зрадник дмитро полонський

Так званого “віце-прем’єра” анексованого Росією Криму Дмитра Полонського, а також організації “Російська громада Криму”, яку Полонський представляв у Польщі на конференції ОБСЄ, немає в українському санкційному списку. Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит.

“Дмитро Полонський і “Російська громада Криму” відсутні у списку фізичних і юридичних осіб, щодо яких запроваджено санкції указом президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року “Про застосування персональних спеціальних економічних й інших обмежувальних заходів (санкцій)”, – йдеться у відповіді СБУ.

На початку жовтня так званий “віце-прем’єр” анексованого Криму Дмитро Полонський брав участь у нараді ОБСЄ з людського виміру, яка відбувається у Варшаві. За його словами, він на черговій робочій нараді ОБСЄ представляв громадську організацію “Російська громада Криму” як член її президії і не прибув туди як “віце-прем’єр” окупаційної влади Криму.

Посольство України в Польщі назвало приїзд до Варшави Полонського “провокацією Кремля і порушенням норм міжнародного права”.

Глава МЗС Польщі Гжегож Схетина повідомив, що кримський міністр проник до Варшави шляхом махінацій з прізвищем.

МЗС України також засудило візит Полонського до Варшави.

Правда України


мігранти

ЄС протягом найближчих тижнів депортує близько 400 тисяч мігрантів, яким буде відмовлено у наданні притулку.

Про це повідомляє Times з посиланням на таємний план, який надійшов у його розпорядження.

Як пише британське видання, усі біженці прибули до Євросоюзу протягом першого півріччя 2015 року.

Брюссель також погрожує відкликати допомогу, торговельні та візові угоди з такими країнами, як Нігер і Еритрея, якщо вони відмовляться прийняти назад їх економічних мігрантів.

Серед депортованих можуть бути також ї сирійці, афганці чи лівійці, якщо їх колопотання про надання притулку не буде успішним.

Пропозиції також передбачають, що ЄС затримуватиме тисячі мігрантів, щоб запобігти їх втечі з метою уникнути депортації.

Передбачається, що проект обговорюватиметься главами МВС країн-членів ЄС у четвер.

Нагадаємо, за даними прикордонного агентства ЄС Frontex, 630 тисяч нелегальних мігрантів прибули до Європи з початку 2015 року.

Правда України


газові олігархи

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявляє, що законопроект про зниження рентної плати за видобуток газу лобіює інтереси газових олігархів і є прямим ударом по малозабезпечених громадянах.

«Проте у нас є серйозна проблема, яка виникла щойно. Парламент проголосував за основу законопроект про зниження рентної плати за газ. Не той законопроект, який вніс уряд України, а законопроект, який лобіює інтереси газових олігархів», – сказав він на засіданні міжвідомчої робочої групи з питань надання субсидій у вівторок, 6 жовтня.

Він наголосив, що, відповідно до проголосованого за основу проекту закону, пропонується знизити ренту для підприємств з так званою спільною діяльністю з 70% до трохи більше 20%.

«Ця «спільна діяльність» контролюється виключно газовими олігархами України, обслуговує тіньовий енергетичний сектор і отримує тіньові доходи… Ми з боями добилися того, щоб на початку поточного року оподаткувати ренту для «спільної діяльності» і підняти її до 70%, щоб витягнути наддоходи з кишень газових олігархів», – додав Яценюк.

Сьогодні Верховна Рада підтримала за основу законопроект фракції «Батьківщина» щодо зменшення рентної плати за газ власного видобутку, а відтак здешевлення вартості газу для населення. За документ проголосували з другої спроби. Відповідно альтернативний урядовий законопроект необхідної кількості голосів не набрав.

Автори законопроекту наразі не коментували звинувачення Яценюка.

Правда України


афери

Кабінет міністрів України заявляє, що не причетний до рішення, за яким дві тисячі квадратних метрів площ в аеропорту «Бориспіль» віддали в оренду олігарху Леоніду Юрушеву до 2024 року.

Фірма, пов’язана з Юрушевим, в 2014 році виграла контракт, за яким саме вона буде орендувати більшу частину площ під магазини безмитної торгівлі «Дьюті-фрі», які у всьому світі вважаються надприбутковим видом бізнесу, повідомляє програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і UA:Перший).

Компанія «БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД» зареєстрована у селі Мартусівка Бориспільського району на Київщині із кіпрськими власниками. За цією ж адресою прописана і фірма «Земля-48», якою напряму володіє сам Юрушев і компанії його дружини. Вона конкурувала з чотирма іншими фірмами на тендері. Серед них – один зі світових лідерів у цій галузі – швейцарська Dufry. Але умови були прописані так, що жодна іноземна фірма не мала шансу. Зокрема, серед умов було три роки досвіду роботи в Україні.

Таким чином, однією з двох фірм-переможців стала «БФ енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД» і отримала найбільшу територію для оренди – понад дві тисячі квадратних метрів.

Швейцарська Dufry заявила про порушення конкурентних умов і звернулася до прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «Вищевказані умови проведення конкурсу, а саме досвід роботи в Україні, на думку заявника, надають окремим суб’єктам господарювання переваги, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить до усунення конкуренції без жодних належних підстав. Крім того, заявнику фактично неможливо виконати вищевказані вимоги внаслідок того, що раніше не проводились конкурси», – йдеться у листі.

Тендерні умови для проведення конкурсу затверджували у Міністерстві інфраструктури України. Його очільником тоді був соратник і однопартієць прем’єра Арсенія Яценюка Максим Бурбак. Втім у відповіді «Схемам» прес-служба прем’єра заявила, що питання конкурсу є компетенцією тільки Фонду державного майна України. «Фонд держмайна не підпорядковується Кабінету міністрів України, так само як Кабінету міністрів не підпорядковується суди і прокуратура. Якщо будь-яка компанія вважає, що її права порушені, то найкоротший шлях – це звернення до суду. Знаючи ситуацію в нашій судовій системі, уряд створив інститут бізнес-омбудсмена. Якщо ця компанія вважає, що її права порушені, вона має звернутися до урядового бізнес-омбудсмена», – наголошують у Яценюка.

Леоніда Юрушева з тісно пов’язують з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Так, мільярдер Юрушев був одним з основних спонсорів Яценюка на президентських виборах 2009 року і парламентських виборах минулого року.

Водночас у прес-службі уряду спростували наявність будь-яких спільних активів і бізнес-стосунків Яценюка з Юрушевим.

Правда України


Уряд Яценюка

З 1 жовтня для тих, хто обігріває приватні будинки газом, він подешевшав удвічі – з 7,2 до 3,6 грн/куб. м. при споживанні до 200 кубів. Така ціна протримається до кінця опалювального сезону, який, до речі, влада продовжила на місяць, встановивши його з 1 жовтня по 1 травня, а не з 15 жовтня по 15 квітня, як було раніше.

Про це днями заявив прем’єр Арсеній Яценюк, представивши це як турботу влади про населення. Водночас депутати і експерти кажуть, що навпаки, населення допомагає державі, бо обігрівається дешевим українським газом, а платить за нього втридорога. Втім, ситуація не така проста.

Почнемо з ціни українського газу. За даними експерта Валентина Землянського, “Нафтогаз” купує газ українського видобутку “Укргазвидобування” по 1600 грн за 1000 куб. м. З 1600 грн 70% (1120 грн) “Укргазвидобування” віддає до держбюджету у вигляді ренти за розробку корисних копалин. Тобто “свій” газ обходиться державі в 480 грн за 1000 кубів, з урахуванням транспортування “до конфорки” плити або до “пальника” газового котла виходить близько 700 грн або 70 копійок за кубометр. А з населення беруть 7,2 грн за кубометр або в 10 разів більше!

І зниження ціни взимку вдвічі, до 3,6 грн за куб з боку влади вимушене, тому що люди просто перестануть платити. Наприклад, за обігрів взимку будинку в 100 кв. м треба було віддати приблизно 7000 грн! Втім, 3600 грн теж чимало, але на практиці вийде ще більше, близько 5000 грн., бо ціна в 3,6 грн за куб поширюється лише на 200 “соціальних” кубів. Яких вистачить, за оцінкою Землянського, лише на обігрів 18-20 кв. м і до температури не вище 18 градусів тепла. А за перебір доведеться платити вже з 7,2 грн!

При цьому народний депутат Олена Бабак (“Самопоміч”), член комітету ВР з питань будівництва, мостобудування та ЖКГ, вважає несправедливим, що селяни платять по 7,2 грн/куб. м газу, а жителів міста опалюють по 3,6 грн – саме за цією ціною одержують газ підприємства комуненерго. На її думку, вартість газу всім треба знизити і зрівняти.

Їй заперечує експерт Дмитро Марунич, нагадавши, що за рахунок тарифів для населення дотується газ для комунальників (8 млрд кубів на рік), який “Нафтогаз” продає в збиток, оскільки ціна палива за цей рік в середньому склала $295 або за нинішнім курсом 6500 грн. “Та й газу українського видобутку всього 12,8 млрд куб. м, а населення спалює близько 15 млрд, тобто більше 2 млрд кубів коштує по 6500 грн без урахування транспортування, це ще близько 10% (продають, нагадаємо, по 7200 грн), – говорить Марунич.

– Я згоден, що газ українського видобутку продають населенню на порядок дорожче собівартості, але проблема в тому, що влада України, на вимогу МВФ, має зробити бюджет “Нафтогазу” беззбитковим і це майже вдалося, дотації йому з казни впали майже на порядок, до 30 млрд грн. Якщо, припустімо, продавати сільському населенню газ для опалення по 70 коп. за куб. або навіть по 1,2 грн, як було, а не по 7 грн, як зараз, то доведеться підвищувати ціни на центральне опалення для городян не на 70%, як нині з 1 жовтня, в Києві близько 16 грн за кв. м – Авт.), а на 170%. Але тоді вже тут почнеться вал неплатежів і ніякі субсидії не допоможуть. Ось влада і знайшла рішення. Воно не найкраще, але проблема дуже запущена, а робити щось треба терміново. Ось такий “тришкін каптан” виходить: у одних відбирають, іншим дають”.

І все ж, за підрахунками Землянського, тарифи в 7,2 грн за куб. м завищені приблизно вдвічі: “Так говорить арифметика, і якби не війна і падіння економіки, що наробило дір у держбюджеті, має бути 3,6 грн. Але щоб платити пенсії і зарплати населенню, влада оббирає для цього саме населення, завищивши ціну на газ. З цією несправедливістю пора покінчити, але коли і як це буде зроблено, сказати складно”.

Правда України


продукти

Вартість продуктів цієї осені знову продовжить неприємно дивувати українців. Днями Кабмін зняв держрегулювання цін на вершкове масло, сухе молоко, кукурудзу і ячмінь. За словами експертів, вже також подорожчали картопля і грядуть підвищення цін на м’ясо і молочку – в середньому на 15%.

“Вільні” ціни від Кабміну діятимуть з 1 листопада по 30 червня наступного року. Але, на щастя, набагато їх цінники не зміняться, оскільки цих товарів в нинішньому році в країні достатньо, вважають експерти.

“Вершкового масла в надлишку, ціни на нього зараз ринкові, як і на сухе молоко, тому навряд чи зміняться, як і вартість круп, насамперед гречки, – вони і так дорогі. А дефіциту не очікується, те саме можна сказати і про макарони”, – говорить аналітик Ярослав Левицький.

Але улюблені українцями свинина і яловичина, а також сир через зменшення поголів’я подорожчають відчутно. “Через скорочення поголів’я корів і свиней продовжиться подорожчання молокопродуктів, м’яса та м’ясопродуктів. Виробники і торгівля м’ясним йшли до цього поступово, з лютого, коли різко подорожчали корми, але тоді пропозиція м’яса було більше, а тепер воно скоротилося, бо свиней і корів стало менше“, – сказав нам Левицький.

Зараз, наприклад, за кіло свинячої лопатки просять 80-85 грн, до кінця року ціна в 100 грн/кг стане звичайною (зараз стільки коштує биток без кістки). Базарний сир виросте в ціні з 35-38 до 42-45 грн/кг, але зате може збільшитися в торгових мережах пропозицію дешевого (7-9 грн/л) молока, яке відновлено з сухого молока.

Вже підскочили ціни і на цукор. Український клуб аграрного бізнесу прогнозує скорочення виробництва цукру на 38-43% або до 1,2-1,3 млн т в цьому сезоні, але з урахуванням перехідних залишків в 500-550 тис. т дефіциту продукту не буде, адже споживання головного підсолоджувача зараз – до 1,6 млн т/в рік. Зараз цукор на вагу в торгових мережах подорожчав на 6% або до 12 грн/кг (фасований на 1-1,5 грн більше).

Але, на думку експерта агроринку Тараса Гагалюка, у листопаді варто очікувати, що ціна просяде на 1-1,5 грн (до 10,5-11 грн) і почне рости лише з початку наступного року.

А от з другим хлібом нині гірше, ніж рік тому: урожай нижче (до 20 млн т, хоча все одно вистачить. – Авт.), якість погана. Зараз великі бульби продають (мішками) по 4,5-5 грн/кг, дрібні – по 3,5-4 грн за кілограм.

За підрахунками фахівців АПК, це на 21,9% (до 1 грн) дешевше, ніж тиждень тому, так як вийшли на ринок великі господарства. “Картопля невелика – була посуха і виробники економили на засобах захисту, добривах. Також через подорожчання долара було ввезено рекордно мало якісного насіння. Все це позначилося на врожайності, тому ціни очікуємо вище, ніж в минулому сезоні. Наскільки, сказати складно, поки складаємо прогноз“, – говорить Тетяна Гетьман. На думку інших експертів, картопля взимку може коштувати на дві гривні дорожче, ніж зараз.

Зростає в ціні і цибуля – в опті невеликий по 4 грн/кг, великий – по 5. До кінця місяця ймовірно підніметься до 6-7 грн. Зате через збільшення пропозиції дешево коштують морквина і буряк – 3-4 грн/кг. Експерти радять зараз робити запаси усього перерахованого вище, якщо є де зберігати. А ось цукор краще закуповувати в кінці листопада – тоді ціна буде оптимальною.

Правда України


лібералізація енергоринку

Документ передбачає впровадження у країні моделі конкурентного енергоринку. Коли це станеться, не знає ніхто. Зате відомо, що лібералізація призведе до зростання тарифів на кіловат-годину. Натомість енергетики обіцяють споживачам диференційованіші і «справедливіші» ціни: хто споживає більше і в базовому режимі – платить за нижчим тарифом. І навпаки.

Реформа енергоринку передбачає ліквідацію чинної нині моделі єдиного оптового покупця електроенергії в особі ДП «Енергоринок» із переходом до прямих контрактів між виробниками та споживачами електрики. Також буде створено ринок «на добу вперед», внутрішньодобовий і балансуючий ринки для торгівлі піковою електроенергією.

Основну суть документа найкраще, мабуть, охарактеризував заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелік: «Сенс закону в тому, що конкурентний ринок створюється для споживача. Але писали його енергетики».

Що принесуть нові правила гри для споживача?

Як запевняють енергетики, котрі писали закон, споживач матиме такі переваги:
• можливість вільного вибору постачальника і рівні умови доступу до купівлі струму;
• гарантовані поставки електрики з боку контрагента;
• стабільну і прогнозовану ціну кіловат-години при укладенні довгострокового прямого контракту з виробником строком до одного року.

Проте найбільше споживача цікавить, а яка, власне, буде сама ціна електроенергії. На це запитання в енергетиків, які писали закон, відповіді немає.

За словами начальника управління забезпечення функціонування енергоринку НЕК «Укренерго» Олексія Нікітіна, прорахувати поведінку ціни в майбутньому ринку вкрай важко. «Ціни в ЄС різні для кожної категорії споживачів, для кожного сезону, кожної країни і кожної години. Єдине, що можна сказати: зниження ціни не буде. Але буде справедлива ціна залежно від того, хто і що купує: у базі, на піку, напівпіку і так далі», – каже Нікітін.

І все ж є певні усереднені цінові орієнтири. Так, за даними експерта Світового банку при Міненерговугілля Андрія Перевертаєва, 2013 року середній тариф на електрику для промислових споживачів 27 країн ЄС становив 9,4 євроцента за кіловат-годину.

В Україні усереднювати поки що нічого, оскільки енерготарифи й без того усереднено державою за принципом тарифної зрівнялівки. З огляду на приєднані електроустановки всі підприємства країни, незалежно від обсягів споживання і територіальної приналежності, поділено на два класи напруги. У жовтні для споживачів першого класу (напруга понад 35 кВ) тариф установлено на рівні 123,80 коп. за 1 кіловат-годину, другого – 152,08 коп.

Така спрощена диференціація з ринкового погляду не витримує жодної критики, оскільки реальна собівартість електроенергії залежить не тільки від обсягів, графіків і надійності споживання, а й від вартості її передання, яка в усіх куточках країни залежно від електропередавальної інфраструктури буде різною. Можна по-різному ставитися до методів ведення бізнесу в Україні Ігорем Коломойським, проте ситуація, за якої свого часу його феросплавні комбінати оплачували електрику за тією ж ціною, що й київські ресторани та інші розважальні заклади, виглядає абсурдною.

Тож ліберальна модель енергоринку має на меті покінчити з тотальним перехресним субсидуванням між споживачами та регіонами. Чи зросте при цьому загальний ціновий рівень «середньої температури по лікарні»? Більшість експертів вважає, що так: тарифи на електроенергію в конкурентному вільному ринку зростатимуть.

«Як би ми не хотіли, але ціна зросте. Як свідчить світовий досвід, на першому етапі після лібералізації енергоринків ціни йдуть угору, а потім починають плавно знижуватися», – пояснює Юрій Недашковський.

І справді, така тенденція спостерігалася ще в нульові роки як у європейських, так і в латиноамериканських країнах. І пояснюється вона тим, що зі скасуванням державно-адміністративного ціноутворення, яке містить принцип соціальної складової, енерготарифи спрямовуються до свого реального ринкового еквівалента. Потім, уже на другому етапі, вступають у дію конкурентні механізми, покликані витісняти з ринку витратних і неефективних виробників.

В Україні з причинами зростання ціни струму все зрозуміло. За останню чверть століття електроенергетика функціонувала в умовах недофінансування. Сьогодні ціни на електрику принаймні покривають експлуатаційні витрати генерувальних та енергопостачальних компаній, проте на залучення серйозних інвестицій у спорудження чи реконструкцію нових атомних і теплових енергоблоків або розвиток електромережевого господарства нинішній рівень енерготарифів недостатній.

Йдеться про інвестиційну потребу в десятки мільярдів доларів на найближчі 20 років. Для порівняння: у січні-серпні цього року загальна вартість електроенергії, проданої виробниками в оптовий ринок (разом із послугами «Укренерго»), перевищила 80 млрд гривень. Частка послуг обленерго в кінцевій роздрібній ціні струму становить при цьому близько 10–12%.

Тому об’єктивні передумови для підвищення ціни електроенергії в Україні, звичайно ж, існують, і енергетики їх легко доведуть. Однак залишається питання: хто і з ким буде в майбутньому енергоринку конкурувати?

У пошуках відповіді вимальовується досить неприваблива картина, добре відома експертам енергоринку. Як відомо, більше 80% електроенергії в країні виробляється двома монополістами – державним атомним – НАЕК «Енергоатом» і приватним тепловим – ДТЕК, якому належить 2/3 теплової генерації. І якщо за 20 днів вересня середня ціна відпустки електрики в ринок у атомників склала 42,6 коп. за 1 кіловат-годину, то у теплових генкомпаній – 106,9 коп. При цьому сам «Енергоатом» зараз виробляє ні багато ні мало 60% електроенергії в країні.

Як за такої структури генерації та власності уникнути цінового стрибка для споживачів? За словами розробників законопроекту, можливо, «Енергоатом» (принаймні на перших порах) буде обмежений в обсягах електроенергії, яку виставлятимуть на вільний продаж. Інших деталей поки що невідомо, як, по суті, невідомо і багато іншого в майбутній моделі «вільного енергоринку» в Україні.

Як визнають усі без винятку експерти, законопроект має виключно рамковий характер. При цьому ні строків, ні перехідних етапів лібералізації ринку, ні джерел компенсації субсидій у ньому не прописано. Передбачається, що субсидування відновлюваних джерел електроенергії, а також населення покриватимуть із тарифу оператора системи передання (або так званого «системного оператора»), що фактично означає з кишень споживачів.

Що ж до «Енергоатому» й «Укргідроенерго», ці дві компанії від почесного обов’язку покривати повний обсяг перехресного субсидування в енергоринку звільнили. Нагадаємо, саме перспектива використання атомників і гідровиків як донорів для субсидування населення, ВДЕ і ТЕЦ стала найскандальнішим пунктом закону №663-VII «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який у грудні 2013 року підписав Віктор Янукович і який у свою практичну дію так і не вступив.

Цього разу атомників і гідровиків пожаліли. Наскільки пожаліють споживачів, в інтересах яких нібито писали законопроект, стане відомо пізніше. Щоб реформа енергоринку запрацювала, крім ухвалення самого закону, ще необхідно розробити й затвердити до ста нормативно-правових актів. Зокрема, загальні правила ринку, правила ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку, кодекси системи передання і системи розподілу, кодекс комерційного обліку, правила постачання електроенергії споживачам.

Усі перераховані документи затверджуватиме НКРЕКП, у зв’язку з чим зріє думка, що відтепер доля майбутнього ринку повністю зосередиться в руках голови Нацкомісії та шести її членів.

«У принципі такий рамковий підхід, який було використано при написанні законопроекту, повністю відповідає європейській практиці. Наприклад, у Великій Британії після ратифікації директиви 2009/72/ЄС про загальні правила внутрішнього ринку електроенергії, було ухвалено 62 підзаконні акти. Проте питання, в якому вигляді європейську практику буде реалізовано в українських умовах, залишається відкритим», – зазначає експерт Світлана Голікова.

Утім, про деталі та дрібниці, в яких «криється диявол», у галузевих держвідомствах поки що особливо не замислюються. Україні під тиском Енергетичного співтовариства ЄС, а також міжнародних донорів потрібно якнайшвидше затвердити нормативно-правову базу майбутньої конкурентної моделі енергоринку і приступити до її практичного впровадження. Влітку озвучували плани завершити весь процес до середини 2017 року, потім, зважаючи на нереалістичність термінів, графік змістили на січень 2018 року.

Проте споживачів електроенергії, як і самих енергетиків, у цій історії більше цікавлять не терміни реформи, а її наслідки. Наслідки поки що не прораховано.

Правда України


Збитки Укртелекому

Щорічного підвищення тарифів на фіксований зв’язок, яке планувалося з 1 жовтня, не відбулося. Як стверджують наші джерела, чиновники більше не хочуть “витягати” з збитків “Укртелеком” та його власника Ріната Ахметова. Втім, у компанії сподіваються, що, врешті-решт, держава піде їм назустріч.

З 1 жовтня тарифи на фіксовану телефонію в Україні повинні були вирости на 17,5%. Відповідне рішення Національна комісія з питань регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) прийняла ще 2 вересня. За законом регулятор не може встановлювати роздрібні тарифи операторів. Але він може зафіксувати максимально допустимий тариф для соціально важливих, а значить, загальнодоступних, телекомунікаційних послуг. Саме такою послугою є фіксована телефонія.

Щорічно, починаючи з 2012 р., регулятор підвищив граничні тарифи на користування домашнім телефоном на прохання учасників ринку. Зокрема – найбільшого оператора “Укртелеком”, який скаржився на інфляцію, зростання собівартості послуг і крадіжки кабелю.

При цьому щорічно “Укртелеком” втрачає абонентів. Слідуючи загальносвітової тенденції, вони відмовляються від стаціонарних телефонів на користь мобільної та IP-телефонії. Якщо в 2006 р. компанія обслуговувала 10,1 млн телефонних ліній, то до початку 2015 р. – вже 7,9 млн. Тільки з січня по червень цього року компанія втратила 7,5% доходу від фіксованого зв’язку.

“загалом ринок фіксованої телефонії переживає не найкращі часи”, – констатують в прес-службі оператора. Багато в чому завдяки підвищенню граничних тарифів, збитковий “Укртелеком” в останні роки зміг вийти на прибуток.

Зазначимо, що з великих операторів послуги фіксованої телефонії в Україні також надають “Датагруп” і телекомунікаційна група Vega. Остання, як і “Укртелеком”, належить групі СКМ Ріната Ахметова.

Останнє рішення НКРЗІ про підвищення тарифів не набуло чинності, і навіть не було опубліковано. Як розповіло джерело у відомстві, документ “застряг” на узгодженні в Міністерстві юстиції України.

Отримати офіційний коментар представників Мін’юсту поки не вдалося. Неофіційно наші джерела повідомили, що держава “більше не хоче розвивати компанію Ахметова”, для якої фіксована телефонія залишається основним джерелом заробітку.

У свою чергу представники “Укртелекому” стверджують, що зміни в тарифах виправдані, і сподіваються, що держава все-таки піде назустріч компанії.

“Сподіваємося, що граничні тарифи будуть відповідати сьогоднішнім економічним реаліям і певною мірою покривати витрати на забезпечення послугами фіксованої телефонії мільйонів абонентів. Це необхідно для виживання оператора”, – сказано в повідомленні прес-служби. В іншому випадку оператор може знову опинитися у збитках.

У компанії кажуть, що спробують зберегти доходи з допомогою маркетингових рішень, спрямованих на утримання абонентів. Деякі з них вже працюють – наприклад, з травня цього року в тарифні плани включається 500 нетарифікованих хвилин.

“Сподіваємося, що такі заходи призведуть до запобігання відтоку абонентів, і, відповідно, позитивно позначаться на доходах компанії”, – сказано в повідомленні “Укртелекому”.

Компанія також спробує реалізувати ряд проектів по управлінню ефективністю, економії витрат, зокрема, на електроенергію.

Крім того, щоб не залишитися у збитках, їй доведеться шукати інші джерела доходу, крім фіксованої телефонії. У повідомленні “Укртелекому” зазначено, що акцент буде зроблений на дохідні послуги, такі як фіксований інтернет (ШСД) і інтерактивне ТБ.

Зазначимо, що послуга інтерактивного ТВ відносно нова. Вона з’явилася тільки в минулому році. Частка послуг у структурі доходів “Укртелекому” поки незначна.

А ось фіксований інтернет – другий після телефонії джерело заробітку для “Укртелекому”. Аудиторія послуги, як і доходи від її надання, ростуть, але дуже повільно. У 2014 р. абонбаза збільшилася всього на 1%, до 1,6 млн абонентів, а доходи – на 5%, до 1,2 млрд грн.

Правда України