said in a statement.Twitter emphasized that it was “committed to protecting the people using our service and their freedom of expression.” Likewise, Google said in a statement that it too had “paused production on any new data requests from Hong Kong authorities” and will continue reviewing details of the new law.Social platforms such as Facebook, Instagram, Twitter, and WhatsApp have operated freely in Hong Kong, while they are blocked in the mainland under China’s “Great Firewall.” Though social platforms have yet to be blocked in Hong Kong, users have begun scrubbing their accounts and deleting pro-democracy posts out of fear of retribution. That retreat has extended to the streets of Hong Kong as well. Many of the shops and stores that publicly stood in solidarity with protesters have removed the pro-democracy sticky notes and artwork that adorned their walls. Hong Kong’s government late Monday issued implementation rules of Article 43 of the national security law, which give the city’s police force sweeping powers in enforcing the legislation and come into effect Tuesday.Under the rules, platforms and publishers, as well as internet service providers, may be ordered to take down electronic messages published that are “likely to constitute an offence endangering national security or is likely to cause the occurrence of an offence endangering national security.”Service providers who do not comply with such requests could face fines of up to 100,000 Hong Kong dollars ($12,903) and receive jail terms of six months.


Європейський суд з прав людини комунікував скаргу Жанни Нємцової на розслідування російською владою вбивства її батька, опозиціонера Бориса Нємцова.

У своєму позові дочка вбитого політика вказала, що слідство не встановило мотиви злочину, не допитало кількох підозрюваних у справі, а також не вивчило відеозаписи того, що відбувалося на місці вбивства.

Також Нємцова вважає, що слідство невірно класифікувало дії вбивць. На її думку, їх треба було розслідувати за статтею «замах на життя державного чи суспільного діяча», а не просто як «убивство».

Читайте також: Політв’язень Котов, який виступав проти анексії Криму, став лауреатом премії Нємцова​

Борис Нємцов був застрелений 27 лютого 2015 року в Москві неподалік від Кремля. За звинуваченням у вбивстві засуджені вихідці з Чечні Заур Дадаєв, Анзор і Шадід Губашеви, Тамерлан Ескерханов і Хамзат Бахаєв. Вони отримали вироки від 11 до 20 років позбавлення волі.

Адвокати сім’ї Нємцова вважають злочин нерозкритим. Рідні і соратники опозиціонера наполягають, що до його вбивства причетне керівництво Чечні, а також представники оточення президента Росії Володимира Путіна.